Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 14 серпня 2015 року, - Держветфітослужба

Скрізь у посівах зернової кукурудзи продовжується розвиток та шкідливість гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, які за чисельності 1-3 екз. на рослину пошкодили 2-8, макс. 18 у Хмельницькій, 22% рослин у Київській областях. Також у Лісостепу, осередково Поліссі завдають шкоди гусениці бавовникової совки, які пошкодили 5-12% рослин. Гельмінтоспоріозом охоплено 2-6, макс. 19% (Львівська обл.) рослин, пухирчастою сажкою 2-5, осередково 12% (Львівська обл.), летучою 1-3% рослин. У господарствах Кіровоградської області іржею уражено 3% рослин, осередково на 2% качанів відмічено розвиток сірої плісені.

Посіви сої пошкоджуються кліщем (3-18, макс. 25 у Закарпатській, до 45% рослин у Херсонській обл.), трипсом (4-16% рослин). У Степу, подекуди Лісостепу гусеницями акацієвої вогнівки, листогризучих совок (1,5-10% рослин). Повсюдно 2-11, макс. 25% (аскохітоз, Черкаська обл.) рослин хворі на аскохітоз, бактеріальний опік, жовту мозаїку, септоріоз, пероноспороз, церкоспороз, білу гниль, антракноз, аскохітоз.

Перед посівом очищене та каліброване насіння озимого ріпаку проти комплексу ґрунтових шкідників і шкідників сходів (хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпакові листкоїд, квіткоїд, пильщик, совки, прихованохоботники, інші) та хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, гниллі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз, інші) необхідно обробити протруйниками інсектицидно-фунгіцидної дії. Такий прийом дає можливість надійно захистити культуру в найбільш критичний період росту (проростки насіння, сходи) від комплексу шкідників і хвороб. Він є ефективнішим і екологічно безпечнішим порівняно з обприскуванням. Важливою перевагою токсикації є те, що вона здатна надійно захищати рослини від шкідливих організмів впродовж 1-1,5 місяця незалежно від погодних умов. Обробка насіння менш небезпечна для корисної ентомофауни і навколишнього середовища в цілому.

Високі денні температури не сприяли інтенсивному розвитку та поширенню хвороб у посівах соняшнику. На 2-16, осередково 22% рослин виявляли сіру та білу гнилі, фомоз, септоріоз, пероноспороз, іржу, вертицильозне в’янення. Осередково на корінні 12-36% рослин паразитує соняшниковий вовчок за щільності 7-30 екз. на кожне (Запорізька обл.). На 3-18, подекуди 22-35% (Запорізька обл.) рослин відмічають шкідливість трипсів, цикадок, клопів, подекудисоняшникових вогнівки, вусача та шипоноски, совок (бавовникової, гамми).

У посівах цукрових буряків 2-13, осередково 21% (Житомирська, Черкаська обл.) рослин уражені церкоспорозом. На 2-15% рослин виявляють фомоз, борошнисту росу, рамуляріоз, вірусні захворювання. У господарствах Вінницької, Полтавської, Тернопільської, Хмельницької областей, переважно на гібридах іноземної селекції, 1-8% коренеплодів уражені паршею (звичайна, пояскова), гнилями (хвостова, фузаріозна коренева), дуплистістю. Подекуди відмічається шкідливість бурякової листкової попелиці, мінуючих мух, осередково совок, якими заселено та пошкоджено 2-18% рослин.

У господарствах Львівської області на дозріваючих рослинах льону антракнозом уражено 2-4% рослин.

На плантаціях овочевих культур суха спекотна погода сприяє розвитку та шкідливості сисних комах, зокрема трипсів, павутинного кліща, якими пошкоджено 5-8% рослин. Триває літ капустяної молі, біланів, листогризучих совок, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць фітофагів. Дія високих температурних показників значно зменшила інтенсивність подальшого розвитку хвороб.

У плодових насадженнях триває розвиток другого покоління яблуневої плодожерки. Відродженими гусеницями пошкоджено 3-13, макс. до 22% плодів (приватний сектор). Спостерігається подальша шкідливість попелиць, листоблішок, кліщів. Парша проявилась на 14-70% дерев, 6-10, макс. 25% плодів. Плодовою гниллю охоплено 18-30% дерев, 3-17% плодів.

У виноградниках триває розвиток чорної гнилі, якою уражено 8-16% кущів та грон у Закарпатській області. Мільдью у Одеській, Закарпатській та Херсонській областях охоплено 3-20, макс 25% кущів, 3-10% грон. Оїдіумом уражено 12-30, в осередках до 45% кущів (Херсонська обл.), 1-12, макс. 30% грон. Також продовжують шкодити гронова листокрутка, кліщі.

У Вінницькій, Кіровоградській, Київській, Сумській, Черкаській, Харківській областях триває літ лучного метелика ІІ-го покоління, інтенсивністю 1-4 метеликів на 10 кроків. Гусениці фітофага в допороговій чисельності пошкодили 2% рослин просапних культур. У південних областях відмічено заляльковування та початок льоту метеликів третього покоління, інтенсивністю 0,5-2 екз. на 10 кроків (Херсонська обл.). Високі температури викликають безплідність самиць, що унеможливлює високий рівень чисельності й шкідливості фітофага. Лише за сприятливих погодних умов (середньодобова температура 17ºС і вологість вище 70%) та наявності нектароносів, рясних рос можна очікувати більш інтенсивного розвитку метелика.

Мишоподібні гризуни повсюдно виявляються на стерні, падалиці озимих зернових, багаторічних травах, просапних культурах чисельністю  1-2 колонії на гектар. Зважаючи на наявність кормової бази, за оптимальних агрокліматичних умов розвитку, можливе зростання популяції гризунів у вищевказаних стаціях.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-08-25 10:08