Рубрики
Еколого-економічне обґрунтування моніторингу використання та охорони земель на регіональному рівні

УДК 528.4/.8(477.41)

Мазурчук Юрій

слухач магістратури

Національний університет біоресурсів і

природокористування України

 

Еколого-економічне обґрунтування моніторингу використання та охорони земель на регіональному рівні

 

ВСТУП

Загальний огляд проблематики.Питання раціонального землекористування на сучасному етапі мають велике значення, оскільки в результаті земельних перетворень 1990-х рр. відбулися значні зміни в організації правових та економічних механізмів господарського використання земель, що на сьогоднішній день негативно позначається на якісному стані найбільш цінних земель. При такій постановці питання функції моніторингу земель розширюються і можуть бути поширені на завдання контролю стану посівів, лісової рослинності і водних об'єктів. Питання планування раціонального використання земель та їх охорони, землеустрою, моніторингу земель, кадастру та ефективності землекористування знайшли відображення в наукових працях AA Алпатова, A.A. Варламова, С.Н. Волкова,B.В. Вершиніна, Д.А. Шаповалова Г.В. Дудко, Н.І. Іванова, Е.Ф. Іванова, Н.В. Комова, Б.І. Кочурова, Г.А. Ларіонова, О.Б. Ліпленню, П.Ф. Лойко, C.І. Носова, І.М. СТАТИВКА, В.П. Троїцького та ін. вчених.

Актуальність дослідження. У сформованих умовах найбільш доцільним стає застосування сучасних методів дистанційного зондування та ГІС-технологій, що дозволяють виявляти динаміку і особливості заростання сільськогосподарських земель, обумовлені зонально-кліматичними та техногенно-ландшафтними характеристиками різних територій. На сьогоднішній день немає повного уявлення про конкретний вплив різних чинників на процеси заростання сільськогосподарських угідь і механізм виявлення та оцінки поточного стану невикористовуваних сільськогосподарських угідь, що заростають чагарником і дрібноліссям. Відсутні механізми визначення варіантів альтернативного використання даних угідь з урахуванням ступеня їх деградації на основі еколого-економічного обґрунтування їх господарського використання.

 

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Мета і завдання дослідження.Метою даної публікації є висвітлення методологічних основ щодо розробки робочих проектів землеустрою, щодо зняття, перенесення та використання ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Об’єкт і предмет дослідження.Об’єктом дослідження є землі сільськогосподарського призначення на території Київської області. Предметом дослідження є процеси деградації сільськогосподарських угідь виявлені в результаті аналізу та оцінки різночасових просторових даних із застосуванням ГІС-технологій.

Засоби і методи дослідження.Засоби, які використовувалися при дослідженні є ліцензоване програмне забезпечення ГІС пакет ArcGIS10.2 компанії ESRI.Основними методами дослідження в роботі є загальнонаукові методи: описовий, порівняльний, статистичний, системного аналізу, моделювання, фотофіксації та картографічний.

 

ОСНОВНИЙ МАТЕРІАЛ

Геоінформаційне забезпечення являє собою комплекс організаційно-технічних заходів, що включає збір, обробку, зберігання і доведення до споживачів зображень і описів місцевості, геодезичних, кадастрових, гідрометеорологічних та інших даних у вигляді графічних, текстових, цифрових та фотодокументів.

На сьогоднішній день геоінформаційні системи (ГІС) придбали широке застосування практичних у всіх сферах життя і діяльності людини, тому перерахувати всі їх області застосування просто неможливо. Істотне їх використання відноситься до областей, де здійснюється облік і управління територією та об'єктами на ній і, зокрема, моніторингу використання та охорони земель.

Метою геоінформаційного забезпечення моніторингу використання та охорони земель є задоволення економічних і суспільних потреб в інформації про геопросторі, включаючи просторові рішення, в інтересах життєдіяльності та розвитку населення цього простору - інакше кажучи територій.

Об'єктом діяльності щодо геоінформаційного забезпечення моніторингу використання та охорони земель є інформація про геопростір - геоінформація.

Засобами геоінформаційного забезпечення моніторингу використання та охорони земель є ГІС.

Результати геоінформаційного забезпечення моніторингу використання та охорони земель - геоінформація, моделі геопростору і просторові рішення, а також їх картографічні зображення.

Сукупність отриманих при вивченні геопростору топологічних, ідентифікаційних, геометричних і семантичних даних утворює первинні дані про простір (рис. 1.).

Рис. 1. Приклад системи моніторингу використання земель

1) Геопросторові первинні дані повинні в обов'язковому порядку включати тимчасові відомості, що описують момент чи період отримання тих чи інших даних, а також відомості, що дозволяють судити про їх достовірності;

2) інформаційне відображення геопростору. Упорядкована сукупність координатної, топологічної та атрибутивної інформації про геопростір і його об'єктах утворює геоінформацію;

3) моделювання геопростору. Наявність геоінформації дозволяє створювати цифрову модель місцевості, території, моделювати геопростір.

4) просторовий аналіз. Векторні моделі геопростору використовуються для просторового аналізу, виконуваного за допомогою ГІС, яке реалізує ряд функції.

5) підготовка просторових рішень. Де розташувати той чи інший об'єкт. Просторове рішення - це проект дії по просторовому перетворенню. Перетворювати можна або безпосередньо простір, або процеси, що відбуваються в просторі, інакше управляти простором, територією.

Одним із шляхів вдосконалення геоінформаційного забезпечення територій пропонується розроблена база геопросторових даних моніторингу використання та охорони земель .

На даний момент існує необхідність визначити основні напрями побудови єдиного геоінформаційного простору моніторингу використання та охорони земель в частині відображення інформації про стан і використання земель. Це стосується як внутрішніх інформаційних потоків в системі управління земельними ресурсами, так і відносин з іншими інформаційними системами (податковими, кадастрів різних ресурсів, статистики та іншого), землекористувачами та іншими учасниками земельно-майнових відносин (як юридичними, так і фізичними особами) .

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Карпик А. П. Методологические и технологические основы геоинформационного обеспечения территорий: монография. – Новосибирск: СГГА, 2004. – 260 с.

2.     Карпик А. П. Основные принципы формирования геодезического информационного пространства // Изв. вузов. Геодезия и аэрофотосъемка. – 2013. – № 4/С. – С. 73–78.

3.     Москвин В. Н., Антипов И. Т., Лисицкий Д. В. Формализация картографического обеспечения землеустройства, кадастра и мониторинга земель // Изв. вузов. Геодезия и аэрофотосъемка. – 2012. – № 2/1. – С. 165–168.

4.     Трубина Л. К., Креймер М. А. Некоторые аспекты интеграции кадастра и геоэкологии в управлении землепользованием // Изв. вузов. Геодезия и аэрофотосъемка. – 2009. – № 5. – С. 26–29.

опубліковано: Юрій Мазурчук    2015-11-04 19:11