Рубрики
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 13 травня 2016 року, - Держветфітослужба
У Степу, південному та центральному Лісостепу клоп шкідлива черепашка... Повсюди розвиваються та шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібні п’явиці...Найефективніший період для оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса – є фаза колосіння-цвітіння через обробку дозволеними до використання фунгіцидами...

У Степу, південному та центральному Лісостепу клоп шкідлива черепашка за чисельності 0,2-2, осередково 3-4 екз. на кв.м (Одеська, Херсонська обл.) заселив 5-26% площ озимих, 2-20% площ ярих зернових культур, де пошкодив 1-5% рослин. У південних областях Степу продовжується відкладання яєць клопами (0,1-1екз.на кв.м). У Поліссі та північних областях Лісостепу посіви заселяють переважно австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів. Повсюди розвиваютьсята шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібні п’явиці, в південних областяхзлакова листовійка, інші фітофаги, де ними за допорогової чисельностіпошкоджено 7-24% рослин. В подальшому підвищення температурного режиму сприятиме більш активному розвитку, розселенню йшкідливості вищезазначенихшкідників.

Агрокліматичні умови (помірно тепла, дощова погода) повсюдно сприяли розвитку збудників хвороб зернових колосових культур, розповсюдження яких стримувалиобробки фунгіцидами. Так, на 15-65% обстежених площ озимих зернових борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою  іржею, гельмінтоспоріозом,сітчастою, смугастою, темно-бурою, іншими плямистостями уражено 5-20, осередково 35-60% рослин (септоріоз, гельмінтоспоріоз) у господарствах Запорізькоїобласті. В господарствах Закарпатської та Тернопільської областей піренофорозом на 3-31% обстежених площ озимої пшениці охоплено 2-6% рослин. УЛьвівській області у посівах озимих ячменю та жита охоплено 1-12% рослин у слабкому ступені. У посівах ярих ячменю та пшениці гельмінтоспоріозом,сітчастою, темно-бурою плямистістю уражено 1-13% рослин. У Закарпатській, Львівській, Чернігівськійобластяху посівах вівса 2-5% рослин уражено червоно-бурою плямистістю.

Найефективніший період для оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса – є фаза колосіння-цвітіння через обробкудозволеними до використання фунгіцидами.

У посівах гороху триває заселення, розвиток та шкідливість бульбочкових довгоносиків, горохового зерноїда, попелиць, осередково рослини пошкоджуєпіщаний мідляк. Із хвороб виявляють кореневі гнилі. Сходисої пошкоджують жукипіщаного мідяка. Повсюди в багаторічних травах рослинами живлятьсябульбочковий, великий люцерновий, конюшиновий, інші довгоносики, клопи сліпняки, попелиці, із хвороб – бура плямистість.

Рослинам соняшнику завдають шкоди cірий буряковийта південнийдовгоносики(переважно заселені прикрайові смуги), які за чисельності 0,2-2 екз. накв.мпошкодили 3-11% рослин у слабкому ступені. Піщаним мідляком за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м пошкоджено 2% рослин  у слабкому ступені. На територіїБерезанського району Миколаївської області в межах одного господарства, яке використовує нульову систему обробки грунту No-Till, спостерігалася підвищенашкодочинність гусениць підгризаючих совок (дика). Середня чисельність гусениць на 20% заселених площ (крайові смуги 20-25 м)складала 3-5, макс.до 35 екз.на кв.м.В осередках пошкоджено до 70% рослин, за переважно слабкого та середнього ступенів. Господарством оперативно проведено захисні заходи на всій площі1,5 тис. га.

У посівах цукрових буряків буряковими довгоносиками (звичайний та сірий буряковий) за чисельності 0,1-0,5 екз. на кв.м пошкоджено 0,5-10%, рослин услабкому та середньому ступенях (Сумська, Полтавська, Чернігівська обл.). На 2-15% рослин харчуються бурякові блішки,осередковокрихітка (Вінницька, Сумська,Тернопільська, обл.), піщаний мідляк (Черкаська, Харківська обл.). Коренеїдом уражено 0,5-2, макс. 5% рослин (Черкаська, Рівненська обл.), поширення якого впосівах обмежують через міжрядні рихлення.

Цукрові буряки у фазі ІІ-ІІІ пар справжніх листків за чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. накв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту, за заселеності рослин попелицею до 10%, мухи - 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину обробляютьдозволеними до використання інсектицидами.

Посівамозимого ріпаку (масове цвітіння, утворення стручків) продовжують завдавати шкоди ріпаковий квіткоїднасіннєвий прихованохоботник, які заселили 30-100% обстежених площ та пошкодили           5-15, осередково 20-20% (Запорізька, Львівська обл.) рослин переважно в слабкому ступені. Подекуди в посівах шкодятьоленка волохатакапустяна попелицяхрестоцвіті клопи. Триває літ капустяних біланамолі.

Помірно тепла і достатня волога погода сприяла розвиткузбудників пероноспорозуальтернаріозу,фомозу, якими уражено 3-15% рослин. Надалі уражене листявідмиратиме, а патогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку, викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого насіння і розтріскуваннястручків.На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, чисельність яких контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами. У господарствахЛьвівської області альтернаріозом та фомозом уражено 5-12% рослин.

Колорадський жук повсюди за чисельності 2-6 імаго, 2-8 личинок на кущ пошкодив 11-20% рослин у слабкому ступені. На хрестоцвітих культурахрозвиваютьсята шкодять хрестоцвіті блішки, клопикапустяна муха. На цибулі - цибулева муха.

У Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Херсонській та інших південних областях на неорних землях іпасовищах триває відродження личинокнестадних (0,5-3 екз. на кв.м) саранових. Інтенсивність відродження личинок зростає через підвищення температури повітря.

У Степу та південних областях Лісостепу на неугіддях, узбіччях доріг та каналів річоквідмічається літ лучного метелика, інтенсивністю 1-4, макс. 10 (Херсонськаобл.) екз. на 10 кроків. Повсюди наявність квітучої рослинності, тепла, помірно волога погода сприятимуть розвиткові та реалізації потенційної плодючості метеликів. В усіх ґрунтово-кліматичних зонах триває літ метеликів підгризаючих та листогризучих совок. Наразі для більшості видів совок складаються сприятливі умови длярозвитку.

У садах і виноградниках живиться комплекс листогризучих та сисних шкідників, розвиваються плодопошкоджуючі фітофаги, поширюються борошниста роса,подекуди парша, моніліоз, клястероспоріоз, кучерявість листків на персику.

В усіх господарствах спеціалістами здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2016-05-16 18:05