Рубрики
Роль дорадництва в рекламуванні розвитку агросадиб
Розглянуто заходи щодо способів та засобів поширення інформації, сприяння дорадництва в рекламуванні сільського зеленого туризму для його успішного розвитку в усіх регіонах України.

Дорадча діяльність спрямована на підвищення інтелектуального потенціалу сільських громад, наякісні зміни рівня знань сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення, щозначним чином впливає на зростання мотивації виробничої і соціальної діяльності сільськогонаселення. Сільськогосподарська дорадча діяльність в Україні вже стала явищем економічним іполітичним. Сільськогосподарські дорадчі служби створено у більшості регіонів України. Дорадчіорганізації різних регіонів об'єднуються з метою налагодження та координації роботи. ДієНаціональна  асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України [1].   Основними питаннямидорадництва є перспективи розвитку сільського господарства і сільських територій, місцевогосамоврядування, створення,

функціонування та розвитку гуртових ринків агропродукції, а також розвиток самогосільськогосподарського дорадництва в Україні[8]. 

Як свідчить практика попит на нові знання динамічно зростає і з боку селян, переважно власниківособистих селянських господарств, і дрібних та середніх підприємств, фермерів.              

Одним із чинників розвитку села є зелений туризм. Сільський зелений туризм – це специфічна форма відпочинку на селі,  де власники господарств надаютьтуристичні послуги, спираючись на наявні місцеві ресурси, а також сфера, що сприяє заохоченню сільського населення до розвитку приватної ініціативи, дозабезпечення й підвищення рівня та якості села.

Протягом останніх 20 років в Україні активно формується розуміння сільського зеленого туризму як форми відпочинку міського населення в селі  з широкимиможливостями використання природного, матеріального і культурного потенціалу певних регіонів та сільської родини, яка надає житло, забезпечує харчуванням ізнайомить гостей з особливостями сільської місцевості та господарюванням на приватному господарстві.Позитивний вплив сільського зеленого туризму наполіпшення умов і якості життя селян полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення і дає селянам додатковий заробіток. Прицьому їхні прибутки надходять не тільки від здавання в найм приміщень для проживання, а й від безпосередньої реалізації власних сільськогосподарських продуктів;приготування їжі для гостей з власноруч вирощених продуктів; прокату спортивного та рибацького інвентарю; продажу ремісничих та інших виробів; ознайомлення змісцевими традиціями та культурою; залучення до участі у сільськогосподарських роботах, зокрема, на пасіці, у косовиці; організації розваг (катання човні,спостереження за птахами, рибальство тощо) [3].

Сільський зелений туризм справляє позитивний вплив на відродження, збереження і розвиток місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток історико-культурноїспадщини. Проявляючи інтерес до цих надбань народної культури, нерідко саме жителі міст, які відпочивають у селі, розкривають місцевим жителям справжнюцінність культурних пам’яток і таким чином допомагають їх збереженню.

До сільського відпочинку можна віднести такі види відпочинку як огляд визначних пам’яток, відвідування історичних і культурних місць, кінні прогулянки, пікніки,рибальство, полювання та багато іншого. Суттєву роль  відіграє відпочинок на селі у підвищенні культурно-освітнього рівня сільського населення. Відпочинок на селівідкриває нові можливості. Городяни їдуть в села і хутори пожити зовсім іншим життям. Це повернення до витоків. Краса сільських пейзажів, близькість річок, озер,лісів, гір, відсутність стресів і суєти, здорове харчування сприятливо впливають на людину, зміцнюють його і духовно, і фізично. Це одна з вагомих переваг зеленоготуризму[3].

Зелений туризм охоплює також пізнавальний елемент. Туристи знайомляться з сільськими традиціями і культурою,народними промислами і ремеслами. Зелений туризм - це не тільки споглядання, а і активна участь у житті села. Туристиведуть сільський спосіб життя. Вони живуть в затишних садибах, збирають гриби та ягоди, ходять на полювання іриболовлю, допомагають у полі, можуть виготовляти горщики з глини, плести вироби з лози і навіть доїти корову, такожтуристи беруть участь у народних обрядах і гуляннях.

Отже, застосування дорадництва для  рекламування  розвитку зеленого туризму в Україні  є актуальним напрямом. Дляцього необхідно регулярно проводити тренінги для господарів агроосель та сільських працівників, задіяних вагротуристичному сервісі, розробити пілотні проекти, які дадуть змогу наочно продемонструвати користь від сільськогозеленого туризму для різних сільських громад, створити інформаційно-консультаційні  центри у великих містах, які бзаймалися збором і поширенням інформації про власників агроосель,  атракційні місця, стан заповненості наявнихагроосель, кон'юнктуру цін та іншої інформації, необхідної для туристів.

Якщо належно задіяти багатство матеріальної і духовної культури України в сільському зеленому туризмі – позитивний результат не забариться. А саме – зростедобробут сільської родини, диверсифікуються доходи сільського населення, зменшиться міграція з сільської місцевості, розшириться спектр туристичних послуг вУкраїні, збільшаться надходження до місцевих бюджетів, підвищиться конкурентоспроможність й привабливість агросадиб, зростуть обсяги внутрішніх і зовнішніхінвестицій до сільських регіонів, збільшиться кількість робочих місць в галузях прямо або опосередковано пов'язаних з сільським туризмом, молодь, зокрема жінки,інші категорії громадян започаткують власну справу.

Сільський зелений туризм найбільш розвинений у таких регіонах як західний регіон: Львівська область, Закарпатська, Івано-Франківська, й Чернівецька. Південнийрегіон: Миколаївська область,Одеська. Поділля: Вінницька, Хмельницька та частина Тернопільської області.

Найбільш відомі райони прийому туристів на Тернопільщині – околиці Кременця й Почаєва, а також села в каньйоні Дністра, також у Кам'янець-Подільськомурайоні й Гриціве.

Центральний і Східний регіони. Головні центри сільського зеленого туризму – це Великі Сорочинці й Диканька – місця, пов'язані з Гоголем, а також столицяукраїнського гончарства – село Опишня Зиньківського району. У с. Могильов Царичанського району Дніпропетровської області туристів приваблюють місця стоянкикозаків, останки древньої міцності.

Реклама послуг і продуктів сільського туризму на спеціалізованих туристичних сайтах присвячена різним видам туризму і відпочинку. Створення сторінок в мережіінтернет сьогодні найбільш поширений вид реклами. Також  існують маркетингові структури з туристичних послуг, а саме: регіональні маркетингові центри зпродажу, та спеціалізовані туристичні фірми.

В рекламі агросадиб складаються певні традиції щодо форми рекламного повідомлення. Важливою складовою заходу є його планування, наскільки правильнобудуть обрані канали поширення реклами, її періодичність направленість на правильні категорії ринку, залежить кінцевий результат. Розробка рекламнихматеріалів повинна бути пов’язана з групою споживачів на яку вона розрахована.

Характерними тенденціями в останні роки є підвищення ролі місцевих громад, та громадських організацій, які об’єднують власників садиб, активізація їхпартнерства з органами місцевої виконавчої влади, а також підвищення ролі ЗМІ у популяризації відпочинку на селі.

Основними мотивами, які спонукають власників особистих селянських господарств надавати послуги з сільського туризму, як свідчать дані опитування, є [3,4]:

1. Привабливе розташування власного господарства - 93,5% опитаних,

 2. Прагнення отримати вищий дохід - 80,6%,

3. Можливість використати наявної бази для організації ночівлі - 55,5%,        

4. Зростаюче зацікавлення туристів відпочинком на селі - 52,0%,

5. Особиста свобода і незалежність - 46,4%,

6. Можливість поширити особисті контакти - 23,8%.

Висновки та перспективи подальших досліджень. На основі узагальнення теоретичних аспектів дорадчої діяльності, дослідження вітчизняного досвіду, зурахуванням особливостей такої діяльності у сфері сільського зеленого туризму, можна сказати, що в Україні найбільш розрекламований та розвинений сільськийтуризм у західному регіоні ніж у інших областях. Тому дорадництво  буде сприяти поліпшенню добробуту на селі шляхом  обґрунтованого рекламування сільськогозеленого туризму  для його покращення та розвитку в інших регіонах України, використовуючи для цього весь свій потенціал.

Список літератури

1. Рутинський М. Й. Сільський туризм : навч. посіб. / М. Й. Рутинський , Ю. В. Зінько. – К. : Знання, 2006. – 271 с.

2. Методичні рекомендації для організації інноваційного розвитку дорадчогосервісу в Україні / За ред.доктора екон. наук,доцента Кальної-Дубінюк Т. П. – К. : Видавничий центр НУБІП України, 2013. – 42с.

3. Зубач В. Зелений туризм: пропозиції і проблеми / В. Зубач, М. Шпір // Статус. – 2005. – № 4. – С.10–11.

4. Липчук Н. В. Чинники розвитку агротуризму / Н. В. Липчук // Вісник ДІТБ. – 2005. – № 9. – С. 206–208.

5. Костриця М. М. Сільський туризм: теорія, методологія, практика (етноісторичний туристичний кластер “Древлянська земля”) : монографія /

М. М. Костриця ; за наук. кер. і заг. ред. Є. І. Ходаківського, Ю. С. Цал-Цалка. – Житомир : ЖДТУ, 2006. – 196 с.

6. Лукьянченко А. А. Организационные аспекты развития местного самоуправления / А. А. Лукьянченко, Ю. Д. Денисов // Менеджер. – 2002. – № 2 (18). – С. 4–11.

7. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015року: Постанова Кабінету Міністрів від 19 верес. 2007 р. № 1158 //Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 3–57.

8. Кудінова І. П. Сучасний стан розвитку дорадництва в Україні : колективна моногр. „Інноваційні напрями розвитку дорадництва”. –

Ніжин : Лисенко М. М., 2011. – С. – 69–74. 

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2016-05-16 17:05