Рубрики
Методи оцінки пошкодження рослини та шкідливості хвороб і шкідників

Аспекти оцінки шкідливості

Одними з найважливіших елементів фітосанітарної діагностики стали оцінка пошкодженості рослин і передбачення можливих втрат урожаю. На цій основі стає можливим встановлення залежності величини втрат урожаю від рівня заселеності посівів (насаджень) шкідливими видами або комплексом їх, що дозволяє виробити критерії доцільності захисних заходів. У результаті склалися 3 аспекти обліку і оцінок шкідливості: 1) визначення пошкодженості рослин; 2) використання економічних порогів шкідливості при організації захисних заходів проти окремих видів; 3) оцінка комплексного впливу шкідливих організмів на формування урожаю.

Оцінка шкідливості комах

Пошкодження (для шкідників) або ураження (для хвороб) визначає наявність шкідливої дії комах або збудників хвороб на даній конкретній ділянці або в даній зоні. Пошкодження визначає ступінь пошкодження посівів, насаджень або плодів шкідниками, а ураженняступінь ураження їх хворобою. Інтенсивність пошкодження або ураження визначає ступінь шкідливості шкідників та хвороб. Так буряковий довгоносик на сходах шкодить більш інтенсивно ніж бурякова блішка, так як довгоносик з’їдає за день 10-16 рослин, а блішкаблизько 0,3 рослин. Бура іржа пшениці більш шкідлива при ураженні сходів, ніж в фазу молочної стиглості, так як в фазу сходів ураження приводить до більших втрат врожаю ніж в фазу молочної стиглості. Парша менш шкідлива на плодах яблуні, ніж плодова гниль, так як остання повністю знищує плід. Шкідливість визначається можливістю шкідника або збудника хвороби наносити пошкодження або знижувати урожайність. Так, сажка більш шкідлива, ніж іржа, так як сажка викликає знищення врожаю, а іржа лише знижує врожайність. Шведська муха має більшу шкідливість, ніж смугаста хлібна блішка, так як шведська муха викликає загибель рослин, а хлібна блішказнижує урожай. Шкідливість необхідно відрізняти від інтенсивності ураження, так як шкідливістьвластивість шкідника або хвороби, яка визначається біологічними особливостями та характером ураження, а інтенсивність ураження є конкретним проявом шкідливої діяльності в умовах погоди, або стану ґрунту. Так шкідливість звичайного бурякового довгоносика є постійною на різних типах посівів, але інтенсивність пошкодження буде різною в залежності від густоти посівів. Коефіцієнт шкідливості хвороб показує втрати врожаю в відсотках, які відповідають тій або іншій інтенсивності ураження в відповідну фазу вегетації рослин. Так, 25% ураження рослин пшениці бурою іржею в період від виходу в трубку до колосіння викликає втрати 10% урожаю, тоді як така ж інтенсивність ураження в фазу молочної стиглості лише – 1%. Характер пошкодження або спосіб ураження рослин буває анатомічний, фізіологічний, біологічний. Фізіологічний характер пошкодження наступає при пошкодженні клопами врезультаті отруєння токсинами, а біологічнийцикадами, льоновою блішкою і супроводжується утворенням галів.

Оцінка пошкодження рослин

Пошкодженість рослин шкідниками і хворобами не може розглядатися як еквівалент втрат урожаю. Форми пошкодженості різноманітні: втрата частини листової поверхні, травмування стебел, знищення частини плодоелементів або частини рослини, загибель окремих рослин і, нарешті, повне їх знищення на великих площах. Всі перераховані прояви шкідливості не мають однозначного показника їх впливу на кінцевий урожай посіву (насадження). Проте без їх кількісної характеристики не можна підійти до оцінки економічного значення шкідливого організму. При суцільній загибелі рослин, викликаній шкідниками, пошкодженість оцінюється в гектарах знищеного посіву. Якщо рослини загинули не повністю, тобто посіви зріджені, то спочатку визначають площу зріджених посівів в гектарах, а потім оцінюють ступінь пошкодження в балах. При частковому об'їданні листя рослин на полях з густим травостоем (злаки, льон, конюшина) визначають площу, на якій відмічаються пошкоджені рослини, і потім інтенсивність їх пошкодження — відсоток пошкоджених рослин, ступінь і бал пошкодження. На просапних і овочевих культурах відсоток пошкоджених рослин встановлюють в результаті аналізу трьох проб по 100 рослин в різних місцях поля. Ступінь пошкодженості листової поверхні визначають за шкалою. При оцінці пошкодженості генеративних органів рослин визначають відсоток пошкоджених від загального числа оглянутих. Для оцінки ступеня пошкодженості генеративних органів застосовують шкалу. У всіх випадках, встановивши підсумковий показник інтенсивності пошкодженості, потім визначають відсоток території (або партії продукції), для якої підрахований показник, порівняно з непошкодженою площею посіву (насадження, партії продукції). При об'єднанні даних, отриманих в різних місцях, встановлюють середній (або середньозважений) бал пошкоджень. Оцінку підсумкових втрат урожаю від шкідників на посіві в польових умовах проводять перед прибиранням шляхом зіставлення продуктивності пошкоджених і здорових рослин. Залежно від типу посіву беруть пробу, що включає здорові і пошкоджені рослини з різних частин поля.

Оцінка комплексного впливу шкідливих організмів на формування урожаю

При сучасній технології вирощування культур виникає необхідність комплексної оцінки можливих втрат врожайності від всіх шкідливих видів (включаючи бур'яни) на кожному етапі формування урожаю. Захист культури починається із забезпечення необхідної густоти сходів в оптимальні терміни. На посівах кукурудзи в цей період головними шкідливими об'єктами стали хвороби насіння і проростків та ґрунтові шкідники. Потенційні втрати, які здатні викликати хвороби насіння і проростків, можуть скласти не менше 50% урожаю. Їх запобігання, що включає передпосівне протруювання насіння і збільшення густоти висіву (до 6—10 кг додатково висіяного зерна на 1 га), складає приблизно 0,2—0,3 % від вартості потенційних втрат врожайності.

Ґрунтові шкідники можуть викликати масове випадання сходів на всій площі посіву або локальне в залежності від характеру їх розселення. Навіть при локальних пошкодженнях, що викликають в загальному випадання близько 30% рослин, виникає необхідність пересіву. Але і при пересіві урожайність знижується, так як рослини розвиваються в менш сприятливі строки і в повній мірі не попереджають зрідження нових сходів. Ґрунтові шкідники можуть знизити врожай кукурудзи на 30-40%, але лише при високій їх чисельності.

Шкідливість листогризучих шкідників виявляється локально і не щорічно. Вона визначається не тільки їх чисельністю, але і рядом екологічних чинників. Крім того, рослини кукурудзи володіють значними компенсаційними можливостями при втраті частини листя, особливо при оптимальному агрофоні. Тому шкідливість цієї групи шкідників має порівняно обмежений вплив на формування урожаю. Окупність витрат на боротьбу з листогризучими шкідниками порівняно невелика, вона зазвичай одноразова або дещо більше. Шкідливість сисних шкідників посівів кукурудзи, виявляється більш постійно і на дещо більшій площі. Їх вплив на формування урожаю залежить від часу заселення посівів, чисельності шкідників, агрофону, екологічної обстановки.

У результаті комплексної оцінки впливу шкідливих організмів на формування урожаю складається система захисту рослин. У ній враховують наступні положення: 1) вплив найголовніших шкідливих видів на формування урожаю; 2) рентабельні захисні заходи, що вводяться в технологію вирощування культури і направлені на запобігання втратам урожаю; 3) необхідна інформація (про стан шкідливих і корисних видів, посівів, що захищаються.

опубліковано: Іван    2015-11-05 19:11