Рубрики
ЗАСТОСУВАННЯ КАС ДЛЯ ПІДЖИВЛЕННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОМУ КАРБОНАТНОМУ ҐРУНТІ

Авторы:

Пасичник Наталья Анатольевна, Марчук Илья Устинович.

E-mail: N.Pasichnyk@rambler.ru

Тел.: +380 (044) 527-88-17

Представлені результати дослідження впливу прикореневого підживлення пшениці озимої розчинами КАС у різних дозах на азотне живлення і урожайність. Обґрунтована ефективність використання КАС як засобу компенсації дефіциту азоту в посівах пшениці озимої.

В інтенсивному землеробстві врожайність сільськогосподарських культур залежить від природної родючості ґрунтів і погодних умов лише на 25%. Застосування добрив забезпечує від 30 до 60 % врожаю, якісне насіння – 5-20%, засоби захисту рослин – 5-15%. Такий розподіл впливу на врожайність сформувався завдяки впровадженню нових технологій застосування простих і комплексних добив, збалансованість останніх за макро- і мікроелементним складом згідно потреб конкретної культури для конкретних умов вирощування[1, 4].Серед макроелементів азот є одним із біогенних елементів, без якого неможливий синтез білків, амінокислот, ензимів. В умовах інтенсивного ведення сільського господарства, у зв’язку з урбанізацією, основна частина товарної продукції рослинництва вивозиться в міста і експортується в інші країни. З цією продукцією відчужується значна маса зв’язаного азоту, яку слід повернути в ґрунт із добривами. Останні повинні компенсувати й інші статті втрат азоту з ґрунту. Тому застосування саме азотних добрив, їхні форми, строки і способи їх внесення залишаються актуальними питаннями сучасного рослинництва, гостроту яких посилює економічна ефективність.

Сортимент  азотних добрив, які використовуються в України, досить обмежений. Переважно це тверді амонійні, амонійно-нітратні й амідні, а також рідкі (аміачна вода й безводний аміак) добрива. Рідке азотне добриво КАС відоме досить давно, проте актуальності й популярності застосування набуває лише протягом останніх років. Назва цього добрива включає початкові букви назв компонентів, які входять до його складукарбамід-аміачна суміш. Це добриво є сумішшю концентрованих водних розчинів карбаміду і аміачної селітри, масова частка яких складає відповідно 31-36 і 40-44%. Промисловість випускає три форми цього добрива: КАС-28, КАС-30, КАС-32, із вмістом діючої речовини відповідно 28, 30 і 32 %. У країнах  СНД одноосібним лідером виробництва КАС (1,1 млн. т за рік) є МХК «ЄвроХім» [5].

КАС має ряд переваг порівняно з іншими азотними добривами. Це добриво включає три форми азотуамонійну (5,0-6,4 %), нітратну (5,0-6,4 %) і амідну (18,0-19,2 %). Такий склад забезпечує пролонговану дію, тобто рослина забезпечена азотом у різних його формах протягом всього періоду вегетації, так як кожна із зазначених форм має свої особливості поводження у ґрунті, доступності рослинам і засвоєння останніми. Ця особливість актуальна для зернових культур, які протягом вегетації проявляють не лише потребу в азотному живленні, а й чутливість до форм азоту на різних етапах органогенезу. Амонійний і нітратний азот необхідний для відновлення весняної вегетації  пшениці озимої, наростання її біомаси, проходження фотосинтезу й інших важливих фізіологічних процесів. Амідна форма азоту сприяє синтезу білків, а отже підвищенню якості зерна. Тому застосування КАС при удобренні саме пшениці озимої викликає науковий і виробничий інтерес. Важливим елементом є те, що при внесенні КАС відсутня конкуренція між добривом і вологою, що актуально за сучасних кліматичних умов для всієї території України, і особливо для південно-східних регіонів, де зернові культури домінують. Перевага КАС, перш за все, у її фізичному стані. Застосування розчину зменшує або виключає такі негативні моменти внесення твердих добрив як опіки рослин, перебування добрив тривалий час у нерозчиненому, а отже недоступному стані. [4, 5].

При використанні КАС досягаються високі точність дозування і рівномірність розподілу, що підвищує позиційну доступність азоту, а також коефіцієнт його засвоєння рослиною. Високотехнологічні господарства розвинутих країн і України практикують механізоване прикореневе і кореневе внесення КАС під зернові й просапні культури, із використанням високопродуктивних оприскувачів й інжекторної техніки. Такі технологічні прийоми дозволяють знизити норму азоту до 20%, а також запобігти втратам азоту в атмосферу, так як КАС не містить вільного аміаку. Разом із КАС в одній баковій суміші можна вносити мікродобрива, пестициди, регулятори росту, що істотно скорочує затрати на внесення засобів хімізації, дозволяє зменшити дози хімікатів на 10-30%, запобігти ущільненню ґрунту (реклама). Також КАС можна вносити з поливною водою [5].

Поряд із вагомими перевагами КАС як добрива, питання його практичного застосування під пшеницю озиму вивчені недостатньо. Залишаються відкритими питання механізму засвоєння їх рослинами за різних строків і способів внесення, що дозволить розробити оптимальні системи застосування КАС для удобрення зернових.

Метою проведених досліджень було вивчити елементи ефективності дії КАС на продуктивність, ріст і розвиток рослин пшениці озимої. Польовий дослід був закладений у стаціонарі кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва, на базі Агрономічної дослідної станції НУБіП України, у зерно-буряковій сівозміні, на лучно-чорноземному карбонатному грубопилуватолегкосуглинковому ґрунті. Ґрунт характеризується такими агрохімічними показниками: рН водн. – 7,3, ємність катіонного обміну – 31,8 мг-екв/100г, вміст гумусу – 4,2% (шар 0-25см), азоту сполук, які легко гідролізуються - 17,4 мг/100г, рухомого фосфору – 2,8-3,0 мг/100г, обмінного калію – 88,5-93,0 мг/100г (за Мачигіним). Грубопилуватолегкосуглинковий гранулометричний склад, реакція ґрунтового розчину, поживний режим (середній рівень забезпечення зернових культур азотом і фосфор і низькийкалієм) вказують на сприятливі умови для вирощування пшениці озимої й, водночас, на необхідність оптимізації режиму живлення рослин. Попередником була кукурудза на силос. Такий «виснажливий» фон дозволяє більш чітко прослідкувати дію добрив.

Гіпотезою, яка передувала експериментальним дослідженням, було використання КАС для підвищення продуктивності культури, а також для «порятунку» посівів, які зазнають дефіциту азоту. На основі даних тканинної рослинної діагностики визначена потреба у підживленні рослин і встановлені дози добрива. Підживлення проводили на початку фази колосіння. Таке пізнє підживлення рекомендується проводити для поліпшення якості зерна, і кращою формою азоту при цьому є амідна.

Схема досліду включала варіанти із прикореневим підживленням КАС на фоні основного фосфорно-калійного удобрення. Концентрація розчинів підбиралася залежно від дози азоту. Нами проведені й проаналізовані однорічні дослідження, проте відмічені тенденції дозволяють зробити висновки і визначити напрямок подальших досліджень. Мінеральне живлення, як відомо, - фактор, який піддається регулюванню. Найважливішим при цьому є підвищення коефіцієнтів використання елементів із добрив, адже рослина використовує лише частину поживних речовин, які містяться в ґрунті або вносяться з останніми. Водночас підвищені дози мінеральних добрив, перш за все азотних, здатні викликати токсикози у рослин.

Так як підживлення було проведене досить пізно, ми проаналізували вміст азоту в основній і побічній продукції. До підживленнявміст азоту в рослинах пшениці складав: у фазу виходу в трубку – 2,78, у фазу колосіння – 2,64% на суху речовину цілої рослини.Результати визначення вмісту азоту в зерні і соломі пшениці після підживлення показали, що застосування КАС позитивно впливає

опубліковано: Наталія Анатоліївна Пасічник    2015-11-18 10:11