Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 18 вересня 2015 року, - Держветфітослужба
На більшості площ зернової кукурудзи 2-20% рослин, 3-9% качанів пошкоджені гусеницями стеблового (кукурудзяного) метелика... Пухирчасту сажку виявляли на 2-6, летючу – 0,5-3, гельмінтоспоріоз (пізньостиглі сорти) – 12-30% рослин... у посівах озимого ріпаку триває шкідлива діяльність хрестоцвітих блішок...

На більшості площ зернової кукурудзи 2-20% рослин, 3-9% качанів пошкоджені гусеницями стеблового (кукурудзяного) метелика. Гусениці шкідника закінчують живлення та переміщаються на зимівлю у нижню частину стебла рослини. В Донецькій та Херсонський областях на качанах кукурудзи пізнього посіву доживлюються поодинокі гусениці бавовникової совки, у Лісостепу відмічають початок її заляльковування.

Пухирчасту сажку виявляли на 2-6, летючу – 0,5-3, гельмінтоспоріоз (пізньостиглі сорти) – 12-30% рослин (Івано-Франківська, Львівська обл.). Фузаріозом уражено 1-5% (Вінницька, Полтавська, Чернівецька обл.), сірою гниллю та бактеріозом 0,5-2% качанів кукурудзи.

Низький зріз стебла при збиранні, подрібнення і заорювання післязбиральних решток кукурудзи знизить зимуючий запас шкідників і збудників хвороб. Також для зменшення ураження качанів фузаріозом та іншими пліснявими грибами рекомендується збирання урожаю в стислі строки, уникання механічного травмування зерна та підсушування його до вологості не вище 16%.

Скрізь на полях під озимину, на просапних культурах проходить розвиток другого покоління озимої совки, відродження та живлення гусениць чисельністю 0,3-2, макс. 3 (на стерні Луганської обл.) екз. на кв.м. Триває живлення хлібної жужелиці, жуки відкладають яйця на падалиці зернових, злакових бур’янах, у Сумській, Черкаській областях відмічається відродження личинок. За сівби озимих зернових після стерньових попередників існує загроза істотних пошкоджень посівів за відсутності токсикації насіння культури. Обмеження чисельності й шкідливості хлібного туруна, підгризаючих совок, інших ґрунтових фітофагів досягається умілим поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних заходів. Насамперед дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10% та інші вищезазначені заходи

На сходах падалиці зернових культур, розвиваються шведські (3-55 екз. на 100 п.с.), гессенська (3-7 екз. на 100 п.с.), інші злакові мухи, цикадки (5-8 екз. на 100 п.с.). У Одеській області відмічено початок яйцекладки злакових мух. Повсюди на падалиці розвиваються злакові попелиці (3-10 екз. на 100 п.с.). Вищевказані фітофаги за появи сходів озимих зернових завдаватимуть шкоди посівам.

Переважно в лісостепових та поліських областях на падалиці зернових розвиваються борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз, подекуди бура листкова іржа, які будуть джерелом інфекції для сходів озимих зернових.

У господарствах Івано-Франківської, Дніпропетровської, Київської, Сумської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької областей у посівах озимого ріпаку триває шкідлива діяльність хрестоцвітих блішок, осередково несправжніх гусениць ріпакового пильщика, листкоїда, які в допороговій чисельності, переважно в крайових смугах полів, пошкодили 1-10% рослин у слабкому ступені. Пошкодження рослин стримується токсикацією насіння.

Посіви цукрових буряків продовжують хворіти на церкоспороз, борошнисту росу, рамуляріоз, вірусну мозаїку, якими уражено 2-16, осередково церкоспорозом 20-35% (Житомирська, Сумська, Тернопільська обл.) рослин. Подекуди гусениці озимої совки, личинки травневих хрущів пошкодили 3-5% коренеплодів. У господарствах Хмельницької області на   1,5-9% коренеплодів виявляють звичайну паршу, хвостову гниль, дуплистість. На незібраних площах пізніх посівів соняшнику поширення мають гнилі (біла, сіра), пероноспороз, фомоз, іржа, фомопсис.

Капусту пізніх сортів пошкоджують гусениці біланів, капустяної совки (5-15% рослин за слабкого та середнього ступенів), капустяної молі   (3-25%) та інші фітофаги. Судинний та слизовий бактеріози, відмічені в усіх зонах вирощування культури на 3-18% рослин.

Скрізь на стерні, багаторічних травах, просапних культурах, неорних землях розвиваються та шкодять мишоподібні гризуни за чисельності 1-2, макс. 5 колоній на гектарі з 2-4 жилими норами в кожній. Пошкодження полів озимого ріпаку не виявляли. В подальшому чисельність та шкідливість гризунів зростатиме в озимині, за рахунок міграції їх із площ пізніх просапних та інших культур, де після збирання і зяблевої оранки створюватимуться несприятливі для них кормові умови.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-09-18 10:09