Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 18 березня 2016 року, - Держветфітослужба

  • Сергій Петрович Саяпін
  • 16.05.16

Повсюди агрокліматичні умови (вночі холодно до заморозків, вдень - помірно тепло, опади різної інтенсивності) звітного періоду стримувала вихід та розвитокшкідників у посівах озимих культур та багаторічних трав. Скрізь відмічено вертикальну міграцію ґрунтоживучих шкідників у верхні шари ґрунту, у степових,подекуди лісостепових областях малоактивне їх живлення. Зокрема, у Степу на 3-10% обстежених площ озимих пшениці та ячменю, розміщених по стерньовимпопередниках, личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м, пошкоджено до 5% рослин.

Повсюди на нижніх листках озимих колосових культур септоріозом, гельмінтоспоріозом, осередково бурою листковою іржею уражено1-6% рослин,кореневими гнилями 1,6-9, макс. 26% рослин у Київській області, борошнистою росою 1-13% рослин. Подекуди в господарствах Київської, Кіровоградської таЧеркаської областей до 3% рослин уражено сніговою плісенню.

Оздоровлення посівів забезпечується через обов’язкове ранньовесняне боронування та регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншимимінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Також, для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимоїпшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту.

У посівах озимого ріпаку Волинської, Київської, Львівської, Миколаївської, Хмельницької, Черкаської областей, переважно на нижніх листках, 1,5-11% рослинуражено пероноспорозом, фомозомальтернаріозом. Місцями у Лісостепу на перезволожених площах відмічено розвиток бактеріозу коренів (1-2% рослин уВолинській, Київській обл.). Підживлення азотними добривами й розпушування міжрядь покращує фізіологічний стан рослин та підвищує їх стійкість до хвороб. УЧеркаській області відмічено вихід з місць зимівлі великого ріпакового прихованохоботника.

Повсюди відмічається стабілізація чисельності мишоподібних гризунів. Зокрема, на 6-92% площозимих зернових та ріпаку чисельності колоній гризунів на гектарстановить 1-3, з 1-6 жилими норами в кожній. На 34-100% обстежених площ багаторічних травах, садах, лісосмугах щільність гризунів становить 2-5 колоній нагектарі з 2-9 жилими норами. У Степу на невгіддях відмічено пробудження ховрахів.

За середньодобової температури +5ºС ймовірно відбуватиметься розмноження та переселення гризунів у посіви озимих із місць резервацій. Для попередженняпошкодження посівів озимини необхідно постійно стежити за розвитком та розселенням гризунів, і за потреби проводити затруєння нір дозволенимиродентицидами (роденфос, бродисан, бактороденцид, іншими дозволеними до використання), дотримуючись санітарних вимог.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.