Рубрики
Уточнений прогноз розвитку шкідників і хвороб зернових культур навесні 2014 року, - Головна державна фітосанітарна інспекція
Умови осені та зими сезону 2014/2015 р.р. схожі до попереднього року. Тож для організації поточних фітосанітарних заходів наведемо прогноз та рекомендації для 2014 р.

М'яка і короткотривала зима  сприяла добрій перезимівлі озимих зернових культур, озимого ріпаку та багаторічних бобових трав. Зрідженість культур за зимовий період не перевищила 5%. Агрометеорологічні  умови для розвитку озимих зернових культур та проведення польових робіт по всій території області в другій половині березня були задовільнимиЗапаси продуктивної вологи в орному шарі грунту станом на 18 березня по районах області під озимими зерновими коливалися від 130 до 170 мм, в третій декаді березня опадів не було, проте відомо, що найбільш вагомий врожай озима пшениця забезпечує тоді, коли на початку весни вміст доступної вологи в шарі грунту 0-100 см становить 150-200 мм, задовільний-130-140 мм, низький-100 мм і менше. Проведені роботи по боронуванню  озимих зернових упоперек рядків і видалення  з полів  ураженого хворобами листя нижніх ярусів, підживлення посівів азотними добривами сприяло їх оздоровленню і підвищенню компенсаторних реакцій, стійкості рослин до пошкодження їх шкідниками та ураженості хворобами.

            Шкідники та збудники хвороб зернових культур перезимували добре. В середньому по області за зиму загинуло: грунтових шкідників -10-15%, мишовидних гризунів -35-50%, спеціалізованих шкідників зернових культур-10-30%. Середня чисельність грунтових шкідників складає: дротяників – 0,9  , максимальна – 1,5 екз. на кв.м.; травневих хрущів-2,0 екз. на кв.м; гусениць озимої совки – 1,0, максимально 2 екз. на кв.м.

            Видовий склад шкідливих хлібних клопів в місцях зимівлі наступний: шкідлива черепашка та споріднені з нею види маврський та австрійський клоп, в північних і центральних районах гостроголовий. Загибель хлібних клопів за період зимівлі по районах області коливається від 20 до 30%, середня чисельність складає 0,7 екз. на кв.м. У квітні за температури листової підстилки 16-17ºС вдень клопи виходитимуть на поверхню листя, за похолодання ховатимуться під листя. Масовий переліт клопів з лісосмуг на поля відбудеться за настання сталої теплої погоди (середньодобова tº 12-13, максимальна 20ºС). Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущіння та виходу в трубку, яра – у фазі 3-4 листків. Залежно від погоди міграція клопів у посіви триватиме 3-4 тижні. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини грунту, під грудочки землі, опале листя тощо.

Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту їх від перезимувалих клопів. Негативний вплив дорослих клопів на врожайність пшениці очікується головним чином на площах, прилеглих до лісів та полезахисних смуг. В останні роки спостерігається розтягнутий період заселення посівів перезимувалими клопами, відповідно і яйцекладка шкідника розтягується. При запізнілому відкладанні яєць можна очікувати значного їх ураження теленомінами. У зв’язку з розтягнутим періодом заселення та коротким періодом дії більшості рекомендованих для захисту інсектицидів, їх слід застосовувати за чисельності 2 і більше екз. шкідника на кв.м. у  фазу виходу в трубку озимої пшениці та кущіння ярих колосових.

 Елія гостроголова (гостроголовий клоп)

 

 

Злакові мухи, які восени минулого року заселили від 15 до 44% площ озимини в чисельності 1,5, максимально 4 екз. личинок на кв.м. продовжуватимуть деякий час харчуватися зерновими та заляльковуватись. Літ шведських (вівсяна, ячмінна) мух відбуватиметься в південних районах у другій половині квітня і чисельнішими вони будуть за вологого та прохолодного весняно-літнього періоду. Відкладатимуть яйця мухи весняного покоління переважно на ярих пшениці, зокрема м’яких сортів, а також ячмені. Озимину також пошкоджуватимуть опоміза пшенична й озима мухи.

 

Опоміза пшенична

   

Шведська муха

1 – шведська муха; 2 – яйця; 3 – личинка; 4 – несправжній кокон (пупарій);

5 – пошкоджене стебло; 6 - пошкоджене зерно вівса; 7 – пошкодження кукурудзи

 

 

Хлібні блішки (смугаста, стеблові) та п’явиці (червоногруда, синя) повсюди за теплої сухої погоди заселятимуть сходи ярих пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, а також посіви озимої пшениці пізніх строків сівби, які можуть нанести значні пошкодження посівам, передусім в крайових смугах.

 

Личинка п`явиці і пошкоджений нею листок

 

 

Злакові попелиці повсюди відроджуватимуться з яєць за середньодобової температури повітря 6-8ºС та заселятимуть рослини зернових культур. Цикадки за теплої посушливої погоди заселятимуть посіви озимих, сходи ярих культур та живитимуться соком рослин через численні уколи листя, що пригнічує їх розвиток. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.

Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур. Сходи ярих зернових за наявності на кв.м 30-40 жуків хлібної блішки,

       Попелиці              Смугаста цикадка

 

10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух обробляють в крайових смугах або всуціль поля альфагардом, к.е., 0,15 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, карате зеоном, мк.с.-0,15-0,2 л/га, фастаком, к.е.-0,1 л/га, фатрином, к.е.-0,1-0,15 л/га, фостраном, к.е.-1-1,2 л/га тощо.

За досить теплої з помірними температурами зими збереглася інфекція різноманітних хвороб. За даними проведених маршрутних обстежень на 89% площ озимих зернових 37, максимально 79% рослин хворіють на борошнисту росу, септоріоз  виявлено на 44% площ, за ураження 7% рослин. Ознаки хвороб виявлені переважно на минулорічному листі. Кореневі гнилі мають поширення в південних і східних районах області, майже на 40% площ, за ураження 5% рослин. Посушливі погодні умови не сприяють подальшому  поширенню та інтенсивному розвитку плямистостей листя, проте розвиток гельмінтоспоріозної кореневої гнилі зростатиме.

 

 

Борошниста роса

 

Фузаріозна коренева гниль

Церкоспорельозна та гельмінтоспоріозна  кореневі гнилі

 

Підвищення теплового режиму та весняні опади повсюди сприятимуть масовому розвитку хвороб на відростаючому листі озимих, а згодом і в посівах ярих зернових культур. Перш за все інтенсивно поширюватимуться плямистості на листі, а кореневі гнилі (фузаріозна та змішані форми ураження) розвиватимуться, перш за все на зернових, що посіяні по стерньових попередниках та кукурудзі.

Під час виходу в трубку хворі рослини проти хвороб обприскують альто супер, к.с.- 0,4-0,5 л/га, дерозалом, к.с.-0,5 л/га, емінентом, в.м.е.-0,8 л/га, тілтом, к.е.-0,5 л/га, фундазолом, з.п.-0,3-0,6 кг/га, іншими.

            У фазу весняного кущіння проти бур’янів слід застосувати гербіциди, надавши перевагу препаратам широкого спектру дії: альфастар, герсотіл, гранд, калібр, старане, старане преміум, гранстар Про, які можна застосовувати до фази утворення прапорцевого листка культури. Боротьбу з бур'янами в посівах зернових за необхідності, доцільно поєднувати з захистом рослин проти хвороб і шкідників.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-03-25 13:03