Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 17 квітня 2015 року, - Держветфітослужба
Агрокліматичні умови звітного періоду значною мірою скоригували значний перебіг фітосанітарної ситуації в агроценозах країни. Зокрема, підвищена температура повітря в третій п’ятиденці квітня, прискорили вихід шкідливих організмів із місць зимівлі та заселення ними посівів, де вони харчуються та розвиваються...

Агрокліматичні умови звітного періоду значною мірою скоригували значний перебіг фітосанітарної ситуації в агроценозах країни. Зокрема, підвищена температура повітря в третій п’ятиденці квітня, прискорили вихід шкідливих організмів із місць зимівлі та заселення ними посівів, де вони харчуються та розвиваються. На початку четвертої п’ятиденки квітня випадання дощів та підвищена вологість повітря за позитивних температур сприяли розвитку та поширенню хвороб у посівах озимих зернових та ріпаку, але негативно вплинули на шкідливість фітофагів.

У південних областях Степу відбувається переліт клопа шкідливої черепашки в посіви озимих, 80% (Херсонська обл.) якого піднялися на підстилку в місцях зимівлі. В крайових смугах обліковують 0,2-0,5, осередково до 2 (Дніпропетровська обл.) екз. на кв.м. При проведенні фітосанітарного моніторингу, на заселення клопами посівів зернових колосових культур, слід враховувати, що за прохолодної погоди вони перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослини, щілинах під грудочками ґрунту.

Після повного переселення перезимувалого клопа у посіви за порогової (2 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку проводять обробки посівів, передусім в осередках накопичення фітофага актарою, данадимом стабільним, децисом профі, іншими, що ефективно проти супутніх фітофагів зернових культур.

Личинки хлібної жужелиці доживлюються у посівах озимини переважно в Степу, де за чисельності 0,3-1 екз. на кв.м пошкодили до 5% рослин. Хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, цикадки в допороговій чисельності на 8-42, макс. 62% площ пошкодили 2-10% рослин озимих, ярих ячменю та пшениці. Відбувається масовий літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух. Гусениці озимої совок п’ятого-шостого віків (20-65%) продовжують живитися на площах озимих культур. Розпочалось заляльковування гусениць. У степових областях піщаний мідляк за чисельності 0,4-1 екз. на кв.м заселяє крайові смуги посівів озимих зернових, де пошкодив до 2% рослин (Дніпропетровська, Луганська, Одеська обл.). Осередково 1-2% рослин ярого ячменю (Чернівецька обл.) пошкоджено грунтоживучими шкідниками.

Скрізь має місце захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, червону-буру, інші плямистості, буру листкову іржу, кореневі гнилі, якими охоплено 5-40, макс. 60% площ, уражено 2-20, макс. 40 (септоріоз, Запорізька обл.), в осередках до 58% рослин (кореневі гнилі, Київська обл.). Оздоровлюють посіви під час виходу рослин у трубку за інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5% через обприскування відповідними фунгіцидами.

Сходи гороху заселяють бульбочкові довгоносики, піщаний мідляк, які в допороговій чисельності пошкодили до 2% рослин культури у слабкому ступені. Багаторічні бобові трави повсюди заселяють бульбочкові, листкові (фітономус), інші довгоносики та клопи, які за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили 2-15% рослин конюшини, люцерни.

Посіви озимого ріпаку заселяють, переважно з країв полів, капустяний стебловий та великий ріпаковий прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, ріпакові листкоїд та квіткоїд, якими пошкоджено 2-8, осередково 12-35% рослин (Вінницька, Волинська, Київська обл.) у слабкому ступені. Також відмічається живлення ріпакового пильщика (Миколаївська обл.), яким пошкоджено до 3% рослин. У господарствах Одеської області виявлено поодинокі екземпляри ріпакового насіннєвого прихованохоботника. На 17-50% обстежених площ культури переноспорозом, альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів уражено 2-4, макс. 10-24% рослин (Львівська, Черкаська обл.).

У господарствах, за перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів – 1-2 жуки на рослину, в період збільшення бутонів – 2-3 жуки на рослину, на початку цвітіння 5-6 жуків на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника – 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування дозволеними до використання препаратами.

Протягом звітного періоду відмічався слабкий літ ріпакового білана (Київська, Одеська обл.) та оленки волохатої (Вінницька, Луганська обл.). У Херсонській області початок виходу колорадського жука.

Повсюди в садах шкодять садові довгоносики, які заселили 18-60% дерев та пошкодили 1-5%, макс. 18% бруньок. Сисні шкідники (попелиці, кліщі, листоблішки) повсюдно розвиваються на 5-40% дерев, 5-8% бруньок. У Закарпатській області листокруткою на 6% дерев, заселено 1-3% листкових розеток.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-04-21 11:04