Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 20 березня 2015 року, - Держветфітослужба

За матерріалами відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та екологічно безпечних методів захисту рослин Управління захисту рослин Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України

Жужелиця хлібна – Zabrus tenebrioides Goeze. Жужелиця хлібна – Zabrus tenebrioides Goeze.
Хлібна жужелиця (за матеріалами alfachem.com.ua )
 
Піщаний мідляк

У південних областях Степу в посівах озимих, розміщених після стерньових попередників, триває живлення личинок хлібної жужелиці, які за допорогової чисельності (0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м в осередках Миколаївської та Херсонської обл.) пошкодили 1-10% рослин в слабкому та середньому ступенях. Переважають личинки другого (30-67%) та третього (33-70%) віків. За наявності  3-4 личинок на кв.м хлібного туруна рекомендовано проводити обприскування посівів дозволеними до використання препаратами.

клоп шкідлива черепашкаклоп шкідлива черепашка

Попередні дані аналізу перезимівлі клопа шкідливої черепашки (Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.), свідчать про загибель від 3 до 20% шкідника. Середня чисельність клопів у місцях зимівлі становить 0,5-2, макс. 4 екз. на кв.м.

У південних районах Вінницької області відмічається вихід із місць зимівлі жуків піщаного мідляка та заселення ним посівів озимого ячменю, де в крайових смугах полів нараховується 0,5-1 екз. на кв.м.

Повсюди на нижньому листі озимини, яке є джерелом первинної інфекції, зберігаються борошниста роса, гельмінтоспоріоз, септоріоз, кореневі гнилі, якими уражено 0,5-5, макс. 7-15% (Миколаївська, Тернопільська, Чернігівська, обл.) рослин за слабкого, подекуди середнього ступенів. Покращення стану перезимувалих рослин та обмеження поширення хвороб забезпечує боронування та підживлення посівів озимих культур азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Також, для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту.

У господарствах Вінницької, Черкаської областей відмічається вихід та початок заселення посівів озимого ріпаку стебловим капустяним прихованохоботником, ріпаковим квіткоїдом, де ними пошкоджено 2-5% рослин. На 2-8% рослин культури відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, бактеріозу коренів, білої плямистості. Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь.

Повсюди, внаслідок проведення захисних заходів, відмічається стабілізація чисельності мишоподібних гризунів. На окремих площах озимих зернових культур та ріпаку зберігається 1,3-2, макс. 3-4 жилих колоній на гектарі. У багаторічних травах, садах, неорних землях, інших угіддях середня кількість гризунів становить 3-5 жилих колоній на гектарі. Надалі збільшення чисельності гризунів може відбуватися за рахунок міграції із місць резервацій, розмноження та розселення молодих особин. За надпорогової кількості (3-5 колоній на га) слід удаватися до використання отруйних принад бактороденциду, брикетів шторму тощо.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-03-25 11:03