Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 20 березня 2015 року, - Держветфітослужба
За матерріалами відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та екологічно безпечних методів захисту рослин Управління захисту рослин Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України
  |
| Хлібна жужелиця (за матеріалами alfachem.com.ua ) |
   |
| Піщаний мідляк |
У південних областях Степу в посівах озимих, розміщених після стерньових попередників, триває живлення личинок хлібної жужелиці, які за допорогової чисельності (0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м в осередках Миколаївської та Херсонської обл.) пошкодили 1-10% рослин в слабкому та середньому ступенях. Переважають личинки другого (30-67%) та третього (33-70%) віків. За наявності 3-4 личинок на кв.м хлібного туруна рекомендовано проводити обприскування посівів дозволеними до використання препаратами.
 |  |
| клоп шкідлива черепашка | клоп шкідлива черепашка |
Попередні дані аналізу перезимівлі клопа шкідливої черепашки (Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.), свідчать про загибель від 3 до 20% шкідника. Середня чисельність клопів у місцях зимівлі становить 0,5-2, макс. 4 екз. на кв.м.
У південних районах Вінницької області відмічається вихід із місць зимівлі жуків піщаного мідляка та заселення ним посівів озимого ячменю, де в крайових смугах полів нараховується 0,5-1 екз. на кв.м.
Повсюди на нижньому листі озимини, яке є джерелом первинної інфекції, зберігаються борошниста роса, гельмінтоспоріоз, септоріоз, кореневі гнилі, якими уражено 0,5-5, макс. 7-15% (Миколаївська, Тернопільська, Чернігівська, обл.) рослин за слабкого, подекуди середнього ступенів. Покращення стану перезимувалих рослин та обмеження поширення хвороб забезпечує боронування та підживлення посівів озимих культур азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Також, для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту.
У господарствах Вінницької, Черкаської областей відмічається вихід та початок заселення посівів озимого ріпаку стебловим капустяним прихованохоботником, ріпаковим квіткоїдом, де ними пошкоджено 2-5% рослин. На 2-8% рослин культури відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, бактеріозу коренів, білої плямистості. Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь.
Повсюди, внаслідок проведення захисних заходів, відмічається стабілізація чисельності мишоподібних гризунів. На окремих площах озимих зернових культур та ріпаку зберігається 1,3-2, макс. 3-4 жилих колоній на гектарі. У багаторічних травах, садах, неорних землях, інших угіддях середня кількість гризунів становить 3-5 жилих колоній на гектарі. Надалі збільшення чисельності гризунів може відбуватися за рахунок міграції із місць резервацій, розмноження та розселення молодих особин. За надпорогової кількості (3-5 колоній на га) слід удаватися до використання отруйних принад бактороденциду, брикетів шторму тощо.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.