Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 3 квітня 2015 року, - Держветфітослужба
За прохолодної погоди звітного періоду злакові блішки, попелиці, цикадки повсюди мляво заселяють та пошкоджують посіви озимих зернових культур. Тепла сонячна погода на початку третьої декади березня сприяла підняттю клопа шкідливої черепашки у верхні шари підстилки. Відмічено весняний розвиток збудників борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, ринхоспоріозу, кореневих гнилей... Відмічається слабка заселеність площріпаковим стебловим прихованохоботником, хрестоцвітими блішками, ріпаковими пильщиком, квіткоїдом. З хвороб поширення мають пероноспороз, альтернаріоз, фомоз , бактеріоз коренів ...

За прохолодної погоди звітного періоду злакові блішки, попелиці, цикадки повсюди мляво заселяють та пошкоджують посіви озимих зернових культур. Посіви озимої пшениці в степових та лісостепових областях, заселені хлібною жужелицею, чисельність личинок якої на площах, розміщених після стерньових попередників, становить 0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м (Миколаївська обл.). Ними пошкоджено до 10% рослин. Личинки шкідника перебувають переважно в другому - третьому віках (50-78%) тому період пошкодження посівів триватиме. Живлення гусениць озимої совки чисельністю 0,2-2 екз. на кв.м відмічено на озимій пшениці Дніпропетровської, Кіровоградської та інших південних областей. У Степу триває вихід з місць зимівлі піщаного мідляка і заселення ним посівів озимих зернових, де в крайових смугах нараховується 1 екз. на кв.м.

Захист озимих зернових за надпорогової чисельності хлібної жужелиці (ЕПШ 3-4 екз. на кв.м) та вищевказаних фітофагів здійснюється через обприскування посівів альфагардом, нурелом Д, піринексом супер, нортоном, тощо.

Тепла сонячна погода на початку третьої декади березня сприяла підняттю клопа шкідливої черепашки у верхні шари підстилки. Через погіршення погодних умов, зниження температури та випадання опадів, активність шкідника призупинилася. Чисельність клопа черепашки в місцях зимівлі становить 0,5-3 екз. на кв.м.

На 3-54% обстежених площ озимих пшениці, ячменю, жита відмічено весняний розвиток збудників борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, ринхоспоріозу, кореневих гнилей, бурої листкової іржі. Ними уражено 2-14, макс. 25% (Київська обл.) рослин за розвитку хвороби 0,1-0,5%. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.

Бульбочкові довгоносики, в теплі сонячні години, продовжували живитись на відростаючих рослинах багаторічних трав, де вони за чисельності 0,5-5 екз. на кв.м пошкодили 2-7, макс. 25% рослин у слабкому ступені.

Відмічається слабка заселеність площ (5-10%) та пошкодженість рослин озимого ріпаку ріпаковим стебловим прихованохоботником, хрестоцвітими блішками, ріпаковими пильщиком, квіткоїдом. З хвороб поширення мають пероноспороз (4-6, осередково 12-18% рослин у Львівській, Черкаській обл.), альтернаріоз (3-6, макс. 10%), фомоз (2-4, макс. 10% Черкаська обл.), бактеріоз коренів (1-3, подекуди у східних районах Київської області до 18%).

Стан посівів озимого ріпаку поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь. За встановлення жаркої сухої погоди та чисельності хрестоцвітих блішок понад 3-5 екз. на кв.м посіви рекомендовано обприскувати дозволеними до використання інсектицидами.

Личинки хрущів, дротяники та несправжні дротяники скрізь переміщуються у верхні шари ґрунту за чисельності 0,2-1, макс. 2-5 екз. на кв.м (Львівська обл.), однак прохолодні погодні умови дещо стримують їх активність.

У садах триває вихід і живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд), які скрізь пошкодили 1-12, макс. 30% бруньок у Запорізькій області. Активізувались плодові кліщі, попелиці, листоблішки, які за стабільного потепління пошкоджуватимуть бруньки, захист яких доцільний під час розпускання бруньок.

Погодні умови були несприятливими для життєдіяльності мишоподібних гризунів. Опади в кінці березня (в північних областях 150-240% від норми за місяць) спричинили затоплення їх нір. У посівах озимих культур колонії гризунів зустрічались переважно в поодинокій кількості, а у Дніпроперовській, Закарпатській, Львівській, Харківській областях в середньому обліковували 2-3 жилих колонії на гектарі. На багаторічних травах та неорних землях скрізь заселено 38-100% площ з чисельністю в межах 3-5 жилих колоній на гектарі. За видовим складом переважають полівки.

У господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-04-02 16:04