Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 22 травня 2015 року, - Держветфітослужба
Відмічається масове відкладання яєць клопами... Повсюди розвиваються та шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібніп’явиці...

У Степу, південному та центральному Лісостепу клоп шкідлива черепашка за чисельності 0,2-2, осередково до 4 екз. на кв.м заселив 13-50% площ озимих, 19-25% площ ярих зернових культур, де пошкодив 1-8% рослин. Відмічається масове відкладання яєць клопами (0,5-1, макс. 3 екз. на кв.м, Запорізька обл.), до 25% яких заражено теленомінами, в степових областях відроджуються і виходять на колос личинки фітофага (0,5-2 екз. на кв.м). Повсюди розвиваються та шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібніп’явиці, в південних областяхзлакова листовійка, інші фітофаги. Найбільшої шкоди посівам зернових колосових завдають пшеничний трипс та злакові попелиці, якими заселено 5-15, осередково в Запорізькій та Миколаївській областях 60-65% стебел на 8-30, макс. 80-100% обстежених площ. Триває літ пильщиків (хлібні звичайний та чорний, пшеничний жовтий), яких враховують по 5-10, макс. 34-50 екз. на 100 п.с. (Запорізька, Черкаська обл.)

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки слід проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м актарою, данадимом стабільним, децисом профі, Бі-58 новим, карате зеоном, штефесином чи аналогами, що ефективно проти супутніх шкідників.

Агрокліматичні умови (помірно тепла, дощова погода повсюдно сприяли розвитку збудників хвороб зернових колосових культур, розповсюдження яких стримували обробки фунгіцидами. Так, на 15-65% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, сітчастоою, смугастою, темно-бурою, іншими плямистостями уражено 5-20, осередково 40-60% рослин (борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз) у господарствах Волинської, Запорізької, Київської, Львівської, Миколаївської областей. У Львівській області у посівах зернових виявлено розвиток жовтої іржі (2% рослин). Найефективніший період для оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса – є фаза колосіння-цвітіння через обробку абакусом, альто супер, амістаром екстра, вареоном, дерозалом, дитаном М-45, тилтом, топсином-М, ті рексом, фундазолом, іншими дозволеними до використання фунгіцидами.

У посівах гороху триває заселення, розвиток та шкідливість бульбочкових довгоносиків, горохового зерноїда, попелиць, осередково рослини пошкоджує піщаний мідляк. Із хвороб виявляють аскохітоз, кореневі гнилі. Сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники, осередково піщаний мідляк. Відмічено ураження рослин аскохітозом. Повсюди в багаторічних травах рослинами живляться бульбочкові великий люцерновий, конюшиновий, інші довгоносики, клопи сліпняки, попелиці, осередково нестадні саранові, із хвороб бура плямистість.

Рослинам соняшнику завдають шкоди cірий буряковийта південнийдовгоносики(переважно заселені прикрайові смуги), які за чисельності 0,2-2 екз. на кв.мпошкодили в 2-9, макс. 15% рослин у слабкому та середньому, подекуди сильному ступенях. Піщаним мідляком за чисельності 1-3 екз. на кв.м пошкоджено 2-10, осередково 15-20% рослин (Кіровоградська, Чернівецька обл.) у слабкому та середньому ступенях. Подекуди дротяниками, західним травневим хрущем пошкоджено 2-8% рослин. Відмічено крайове заселення смуг геліхризовою попелицею (до 8% рослин). Осередково у господарствах Миколаївської області гусениці підгризаючих совок (дика) вчисельності 1,2-5 екз. на кв.м пошкодили4-10% рослин культури.

У посівах цукрових буряків буряковими довгоносиками (звичайний та сірий буряковий) за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м пошкоджено 2-15, макс. у Київській області до 25% рослин у слабкому ступені. Буряковою блішкою пошкоджено 3-15% рослин за чисельності 1,5-5 екз. на кв.м. У господарствах Вінницької, Сумської, Хмельницької областей відмічено заселення крайових смуг буряковою листковою попелицею на 2-8% рослин. Подекуди шкодять піщаний мідляк, дротяники, щитоноски. На 1-6% рослин поширення має коренеїд, розвиток якого обмежують розпушуванням міжрядь.

Цукрові буряки у фазі ІІ-ІІІ пар справжніх листків за чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту, за заселеності рослин попелицею до 10%, мухи - 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Посівамозимого ріпаку (масове цвітіння) продовжують завдавати шкоди ріпакові квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник, які заселили 27-100% обстежених площ та пошкодили 5-17, осередково 25-40% (Київська, Миколаївська, Чернівецька обл.) рослин переважно в слабкому ступені. Подекуди в посівах шкодять оленка волохата, капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи (2-15% рослин). Триває літ капустяних білана, молі, в господарствах Львівської області відмічено літ імаго капустяного стручкового комарика.

Помірно тепла і достатня волога погода сприяла розвиткузбудників пероноспорозу, альтернаріозу,фомозу, якими уражено 3-15% рослин. Надалі уражене листя відмиратиме, а патогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку, викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого насіння і розтріскування стручків.На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, чисельність яких контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами.

У господарствах Житомирської, Львівської, Чернівецької областей на молодих рослинах льону спостерігається живлення імаго льонової блішки, які пошкодили 1-8, макс. 21% рослин (Житомирська обл.).

Колорадський жукповсюди за чисельності 2-8 імаго та 1-7 личинки на кущ (Закарпатська, Одеська, Чернівецька, Херсонська обл.) пошкодив 11-60% рослин у слабкому та середньому ступенях. У Степу та Лісостепу колорадський жук пошкоджував розсаду томатів та інших пасльонових культур. На хрестоцвітих культурахрозвиваються та шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, капустяна муха, гусениці капустяного білана (Закарпатська обл.). На цибулі - цибулева муха, із хвороб – переноспороз (Одеська обл.).

У Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Херсонській та інших південних областях на неорних землях іпасовищах триває відродження личинок нестадних (0,5-3 екз. на кв.м) істадних (італійський прус – 0,5-1 екз. на кв.м, Одеська, Херсонська обл.) саранових. У Лісостепу розпочалось відродження нестадних саранових. Інтенсивність відродження личинок зростає через підвищені температури повітря.

У Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях на неугіддях та просапних культурах відмічається літ лучного метелика, інтенсивністю 1-5, макс. 10-15 (Херсонська обл.) екз. на 10 кроків. У Херсонській області відмічено відкладання яєць. Повсюди наявність квітучої рослинності, тепла, помірно волога погода сприятимуть розвиткові та реалізації потенційної плодючості метеликів.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах триває літ метеликів підгризаючих та листогризучих совок, інтенсивністю 1-6 екз. на світлопастку. Наразі для більшості видів совок складаються сприятливі умови для розвитку. У Вінницькій області південний сірий довгоносик за чисельності 0,5-4 екз. на кв.м пошкодив 1-30% рослин кукурудзи.

У садах і виноградниках живиться комплекс листогризучих та сисних шкідників, розвиваються плодопошкоджуючі фітофаги, поширюютьсяборошниста роса, подекудипарша, моніліоз, клястероспоріоз, кучерявість листків на персику. У Миколаївській та Одеській областях 5-10% листя уражено мільдью.

В усіх господарствах спеціалістами здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

 

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-05-25 14:05