Рубрики
Фітосанітарний стансільськогосподарських рослин 12 червня 2015 року, - Держветфітослужба
Повсюди у посівах зернових колосових культур інтенсивно розвиваються та шкодять личинки хлібних клопів, хлібні жуки (кузька, красун), жужелиця, п’явиці, злакові попелиці, пшеничний трипс, пильщики та інші фітофаги...розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, осередково червоно-бура плямистість, ринхоспоріоз, піренофороз... Рослини гороху, сої та багаторічних трав пошкоджують довгоносики, горохові зернівка, попелиця, плодожерка, трипси, гусениці листогризучих совок, з хвороб поширення мають аскохітоз,септоріоз,пероноспороз, борошниста роса, кореневі гнилі...

Повсюди у посівах зернових колосових культур інтенсивно розвиваються та шкодять личинки хлібних клопів, хлібні жуки (кузька, красун), жужелиця, п’явиці, злакові попелиці, пшеничний трипс, пильщики та інші фітофаги. У Степу та Лісостепу на 25-100% обстежених площ озимих та ярих зернових колосових культур розвивається та шкодить клоп шкідлива черепашка за чисельності 0,5-2, макс. 4-5, осередково 18 личинок на кв.м (Запорізька обл.), переважна більшість личинок якого перебувають у І-ІІІ, подекуди ІVвіках. Фітофагом слабко пошкоджено 5-10% рослин.

Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2 і більше екз. на кв.м, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м слід проводити у посівах актарою, данадимом стабільним, іншими рекомендованими препаратами дотримуючись регламентів застосування препаратів, що ефективно проти супутніх шкідників.

У посівах зернових колосових культур розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, осередково червоно-бура плямистість, ринхоспоріоз, піренофороз, якими охоплено 5-25, осередково на окремих площах Запорізької, Київської, Рівненської областей борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом 40-60% рослин. Подекуди в господарствах Тернопільської областей в посівах ярого ячменю відмічено ураження колосків летучою сажкою. У Закарпатській та Рівненській областях у посівах озимих пшениці та ячменю виявлено незначне поширення білоколосості табілостеблість внаслідок ураження рослин церкоспорельозною та фузаріозною кореневими гнилями. Рослини вівсу хворіють на червоно-буру плямистість (Закарпатська, Львівська, Чернігівська обл.). Для запобігання розвитку хвороб колосся за сприятливої для розвитку хвороб погоди високопродуктивні посіви обробляють через обприскування абакусом, альто супер, імпактом, ті рексом, фолікуром, фортецею тощо.

Рослини гороху, сої та багаторічних трав пошкоджують довгоносики, горохові зернівка, попелиця, плодожерка, трипси, гусениці листогризучих совок, з хвороб поширення мають аскохітоз,септоріоз,пероноспороз, борошниста роса, кореневі гнилі.Триває літ метеликів чортополохівки, відродження та живлення гусениць. Проти хвороб та вразі наростання чисельності фітофагів посіви захищають дозволеними препаратами.

У посівах соняшнику продовжує розвиватися геліхризова попелиця, де в крайових смугах полів нею заселено 3-9, осередково до 22% рослин (Запорізька обл.). У допороговій чисельності, переважно на пізніх посівах культури, шкідливим залишається сірий буряковий довгоносик. Подекуди на 4-30% заселених рослин шкодять клопи, цикадки, трипси,дротяники, піщаний мідляк, гусеницілучного метелика,листогризучих совок. Поширення фомозу, пероноспорозу, борошнистої роси, альтернаріозу, іржі, септоріозу, білої гнилі виявляють на 1-17, осередково септоріозу 41% рослин культури. Посіви соняшнику обробляють перед цвітінням проти попелиці та клопів фуфаноном, енжіо тощо. За умов очікування епіфітотії хвороб посіви оздоровлюють рекомендованими препаратами.

Посіви цукрових буряків заселяє бурякова листкова попелиця, яку виявляють на 4-15, осередково 25% рослин з країв полів. Подекуди рослини буряків заселяють та пошкоджують бурякові мінуючі мухи, щитоноски. Буряковими довгоносиками (звичайний, сірий,стеблоїд) у слабкому ступені пошкоджено 1-5% рослин. Осередково шкодять листогризучі та підгризаючі совки. У посівах цукрових буряків відмічають ураження рослин коренеїдом (1-7%, Рівненська обл.), фузаріозною жовтяницею (1-4%, Тернопільська обл.). На 2-5% рослин столових буряків відмічають церкоспороз, бактеріальну плямистість (Івано-Франківська, Тернопільська обл.). Від комплексу хвороб рослини буряків оздоровлюють дозволеними до використання препаратами.

Рослини ярого ріпаку заселяють та пошкоджують ріпаковий квіткоїд, подекуди прихованохоботники, з країв полів проходить розвиток капустяної попелиці. У стручках озимого ріпаку харчуютьсякапустяна стручкова галиця, насіннєвий прихованохоботник, якими заселено та пошкоджено 3-12, макс. 17% стручків у слабкому ступені.Також у посівах культури шкодять капустяна попелиця, гусениці біланів, листогризучих совок, подекуди оленка волохата. На 4-15, осередково 25% рослин ріпаку відмічають пероноспороз, фомоз, альтернаріоз, циліндроспоріоз.

Картоплюта овочеві культури пошкоджують колорадський жук, совки, білани, молі, попелиці, хрестоцвіті блішки. На 2-15% рослин картоплі, томатах відмічають фітофтороз, альтернаріоз; огірках, цибуліпероноспороз. Захист овочевих культур проводять дозволеними препаратами у відповідності з санітарними вимогами.

Повсюди триває літ метеликів підгризаючих (озима,оклична)та листогризучих (гамма,капустяна,люцернова,бавовникова,ін.)совок, в переважній більшості областей відмічається відродження та живлення гусениць. Температурний і гідротермічний режим сприяють розвитку лускокрилих комах, що уможливлює істотну шкоду посівам технічних,бобових,овочевих та інших культур.

Продовжується літ лучного метелика в неорних землях, багаторічних травах, інших угіддях степових та лісостепових областей. На 10 кроків у середньому налічується 1-5 екз. метеликів. У господарствах Дніпропетровської, Миколаївської, Харківської, Херсонської, Черкаської областей у посівах соняшнику, сої, гороху, кукурудзи, багаторічних травах гусениці фітофага за чисельності 1-3, макс. 4 (Дніпропетровська обл.), в осередках Запорізької області на сої 5, соняшнику 8, багаторічних травах 12 екз. на кв.м пошкодили 1-7, макс. 12-32% (Запорізька обл.) рослин у слабкому ступені.Для обмеження чисельності та шкідливості гусениць фітофага в господарствах проводять захисні заходи, через застосування рекомендованих інсектицидів.

На неугіддях,пасовищах,луках,узбіччях доріг,заплавах річок Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей триває розвиток личинок саранових стадних та нестадних видів, які перебувають у II-ІVвіках. Встановлення сухої спекотної погоди в ареалі саранових сприяють активності комах, переселення та живлення яких відмічено в посівах сільськогосподарських культур. Личинки молодших віків чисельністю 0,4-5 екз. на кв.м живляться на неорних землях, пасовищах, багаторічних травах, соняшнику. У господарствах Запорізької (Веселівський р-н), Херсонської (Чаплинський р-н) областей виявлено осередки заселення люцерни (50-61 га) італійським прусом, де за чисельності 2-5 екз. на кв.м фітофаг пошкодив 4-8% рослин. За чисельності на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса рекомендовано проводити обробки дозволеними до використання препаратами.

У садах плоди пошкоджують гусениці плодожерок (яблунева, сливова), личинки яблуневого пильщика. Масово заселяють дерева сисні шкідники (попелиці,кліщі,щитівки). Набувають поширення парша,борошниста роса зерняткових,моніліоз,клястероспоріоз кісточковихвиноградниках шкодять кліщі (павутинний, зудень), відмічають незначне пошкодження гроновою листокруткою. У господарствах Миколаївської, Одеської областей відмічається літ ІІ покоління гронової листокрутки. Відмічено незначний розвиток мілдью,оїдіуму, на Закарпатті осередково прояв мали чорна гниль таплямистість.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-06-12 11:06