Рубрики
Правові питання створення фермерського господарства
Хто може створити ФГ? Члени ФГ Етапи створення Голова ФГ Облаштування садиби Держдопомога

Автор: Тетяна КОВАЛЕНКОканд. юрид. наук, доцент, Національного університету ім. Т. Шевченка

Матерали опубліковані в газеті "Агробізнес сьогодні", №20(267) жовтень 2013 р.

 
Хто може створити ФГ?
 
Правові підстави, умови та порядок створення фермерського господарства регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 р., Законами України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р., «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 р., іншими нормативно-правовими актами.
 
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
 
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Тобто чинне законодавство не встановлює обмежень щодо кількості осіб, які можуть виступати засновниками фермерського господарства (як одна особа, так і декілька). Водночас такі особи повинні відповідати спеціальним вимогам до засновника фермерського господарства. Так, згідно зі ст. 5 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Крім цього, особа, яка виявила бажання створити фермерське господарство на землях, отриманих у власність чи користування зі складу земель державної чи комунальної власності, повинна мати досвід роботи у сільському господарстві або освіту, здобуту в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, має бути затверджений Кабінетом Міністрів України. Наразі такий перелік відсутній. До 2011 р. особа, яка бажає заснувати фермерське господарство, повинна була проходити професійний відбір у спеціальній професійній комісії з питань створення фермерських господарств. У 2011 р. така законодавча вимога була скасована.
 
При створенні фермерського господарства зазначені вище вимоги висуваються лише до особи, яка виступає засновником фермерського господарства та яка буде набувати права на земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Засновник фермерського господарства, після його реєстрації, набуває статусу голови фермерського господарства, а інші члени сім’ї, за умови їх згоди, стають членами цього господарства. Особа, що є головою фермерського господарства, а також члени такого господарства повинні бути зазначені у статуті фермерського господарства. При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього господарства після внесення змін до його статуту.
 
Члени ФГ
 
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень статуту фермерського господарства. До членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства Закон України «Про фермерське господарство» відносить дружину (чоловіка), батьків, дітей, бабу, діда, прабабу, прадіда, внуків, правнуків, мачуху, вітчима, падчерку, пасинка, рідних та двоюрідних братів та сестер, дядька, тітку, племінників як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також осіб, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьків такої особи та батьків чоловіка або дружини, її чоловіка або дружину, дітей як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлених ними дітей). Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
 
Етапи створення
 
Порядок створення фермерського господарства включає два етапи: 
  • набуття засновником права на земельну ділянку для ведення фермерського господарства
  • державна реєстрація фермерського господарства.
Особа, що бажає створити фермерське господарство, може отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства зі складу земель державної чи комунальної власності у власність або оренду. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються:
  • бажаний розмір і місце розташування ділянки,
  • кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність,
  • обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
 
Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району. Розміри земельної ділянки, яка може бути надана в оренду для ведення фермерського господарства, в чинному законодавстві не обмежуються. У статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, які передаються громадянам для ведення фермерського господарства, не підлягають продажу на конкурентних засадах.
 
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна чи міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Цей проект погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.
 
Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 га ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 га ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності.
 
Якщо особа має у власності земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка була набута шляхом успадкування, виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), укладення цивільно-правової угоди, права на яку оформлені відповідно до чинного законодавства, вона не зобов’язана звертатися до органів державної влади чи місцевого самоврядування із заявою про надання прав на землю та може безпосередньо подавати документи для здійснення державної реєстрації фермерського господарства до уповноважених органів.
 
При створенні фермерського господарства необхідно враховувати, що з 1 січня 2013 р. в Україні була запроваджена нова система реєстрації прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно. Зокрема, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 11 лютого 2010 р. державній реєстрації підлягають не державні акти чи договори оренди землі, а речеві права на земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, а саме:
  • право власності;
  • право користування (сервітут);
  • право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
  • право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
  • право постійного користування та право оренди земельної ділянки; іпотека;
  • довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону;
  • податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Державну реєстрацію прав землю здійснюють структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав. Безпосереднє здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно покладено на районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції відповідно до п. 4 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 р. № 1707/5. Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії із земельною ділянкою проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. У ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:
  • якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення
  • якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.
Таким чином, права на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які засновник набув після 1 січня 2013 р., повинні бути зареєстровані згідно із вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому до Законів України «Про фермерське господарство» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» не були внесені зміни, які б враховували зміни у системі реєстрації прав на землю, що може викликати певні складнощі на практиці.
 
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У ст. 5 вказаного Закону передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи. Місцезнаходження юридичної особи у ст. 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. визначено як фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Враховуючи, що органом управління фермерського господарства є його голова, то державна реєстрація фермерського господарства здійснюється за місцем реєстрації громадянина, що є засновником такого господарства.
 
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи:
  • заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
  • два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник);
  • документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;
  • копію документа, що посвідчує право засновника на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, а саме: копію Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копію Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчену копію договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.
Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації фермерського господарства. Якщо документи для проведення державної реєстрації фермерського господарства подаються його засновником, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт громадянина України. Якщо документи для проведення державної реєстрації фермерського господарства подаються особою, уповноваженою засновником (засновниками) цього господарства, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця та надається документ, що засвідчує її повноваження, або в разі подання електронних документів документ, що засвідчує повноваження цієї особи, в електронній формі залучається до вказаних вище документів. Документи, які подані для проведення державної реєстрації фермерського господарства, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовим відправленням) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.
 
За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фермерського господарства державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фермерського господарства на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.
 
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації фермерського господарства. Строк державної реєстрації фермерського господарства не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення його державної реєстрації. Не пізніше наступного робочого дня після отримання державним реєстратором від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України даних про взяття на облік юридичної особи державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації фермерського господарства та виписка з Єдиного державного реєстру.
 
Голова ФГ
 
Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп. Таке господарство є юридичною особою та діє на основі статуту. У статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
 
Після створення фермерського господарства його засновник набуває статус його голови. Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство» головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Він укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.
 
Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом. Якщо голова фермерського господарства не може чи не хоче виконувати свої обов’язки, якщо він вибуває зі складу членів господарства у випадку його смерті чи за інших обставин, головою фермерського господарства стає інший член фермерського господарства в порядку, визначеному статутом такого господарства за рішенням решти його членів. В чинному законодавстві немає вимоги, що голова фермерського господарства обов’язково повинен бути його засновником. Також відсутні положення, які б поширювали вимоги до засновника фермерського господарства на його голову. Єдина вимога до голови, яка міститься в чинному законодавстві, - це має бути повнолітній та повністю дієздатний член фермерського господарства.
 
Облаштування садиби
 
Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса. Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту.
 
Для облаштування відокремленої садиби фермерському господарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво під'їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем. Переселенцям, які створюють фермерське господарство в трудонедостатніх населених пунктах, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, надається одноразова грошова допомога за рахунок державного бюджету у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
Держдопомога
 
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про фермерське господарство» новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років), фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств.
опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-07-13 14:07