Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 26 червня 2015 року, - Держветфітослужба
У посівах зернових колосових культур триває шкідлива діяльність личинок різних віків клопа шкідливої черепашки, хлібних жуків, злакових попелиць ... розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, жовта іржа, темно-бура плямистість, кореневі гнилі...

У посівах зернових колосових культур триває шкідлива діяльність личинок різних віків клопа шкідливої черепашки, за чисельності 0,2-1,5, макс. 2, в осередках Миколаївської 5, Харківської 6, в незахищених товарних посівах Запорізької областей 8 екз. на кв.м. Фітофагом в середньому пошкоджено 2-7% рослин. У господарствах Херсонської області окрилилось 80% клопів. Колоскам зернових культур також завдають шкоди хлібні жуки (чисельністю 0,7-2, в осередках  3 екз. на кв.м пошкодили 1-15, макс. 40% рослин та 0,2-2% колосків), злакова попелиця (заселено 3-18, макс. 37-75% рослин), пшеничний трипс (заселено 3-22, макс. 35-80% рослин за чисельності 1-9, макс. 14-20 екз. на кожний), інші фітофаги. З огрубінням зерна попелиці перелітають на злакові бур’яни. Захисні міроприємства за порогової чисельності личинок клопа шкідливої черепашки та вищевказаних фітофагів приймаються диференційовано до кожного поля.

Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових культур розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, жовта іржа, темно-бура плямистість, кореневі гнилі, подекуди ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості, якими охоплено 4-21, осередково 35-76% рослин. На 50-100% площ ячменю гельмінтоспоріозом уражено 7-26, макс. до 85% рослин в осередках Київської, Миколаївської областей. Летуча сажка виявлена в господарствах та на присадибних ділянках Івано-Франківської, Київської, Тернопільської областей, в ячмені на 0,3-2% колосків. У господарствах Закарпатської, Львівської, Чернігівської області на вівсі прогресує червоно-бура плямистість (8-15% рослин). За теплої вологої погоди розвитку набули хвороби колоса: септоріоз (1-7% колосків), фузаріоз, гельмінтоспоріоз (1-3%), борошниста роса (4-13%), оливкова пліснява (0,5-2%).

У посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці, стебловий (кукурудзяний), лучний метелики, совки (бавовникова, гамма, інші). Із хвороб виявляють симптоми ураження темно-бурою плямистістю (2-8% рослин, Львівська, Полтавська обл.).

Рослини сої заселяють та пошкоджують попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці акацієвої вогнівки, чортополохівки, совки-гамми, осередково лучного метелика, якими пошкоджено 2-10, макс. до 30% рослин (Київська обл.). З хвороб поширюються пероноспороз, септоріоз, фузаріоз, аскохітоз, зморшкувата мозаїка, якими уражено 3-20% рослин. У господарствах Волинської, Київської областей на 2-10% рослин відмічають бактеріальний опік. У посівах гороху шкодять горохові зерноїд, плодожерка, попелиця, трипси, совка-гамма, з хвороб розвиток мають аскохітоз, борошниста роса, пероноспороз, іржа, кореневі гнилі. Проти хвороб та вразі наростання чисельності фітофагів посіви захищають дозволеними препаратами.

У посівах соняшнику продовжують розвиватись сисні шкідники (геліхризова попелиця, клопи, трипси, цикадки), якими заселено 8-35% рослин. Подекуди рослинам культури завдають шкоди гусениці совок, лучного метелика, саранові. На 24% обстежених площ прояв мали септоріоз (8-15% рослин), пероноспороз (2-11, макс. 20%), фомоз (15-26%), іржа (5-10%), альтернаріоз, біла гниль (2-4%), осередково фомопсис (Кіровоградська, Львівська обл.).

У посівах цукрових буряків відмічається шкідливість бурякової листкової попелиці, якою заселено 6-15% рослин. Подекуди шкодять бурякові щитоноски, мінуюча муха, осередково амарантовий стеблоїд, гусениці листогризучих совок, лучного метелика. На 2-4% рослин цукрових буряків виявлено зональну плямистість (Черкаська обл.), церкоспороз (Львівська, Харківська обл.), кореневі гнилі (Тернопільська обл.), фомоз (Харківська обл.). Для призупинення розвитку та поширенню фітофагів і збудників хвороб проводять захисні обробки дозволеними до використання препаратами.

Личинками капустяної стручкової галиці заселено 3-20% рослин озимого ріпаку та пошкоджено 2-11% стручків за чисельності 1-6, макс. 15-24 екз. на кожну. На 3-30% рослин поширення мають альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, біла гниль, фузаріоз стручків. У господарствах Житомирської області в посівах льону відмічається шкідливість льонового трипса, яким пошкоджено 5-7% рослин. На 5-8% рослин проявився бактеріоз.

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів відмічено живлення колорадського жука літнього покоління. Прояв фітофторозу, альтернаріозу картоплі, томатів відмічається в усіх зонах вирощування, за ураження 6-20% рослин. На капусті в різних ступенях шкодять листогризучі совки, білани, молі, попелиці, які виявлені повсюдно. На цибулі шкодять цибулева муха та прихованохоботник, з хвороб пероноспороз (3-20% рослин). Погодні умови сприяли ураженню овочевих культур пероноспорозом, антракнозом, бактеріозом.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці на сої, соняшнику, кукурудзі та овочах. В усіх грунтово-кліматичних зонах відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика. Метелики відкладають яйця, у Степу відмічається відродження гусениць. Для обмеження шкідливості фітофага рекомендовано проводити випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

Саранові (стадні - італійський прус), переважали нестадні  (кобилки, коники), які перебувають у II-V віках, розвиваються та живляться на  неугіддях, багаторічних травах у чисельності 0,4-12 екз. на кв.м. У господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, СумськоїТернопільської, Херсонської областей саранові пошкодили 1-8% рослин зернових колосових, соняшника, сої, кукурудзи.

У Степу та центрально-східному Лісостепу відбувається доживлення, залялькування гусениць старших віків лучного метелика. У Херсонській області відмічається літ метеликів другого покоління та відкладання ними яєць. У господарствах Кіровоградської, Черкаської, Херсонської областей фітофагом пошкоджено 3-7, макс. 18% рослин сої, соняшника, кукурудзи. Завдяки обмеженню чисельності та шкідливості гусениць фітофага в господарствах, через застосування рекомендованих інсектицидів, вдалося уникнути значних пошкоджень сільськогосподарських культур. Погодні умови даного періоду, а саме оптимальна середньодобова температура близько 20ºС, достатня кількість нектароносної рослинності, відносна вологість повітря більше 70% будуть сприяти утворенню осередків високої чисельності та шкодочинності гусениць ІІ покоління.

Плодові насадження продовжують заселяти сисні шкідники (попелиці, кліщі, медяниці, щитівки), якими заселено 10-60% дерев, 5-22% листків. Відмічається літ метеликів ІІ покоління яблуневої плодожерки (Херсонська обл.). Гусеницями фітофага І покоління пошкоджено 1-5% плодів. На 10-80% дерев паршею, борошнистою росою, плодовою гниллю уражено 7-44% листків. У виноградниках продовжується літ метеликів гронової листокрутки ІІ покоління. З хвороб мають поширення мільдью, оїдіум, якими уражено 2-10% кущів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-06-26 10:06