Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 30 квітня 2015 року, - Держветфітослужба
Озимі та ярі зернові колосові культури повсюдно масово заселяють та пошкоджують у допороговій чисельності хлібні блішки. Триває літ, відкладання яєць та відродження личинок гессенської, шведської, пшеничної мух, шкідливість личинок яких проявлятиметься, насампреред, у посівах ярих злакових культур. Скрізь має місце захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу, кореневі гнилі...

Озимі та ярі зернові колосові культури повсюдно масово заселяють та пошкоджують у допороговій чисельності хлібні блішки (5-12, осередково в господарствах Київської області 25% рослин озимої пшениці та 55-70% ярого ячменю), п’явиці (2-10, макс. 15%), попелиці, цикадки (2-7, макс. 17% у Запорізькій обл.). Триває літ, відкладання яєць та відродження личинок гессенської, шведської, пшеничної мух, шкідливість личинок яких проявлятиметься, насампреред, у посівах ярих злакових культур.

У Степу та Лісостепу триває переліт у посіви озимини клопа шкідливої черепашка, якого в крайових смугах полів нараховується 0,2-2 екз. на кв.м. У посіви перемістилося 20-70, макс, 100% (Херсонська обл.) перезимувалих клопів. У північних областях Лісостепу та Поліссі посіви заселяють маврський та гостроголовий клопи. За наявності 2-4 перезимувалих клопів на кв.м посіви обприскують актарою, данадимом стабільним, децисом профі, Бі-58 новим, карате зеоном чи аналогами зазначених препаратів, що буде ефективним проти супутніх шкідників.

Скрізь має місце захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу, кореневі гнилі, якими охоплено 6-45, макс. 60% площ озимих, уражено 3-17, макс. 25% рослин (осередки у господарствах Запорізької, Київської, Львівської, Рівненської обл.). У Львівській та Тернопільській областях ринхоспоріозом та піренофорозом охоплено 2-6% рослин. В ярих колосових гельмінтоспоріозом, сітчастою, темно-бурою плямистостями уражено до 8% рослин. Оздоровлюють посіви під час виходу рослин у трубку за інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5% через обприскування відповідними фунгіцидами.

Сходи гороху масово заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, жуки південного сірого довгоносика, піщаного мідляка. Бульбочковими довгоносиками в допороговій чисельності пошкоджено 2-10, осередково 20% рослин у слабкому ступені. У Київській та Тернопільській областях до 2% рослин культури уражено кореневими гнилями. Повсюди в багаторічних травах рослинами живляться бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий, інші довгоносики.

У центральних і східних бурякосійних областях відбувається «піший хід» бурякових довгоносиків (звичайного і сірого) та заселення ними сходів цукрових буряків. В крайових смугах за чисельності 0,1 екз. на кв.м фітофаги пошкодили 1-2% (Волинська, Чернігівська обл.) рослин. Також сходи цукрових буряків заселять та пошкоджують бурякові блішки (3-10% рослин), крихітка. На рослинах-живителях розвиваються та живляться личинки листкової бурякової попелиці, які в подальшому заселятимуть сходи буряків. У господарствах Вінницької, Чернігівської областей коренеїдом уражено 0,5-1% сходів. Надалі за тривалої посухи та ущільнення ґрунту можливе більш інтенсивне ураження рослин захворюванням, що потребуватиме оздоровленню через розпушування міжрядь.

За високого ступеня чисельності довгоносиків звичайного (ЕПШ 0,2-0,3 екз. на кв.м), сірого (ЕПШ 0,2-0,5) та прохолодної погоди бурячища і прилеглі до них посіви буряків обкопують крайовими ловильними канавками, з систематичним обприскуванням їх дозволеними контактними препаратами.

Скрізь триває заселення та пошкодження посівів озимого ріпаку ріпаковими квіткоїдом, листкоїдом, прихованохоботниками, хрестоцвітими блішкам. Ними пошкоджено 3-18, макс. 28% рослин. У Волинській області до 3% рослини ярого ріпаку пошкоджено хрестоцвітими блішками. У більшості ріпакосійних областях рослини озимого ріпаку слабко хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, осередково циліндроспоріоз, якими охоплено 2-12, макс. 38% (фомоз, Львівська обл.).

Осередки заселення хрестоцвітими блішками (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), листкоїдами (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботниками (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) до цвітіння захищають дозволеними до використання препаратами. Проти вищевказаних хвороб проводять оздоровлення ридомілом, містиком тощо.

На сходах соняшнику відмічається пошкодження піщаним мідляком, осередково південним сірим довгоносиком, дротяниками. Ними пошкоджено 1-3, макс. 12% (піщаний мідляк, Чернівецька обл.) сходів культури.

У південних областях у насадженнях картоплі, розвивається колорадський жук, який живиться рослинами культури, відкладає яйця. На редисці та ранній капусті шкодять хрестоцвіті блішки. Триває літ різної інтенсивності метеликів біланів, капустяної молі, цибулевої мухи.

У садах скрізь пошкоджують листки і квітки дерев плодові довгоносики, листокрутки, попелиці, листоблішки, кліщі, осередково білан жилкуватий, золотогуз, шовкопряди, жуки оленки волохатої. У південних областях відмічено літ східної плодожерки та американського білого метелика, в лісостепових та поліських - літ травневих хрущів, якими заселено до 25% дерев у лісосмугах та 10% молодих насаджень. У Закарпатській області на сприйнятливих сортах яблуні борошнистою росою на 15% дерев охоплено 3-7% листових розеток. Після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти листогризучих та сисних шкідників, а також хвороб обприскують золоном, біммером, або конфідором, з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта, скору або терселу.

Коливання температур та підвищена вологість повітря сприяли розвитку моніліозу на кісточкових культурах (абрикос, слива), яким уражено 2-6% пагонів на 7-15% дерев (Закарпаття, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.). У приватному секторі, де не здійснювалися профілактичні обробки моніліозом охоплено до 100% дерев абрикоса, 30-80% пагонів та цвіту. В Закарпатській та Миколаївській областях на 7-25, макс. 100% дерев персика уражено 3-25% листя кучерявістю листків. У виноградних насадженнях Миколаївської, Одеської областей відбувається літ метеликів гронової листокрутки І покоління. Виявлено перші ознаки прояву мілдью.

В неугіддях, пасовищах Херсонської області розпочалось відродження личинок нестадних видів саранових (коник зеленийого, ізофія кримська). У Ренійському районі Одеської області відмічено поодинокий літ лучного метелика.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-05-05 13:05