Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 25 вересня 2015 року, - Держветфітослужба
Тепла, суха погода скрізь стримує появу сходів озимих зернових колосових культур, проте сприяє масовому розвитку та поширенню шкідників, зокрема хлібних блішок, злакових мух, цикадок, попелиць, інших фітофагів, активне живлення яких відмічається на падалиці...

Тепла, суха погода скрізь стримує появу сходів озимих зернових колосових культур, проте сприяє масовому розвитку та поширенню шкідників, зокрема хлібних блішок, злакових мух, цикадок, попелиць, інших фітофагів, активне живлення яких відмічається на падалиці. На ранніх сходах озимої пшениці в господарствах Донецької, Дніпропетровської, Харківської, інших областей виявлено осередки гусениць (І-ІІІ віку) озимої совки по 0,5-2 екз. на кв.м. У степових, лісостепових, подекуди поліських областях на полях після стерньових попередників триває вихід з ґрунту жуків хлібної жужелиці, відкладання ними яєць, відродження та живлення їх личинок (0,2-3 екз. на кв.м).

Обмеження чисельності й шкідливості хлібного туруна, підгризаючих совок, інших ґрунтових фітофагів досягається умілим поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних заходів. Насамперед дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10% та інші вищезазначені заходи. За вимушеної сівби зернових після колосових попередників, насіння за 1-5 днів до сівби обробляють дозволеними інсектицидами. Цей захід забезпечує токсикацію насіння, проростків та сходів протягом 2-3 тижнів і буде ефективним проти вищезазначених ґрунтових та цикадок, попелиць, злакових мух, інших шкідників на сходах озимих.

Триває збір урожаю кукурудзи та соняшника. У посівах кукурудзи найпоширенішим шкідником залишається стебловий (кукурудзяний) метелик, який на більшості обстежених площ, пошкодив 3-20% (Сумська, Херсонська обл.) рослин та 1-8% качанів. Стебловим метеликом осередково пошкоджено 4-7% соняшника у Тернопільській області. На качанах, переважно пошкоджених шкідниками, розвиваються фузаріоз (2-7%), бактеріоз (1-3%), сіра гниль (2%).

Переважно в крайових смугах полів озимого ріпаку виявлено незначне заселення та пошкодження рослин хрестоцвітими блішками, несправжніми гусеницями ріпакового пильщика, де ними пошкоджено 2-12% рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди рослинам ріпаку завдають шкоди ріпаковий листкоїд, капустяна попелиця, гусениці біланів, озимої совки, якими пошкоджено 2-6% рослин. У господарствах Львівської, Київської, Тернопільської областей на 1-6% рослин виявляли альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, циліндроспоріоз, чорну ніжку.Для призупинення подальшої шкідливості фітофагів, попередження розвитку і розповсюдження збудників захворювань посіви рекомендовано оздоровлювати дозволеними у «Переліку» препаратами відповідно до регламентів їх застосування.

На 4-20% рослин цукрових буряків продовжують розвиватись церкоспороз, борошниста роса, фомоз, рамуляріоз, вірусна жовтяниця. У господарствах Вінницької, Тернопільської, Хмельницької областей при обстеженні коренеплодів (уражено 2-14%) виявляли паршу (звичайна, пояскова), гнилі (фузаріозна, хвостова), дуплистість.У разі виявлення хворих коренеплодів під час збирання, кагатування слід застосовувати заходи для локалізації та знищення інфекції (сортування, обрізування, знищення уражених залишків, негайне вивезення та швидка переробка). У господарствах Київської області відмічали незначне заселення та пошкодження коренеплодів буряковою кореневою попелицею.

В яблуневих садах триває літ метеликів яблуневої плодожерки другого покоління, гусеницями якої пошкоджено 2,5-13, макс. 35% плодів. На пізніх сортах паршею уражено 3-32, плодова гниллю 2-25% плодів.

Упродовж вересня умови для розселення мишоподібних гризунів на площах пізніх овочевих культурах, цукрових ікормових буряків, падалиці зернових були сприятливі. Середня чисельність становить 1-3 колоній на гектарі. На багаторічних травах враховувалось 2-5, осередково 6-10 (Київська, Луганська обл.) колоній гризунів на гектарі з 2-4 норами в колонії. Упосівах цукрових буряків чисельність колоній гризунів по краях полів складає 5 екз., в колоніях в середньому враховувалось 3-10 жилих нір, пошкоджено 3-5% коренеплодів усередньому ступені.

Знешкодження мишоподібних гризунів досягається в першу чергу вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка позбавляє їх корму і надійного сховища. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту їх через обробки бактороденцидом, ізоцином, ратинданом, рат кіллером супер, штормом тощо.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2015-09-25 09:09