Рубрики
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2015 року, - Держветфітослужба

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Клоп шкідлива черепашка.У посівах зернових колосових культур триває шкідлива діяльність личинок різних віків клопа шкідливої черепашки, за чисельності 0,2-1,5, макс. 2, в осередках Миколаївської 5, Харківської 6, в незахищених товарних посівах Запорізької областей 8 екз. на кв.м. Фітофагом у середньому пошкоджено 2-7% рослин. У липні, Степу та Лісостепу, подекуди Поліссі, в дозріваючих посівахозимих та ярих зернових колосових культур личинки старших віків та молоді клопиХерсонській області окрилилось 80% клопів) інтенсивно харчуватимуться дозріваючим зерном для нагромадження жирового тіла, що спричинятиме погіршення посівних і харчових кондицій зерна. Клопи, що не встигнуть дохарчуватися до збирання врожаю, живитимуться під валками скошених хлібів, на диких злаках, нерідко у посівах кукурудзи, соняшнику, і навіть буряків, хоч ці рослини мало сприятливі для цього, після чого відлітатимуть до місць зимівлі.

Колоскам зернових культур завдають шкоди хлібні жуки, насамперед у степових та лісостепових, осередково поліських областях, які чисельністю 0,7-2, в осередках 3 екз. на кв.м на1-15, макс. 40% рослин пшениці,ячменю,жита пошкодили 0,2-2% колосків, що осередково може призвести до зменшення маси зерна. Живлення більшості жуків хлібної жужелиці закінчиться до настання жнив, фітофаги зосереджуватимуться в місцях втрати зерна. В разі жарких,посушливих умов протягом місяця, жуки перебуватимутьу стані літньої діапаузи. Хлібні жуки у липніспарюватимуться та відкладатимуть яйця в ґрунт на парах і просапних культурах.

У липні скрізь масово в дозріваючих хлібах, передусім північного Лісостепу і Полісся, до огрубіння зерна, харчуватимуться та розмножуватимуться сисні фітофаги, зокрема злакова попелиця (заселено 3-18, макс. 37-75% рослин) тапшеничний трипс (заселено 3-22, макс. 35-80% рослин за чисельності 1-9, макс. 14-20 екз. на кожний).За збільшення кількості сисних комах ймовірна щуплість та зниження маси зерна. Личинки трипсів закінчивши свій розвиток, опускатимутьсяв ґрунт на зимівлю. З настанням воскової стиглостi зерна з’являться крилатi особини попелиць, якi перелiтатимуть на пiзнiше достигаючi посiви зернових культур, а також дикорослi злаки, згодом на сходи падалицi.

Злакові мухи (шведські,гессенська) літніх поколінь розвиватимуться в злакових бур'янах та падалиці зернових культур. Личинки хлібної п’явиці завершуватимуть свій розвиток, заляльковуючись уґрунті, звідки наступногороку вийдежук. Скрізь у посівах ярих колосових культур, крім вищезгаданих фітофагів, шкодитимуть п’явиці шкідлива діяльність яких посилюватиметься за сухої жаркої погоди та низької вологості ґрунту. В липні фітофагдохарчується і залялькується в ґрунті, звідки наступного року вийде жук.

Наприкінці червня тепла волога погода спряла розвитку хвороб на колосі. У Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Тернопільській, Черкаській областях прояв мали септоріоз (уражено 1-7% колосків), фузаріоз, гельмінтоспоріоз (1-3%), борошниста роса (4-13%), оливкова плісень (0,5-2%).У липні, за сприятливих погодних умов, окрім вищевказаних хвороб на колосі, поширення матимуть гельмінтоспоріоз, альтернаріоз (чорний зародок), що в свою чергу створюватимуть проблеми з  використанням хворого зерна. Вегетуючізернові культури хворітимуть на борошнисту росу, буру листкову та жовту іржу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, осередково ринхоспоріоз, червоно-буру плямистість, піренофороз, аскохітоз, якими охоплено 4-21, осередково 35-76% рослин, які в свою чергу виснажуватимуть рослини. Шкідливість хвороб особливо посилюватиметься при виляганні посівів або тривалому перебуванні скошених хлібів у валках та періодичних опадах.

Кореневі гнилі (офіобульозні, церкоспорельозні,фузаріозні)в зернових культурах поліських, осередково лісостепових областей спричинятимуть білоколосість та щуплозерність,від чого втрати врожаю можуть сягати 30% і більше. У вищезазначених зонах за частих дощів, високої вологості та помірних температур розвиватиметься та поширюватиметься гельмінтоспоріоз ячменю, яким уражено 7-26, макс. до 85% рослин в осередках Київської, Миколаївської областей,та інші плямистості,що спричинятимуть побуріння зародка зерна пшениці. Сажкові хвороби, зокрема летуча(виявлена в господарствах та на присадибних ділянках Волинської, Івано-Франківської, Київської, Тернопільської областей на 0,3-2% колосків ячменю), розвиватимуться здебільшого в господарствах, які не дотримуються протисажкових заходів. У липні хімічний захист посівів зернових колосових культур не проводять. Запобігти погіршенню якості зерна від шкідників і хвороб можна збиранням прямим комбайнуванням урожаю передусім сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та оперативним доведенням зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.

На кукурудзі продовжуватимуть живитися попелиці, листогризучі совки, осередково, за жаркої погоди, можливе заселення посівів павутинним кліщем. У Степу та Лісостепу кукурудзяною,черемховою,великою злаковою та іншими видами попелиць заселено 24-40, макс. 100% площ кукурудзи (Дніпропетровська, Київська обл.), 2-10% рослин за чисельності 4-17 особин на кожну. В поліських областях попелицями заселено 11-20% обстежених площ, 5-11% рослин. Хімічні обробки проти стеблового кукурудзяного метелика будуть ефективні й проти попелиць.

У другій - третій декадах червня Лісостепу та Поліссі на нижньому ярусі кукурудзи розвивався гельмінтоспоріоз (2-8% рослин Львівська, Полтавська, Тернопільська інші обл.), який прогресуватиме у липні. У Лісостепу виявляли ураженняпухирчастою і летючою сажками (3% рослин).Оскільки, для вищезгаданих хвороб складаються оптимальні умови, тому повсюди можливий епіфітотійний розвиток плямистостей листя та сажкових хворобна сприйнятливих гібридах. При перших симптомах і профілактично від гельмінтоспоріозу та іржі обприскують посіви кукурудзи абакусом, мк.с., 1,5-1,75 л/га, аканто плюс 28, к.с., 0,75-1,0 л/га, амістаром екстра 280, к.с., 0,5-0,75 л/га, коронетом, к.с., 0,6-0,8 л/га, ретенго, к.е., 0,5 л/га тощо.

Рослини сої, за умов сухої жаркої погоди липня, заселятимуть та пошкоджуватимуть попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці акацієвої вогнівки, чортополохівки, совки-гамми, осередково лучного метелика, якими пошкоджено 2-20% рослин. За підвищеної вологості повітря поширення набуватимуть пероноспороз, септоріоз, фузаріоз, аскохітоз, бактеріальні та вірусні хвороби, які уразили 3-20% рослин. У господарствах Волинської, Київської областей на 2-10% рослин відмічали бактеріальний опік.

При виявленні перших ознак хвороб за бутонізації-цвітіння на насіннєвих посівах сої рекомендується проводити обробку рослин розчинами дозволених фунгіцидів. Рослини, уражені вірусними хворобами, з посівів видаляють. Під час формування бобів,за надпорогової чисельності шкідників проводять обприскування посівів золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, драгуном, КЕ,2,5 л/га.

У бобах та зерні гороху скрізь розвиватимуться личинки горохової зернівки,гусеницігорохової плодожерки та бобової (акацієвої) вогнівки. За теплої та вологої погоди на рослинах культури розмножуватиметься та завдаватиме шкоди горохова попелиця.Також шкодитимуть дорослі трипси

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-07-03 13:07