Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 3 липня 2015 року, - Держветфітослужба
Погодні умови звітного періоду, зокрема випадання дощів різної інтенсивності, підвищена вологість повітря, помірні температури майже на всій території країни, сприяли розвитку та поширенню хвороб, росту бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, багаторічних насадженнях.

Погодні умови звітного періоду, зокрема випадання дощів різної інтенсивності, підвищена вологість повітря, помірні температури майже на всій території країни, сприяли розвитку та поширенню хвороб, росту бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, багаторічних насадженнях.

У посівах озимих та ярих зернових колосових культур степових, лісостепових, подекуди поліських областей триває шкідлива діяльність личинок різних віків та молодих клопів шкідливої черепашки, де за чисельності 0,2-1,5, макс. на необроблених площах 3-4 екз. на кв.м пошкодили 1-5% колосків у слабкому ступені. Разом з клопами у колосках живляться хлібні жуки, жужелиця, злакова попелиця, пшеничний трипс, якими заселено 2-28% колосків.

Повсюди помірна температура та достатня відносна вологість зумовили розвиток та поширення хвороб на колосі, а саме фузаріозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу, альтернаріозу, оливкової плісені, якими охоплено 0,2-9% колосків. Рослини ярого ячменю продовжують хворіти на гельмінтоспоріоз (уражено 10-18% рослин). Білоколосість проявилась на 1-3% рослин (Сумська, Черкаська обл.). Летуча сажка проявилась на 0,5-2% рослин у господарствах Івано-Франківської, Полтавської областей.Осередково в західних та північних поліських областях 2-18% рослин вівса хворіють на червоно-буру плямистість.

У посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці,трипси, стебловий (кукурудзяний) метелик, гусениці листогризучих совок. Спостерігається незначне ураження рослин гельмінтоспоріозом (2-11%).

Сою пошкоджують сисні шкідники (попелиця, трипс, павутинний кліщ), гусениці листогризучих совок, осередково чортополохівки, акацієвої вогнівки, лучного метелика. У посівах культури продовжується розвиток фузаріозу, септоріозу, аскохітозу, церкоспороз, зморшкувата мозаїка, якими уражено 2-13% рослин. Достигаючі боби гороху пошкоджують личинки горохової зернівки, гусениці плодожерки, попелиці, набувають поширення пероноспороз, аскохітоз, іржа, кореневі гнилі. Відростаючі багаторічні трави заселяють клопи, совки, бульбочкові довгоносики, попелиці.

У посівах соняшнику продовжується розвиток та шкідливість сисних шкідників (геліхризова попелиця, трипси, цикадки), які заселили та пошкодили 2-40% рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди шкодять личинки соняшникової шипоноски, гусениці совки-гамми, лучного метелика. У господарствах Миколаївської області спостерігається поодиноке заселення рослин соняшниковим вусачем. На 8-65% обстежених площ, 3-25% рослин хворіють на фомоз, пероноспороз, альтернаріоз, білу гниль, іржу, септоріоз.Обробки соняшнику від шкідників та хвороб проводять до цвітіння дозволеними до використання препаратами.

В усіх бурякосійних областях продовжується заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею, де нею заселено 2-8% рослин. Подекуди триває живлення бурякових щитоносок, совок. На 1-6% рослин культури виявляли церкоспороз (Вінницька, Черкаська обл.), рамуляріоз (Львівська обл.). Захищають рослини за надпорогової чисельності фітофагів та поширення хвороб через обробки дозволеними до використання препаратами.

Повсюди в насадженнях картоплі, томатів погодні умови сприяли розвитку фітофторозу, альтернаріозу,на томатах відмічають появу верхівкової гнилі та бактеріозу. На огірках спостерігається більш інтенсивний розвиток пероноспорозу, антракнозу та бактеріозу.

У посівах овочевих культур, гороху, сої, багаторічних трав розвиваються та шкодять гусениці листогризучих совок (помідорна (карадрина), городня та бавовникова совки). Шкідливість підгризаючих совок виявлено на 1-5% ранньої картоплі та овочах. Повсюди відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ним яєць, у степових та Чернівецькій областях відмічено відродження гусениць.

У Степу та Лісостепу продовжується літ лучного метелика ІІ покоління та відкладання ним яєць. У Миколаївській, Одеській та Херсонській областях відмічається відродження гусениць. У крайових смугах посівів просапних культур обліковується 0,5-2, у неугіддях та багаторічних травах 3-5 екз. метеликів на 10 кроків.

Саранові розвиваються здебільшого в місцях резервацій (багаторічні трави, пасовища) Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, інших областей Степу та південного й східного Лісостепу. Переважають нестадні саранові (кобилки, коники) та личинки італійського пруса третього-п’ятого віків. Середня чисельність на неугіддях нестадних видів складає 1-5екз. на кв.м.Тривалі інтенсивні опади сприяли загибелі понад 50% личинок саранових (Херсонська область).

В яблуневих садах шкодять попелиці (яблунева зелена, сливова, персикова), кліщі, гусениці яблуневої плодожерки. Парша, борошниста роса, плодова гниль повсюдно уразили 2-40% дерев, 4-15% листків, 1-5% плодів. На 1-20% кущів винограду продовжують шкодити кліщі, гронова листокрутка. Мільдью, оїдіумом, чорною гниллю уражено 2-45% кущів, 4-6% грон.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-07-03 13:07