Рубрики
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2017 року, - Держпродспоживслужба
У травні поточного року фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.

За матеріалами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Агрокліматичні умови середини квітня поточного року значною мірою скорегували звичний перебіг фітосанітарної ситуації в агроценозах країни. За дами Гідрометцентру, стiйкий перехiд середньої добової температури повiтря через +10°, вiдбувся в кінці квітня. Стiйкий перехiд середньої добової температури повiтря через +15°, що є клiматичним показником початку лiта, вiдбуватиметься на Закарпаттi, у пiвденних та схiдних областях у першiй половинi, на рештi території - в другiй половинi травня. Місячна кількість кількість опадів очікується 34-89 мм, в Карпатах 103-134 мм, що в межах середніх багаторічних значень.

У травні поточного року фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Клоп шкідлива черепашка, 70-98% якого збереглося після перезимівлі і знаходиться в задовільному та хорошому фізіологічному стані, в Степу та Лісостепу продовжуватиме переселятися з місць зимівлі в посіви зернових колосових, передусім озимих та ярих пшениць і ячменю. На початку травня в крайових смугах полів нараховується 0,1-1, макс. 2 у Харківській та 3 екз. на кв.м у Кіровоградській областях. У посіви перемістилося 20-70, макс. 100% (Миколаївська обл.) перезимувалих клопів.

Поступово із крайових смуг клопи розселяться вздовж посівів. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Після посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць (у два ряди по 7 яєць у кожному) на стебла, листя культури та злакових бур’янів, яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300 яєць, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом фітофага.  

В ареалі шкідника – Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, за високого зимуючого (5-7 екз. на кв.м) запасу шкідника та в осередках Вінницької, Київської, Полтавської, Харківської, Черкаської областей, у полях ймовірна надпорогова чисельність перезимувалого клопа. Існує загроза значних пошкодженнь стебел та колосків озимих і ярих зернових, що може призвести до часткової або повної загибелі продуктивних стебел, білоколосості, а в результаті – зменшення маси зерна.

За відсутності дощів у ранньовесняний період шкідливість клопів посилюється, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. У вищезазначених та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий та інші види клопів-щитників, пошкодження яких негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності.

Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2-4 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

Хлібна жужелиця (турун), личинки якої в Лісостепу, подекуди Степу, осередково Івано-Франківській та Житомирській областях Полісся за чисельності 0,2-2, макс. 4 екз. на кв.м у вогнищах деякий час у травні продовжуватимуть живлення, після чого масово залялькуються. Через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю.

Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична) що мають місце повсюди на зернових колосових культурах продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати ярину. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярих пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведські також для сходів кукурудзи. У західних областях посіви ярих пшениці та ячменю заселятимуть та пошкоджуватимуть яра муха та мероміза. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури, а посівам ярини можуть нанести відчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. Після бездощів’я смугаста хлібна блішка може знищити листкову пластинку ослаблених рослин.

Хлібна п’явиця скрізь продовжуватиме заселяти переважно яру пшеницю, ячмінь, овес, пошкодження яких призводитиме до підсихання листя злаків, затримки росту рослин, що, насамперед вірогідно за низької зволоженості ґрунту в травні.

Злакові попелиці скрізь розвиватимуться в зернових колосових за теплої, помірно вологої погоди травня, яка сприяє їх масовому розмноженню та підвищеній шкідливості. В останні роки відмічене зростання чисельності пшеничного трипса, зокрема в Степу та Лісостепу, де має місце надпорогова кількість личинок у фазі наливу зерна. Харчування злакових попелиць і трипсів на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Обробки посівів проти личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі шкідника ефективні також проти попелиць та трипсів.

У господарствах Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей злакова листовійка заселятиме та пошкоджуватиме посіви в крайових смугах (до 200 м) озимих та ярих зернових культур, спричиняючи часткову або повну білоколосість. За порогової чисельності 50-150 гусениць на кв.м у вищевказаних областях у крайових смугах чи всуціль поля їх знешкоджують інсиктецидами на основі діючої речовини фенітротіон.

За вказаних умов в Лісостепу, подекуди Степу наприкінці травня ймовірний вихід та живленням зерном озимих зернових культур хлібних жуків (кузька, красун, хрестоносець). За посушливої жаркої погоди жуки вилітають раніше, холодної - пізніше. Ці фітофаги масово проявлятимуться в крайових смугах хлібних полів Вінницької, Запорізької, Житомирської, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської та інших областей, де середня чисельність шкідника після перезимівлі становить 0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м.

Під час формування зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м посіви обприскують по краю або всуціль поля на невеликих площах дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими.

Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, кореневі гнилі, інші хвороби зернових культур, які охопили 8-30, макс. 55% площ, 1-12, макс. 16% рослин озимини і повсюди розвиватимуться в разі випадання дощів та відповідного температурного режиму, передусім в загущених посівах за високого рівня удобрення азотом. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, інші плямистості, якими охоплено 0,5-2,5% рослин.

Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря на пшениці 60-85%, ячмені - 50-100 і вівсі - 35-40%  рослини уражуватимуться летучою сажкою. А за підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема фузаріоз та септоріоз.

Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% - септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.

Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за tо 19-28оС у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей на рослинах гороху.

В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, 250 г/кг; диметоат, 400 г/л; фозалон, 350 г/л (крім зеленого горошку); лямбда-цигалотрин, 50 г/л; альфа-циперметрин, 100г/л, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок зета-циперметрин, 100г/л. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л; флутріафол, 117,5 г/л + карбендазим, 250 г/л; каптан, 800 г/кг.

Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім’ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26оС сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі температури під час проростання насіння, ґрунтові й повітряні посухи у післясходовий період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім’ядольного бактеріозу.

У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують дозволеними на основі однієї із діючих речовин: диметоат, 400 г/л; абамектин, 18 г/л та іншими. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

У багаторічних травах (люцерні, конюшині, еспарцеті) розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові, південний сірий, листковий люцерновий, сірий буряковий, інші види довгоносиків, насіннєїди-апіони, жовтий насіннєїд (тихіус), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусениць підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними препаратами. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступних років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок, п’ядунів, а також попелиць, клопів, інших проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

Технічні культури

У травні за потепління (понад 20ºС) у період сходів – 2-3 пари справжніх листків цукрових буряків звичайний і сірий бурякові довгоносики масово заселятимуть посіви. Найзагрозливішими для культури вони будуть у центральних, східних та деяких західних областях, де нараховується значна чисельність (0,2-0,5, макс. 1-3 екз. на кв.м) добре перезимувалих (загинуло 3-12, макс. 25% (Київська обл.) популяції) довгоносиків, зокрема у Вінницькій, Київській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, осередково Волинській областях. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. Личинки звичайного бурякового довгоносика розвиватимуться, харчуючись корінням буряків, а сірого – осоту і березки.

Скрізь, передусім у центральних і південних областях, сходи культури також заселятимуть та пошкоджуватимуть бурякові блішки. Скрізь за достатньої вологості ґрунту раннім сходам буряків загрожуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, осередково у західному регіоні – бурякова крихітка. У Степу й південному Лісостепу сходи пошкоджуватимуть піщаний мідляк, південний сірий і чорний довгоносики. Молоді рослини за теплої вологої погоди, здебільшого у центральних бурякосійних областях, заселятимуть бурякова листкова попелиця. Помірний температурний режим сприятиме розвитку личинок мінуючих мух й молі, щитоносок.

На запливаючих, ущільнених ґрунтах, де наявна нестача макро- і мікроелементів живлення, без належного агротехнічного догляду сходи культури, насамперед непротруєні, уражуватимуться коренеїдом.

Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист. За прохолодної дощової погоди у травні для уловлення довгоносиків, які пересуваються «пішим ходом», бурячища та поля обкопують ловильними канавками. Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків, знищують ґрунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур`янів.

У разі надпорогової чисельності довгоносиків звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, піщаного мідляка 0,3-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки 1,5-2,5 екз. в куб.дм ґрунту посіви обприскують інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: тіаметоксам, імідаклоприд, піриміфос-метил, диметоат, альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос, диметоат + лямбда-цигалотрин та іншими.

На початку заселення буряковою листковою попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби все поле дозволеними інсектицидами.

За теплої посушливої погоди сходи ярого ріпаку заселятимуть та пошкоджуватимуть хрестоцвіті блішки. У подальшому молоді рослини заселятимуть личинки ріпакових пильщика, листкоїдів, прихованохоботників, клопи, попелиці. Чорна ніжка уражуватиме сходи, передусім на важких за механічним складом та слабко аерованих грунтах. Дощова прохолодна погода сприятиме ураженню рослин пероноспорозом, фомозом, антракнозом, іншими.

В бутонах та квітках озимого ріпаку розвиватимуться личинки ріпакового квіткоїда, в стручках – насіннєвого прихованохоботника, а також вищезазначені шкідники, що наприкінці бутонізації вимагатиме обов`язкового проведення захисних заходів через обробку посівів дозволеними препаратами з дотриманням санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю. У посівах ярого ріпаку надпорогову чисельність хрестоцвітих блішок (понад 3-5 екз. на кв.м) за сухої жаркої погоди знешкоджують обробками інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: естенвалерат, альфа-циперметрин, іншими.

Обмежують поширення чорної ніжки весняні боронування й міжрядні рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви ріпаків за появи фомозу, пероноспорозу, борошнистої роси, альтернаріозу дозволені фунгіциди на основі однієї із діючих речовин: тебуконазол, метконазол, флутріафол, фосетил алюмінію, піраклостробін + метконазол, азоксистробін +ципроконазол, азоксистробін + флутріафол, тебуконазол + прохлораз, інші.

Передусім нетоксиковані сходи соняшнику повсюди пошкоджуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, що може призвести до зрідження посівів. У Степу, подекуди Лісостепу рослинам загрожуватимуть сірий, чорний та південний сірий довгоносики, піщаний мідляк, кравчик, гнойовики, яких за чисельності понад 2 екз. на кв.м знешкоджують сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За прохолодної дощової погоди сходи соняшнику, передусім непротруєні, уражуватимуться гнилями, пероноспорозом. У насіннєвих посівах молоді рослини, уражені пероноспорозом, видаляють і знищують.

У хмільниках на відростаючих бруньках, молодих пагонах та листках харчуватимуться люцерновий довгоносик, конопляна блішка, хрущі. За достатньої вологості ґрунту коріння, переважно в занедбаних плантаціях, пошкоджуватимуть личинки вищезазначених комах, підгризаючих совок, дротяники і несправжні дротяники. Молоде листя заселятимуть хмельова попелиця й павутинний кліщ. Несправжня борошниста роса проявлятиметься за теплої вологої погоди, уражені нею колосоподібні пагони необхідно видаляти і знищувати.

У плантаціях проводять міжрядні рихлення. Для захисту кореневищ від грунтових шкідників вносять аміачну воду 400-500 л/га. Проти жуків люцернового довгоносика і конопляної блішки (ЕПШ 1-2 і 5-7 екз. на кущ відповіно) застосовують дозволені інсектициди.

Картопля та овочеві культури

Колорадський жук. Взимку загинуло 2-20, осередково в Кіровоградській 28%, Одеській областях до 70% жуків. Навесні на картоплянищах нараховується 2-6, макс. 8-11 екз. на кв.м (Вінницька, Миколаївська, Сумська обл.). У травні жуки виходитимуть з ґрунту та заселятимуть сходи картоплі та пасльонових культур. Дружній вихід жуків із місць зимівлі відбуватиметься за умов стійкого потепління та після випадання теплих дощів, коли верхній шар ґрунту буде достатньо зволоженим. За оптимальних умов (t°17-24°С, відносна вологість повітря 60-75%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, наприкінці місяця виплоджуватимуться личинки та шкодитимуть картоплі й іншим пасльоновим культурам, здебільшого у південних областях.

Ранні сходи картоплі захищають у разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого – другого віків і чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець та інші пасльонові слід обприскувати при заселенні 5% рослин. Для обробки посівів необхідно застосовувати дозволені до використання інсектициди на основі однієї із діючих речовин: ацетаміприд, тіаклоприд, тіаметоксам, імідаклоприд, альфа-циперметрин, циперметрин, тіаметоксам + ацетаміприд + флудиоксоніл, тіаметоксам + лямбда-цигалотрин + альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос + циперметрин, клотіанідин.

Повсюди капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселятимуть хрестоцвіті блішки (за зиму загинуло 10-22%), шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. Раннім сортам білокачанної та цвітної капусти загрожуватимуть личинки капустяної (весняної) мухи (за зиму загинуло 8-10, макс. 50%). Осередково розвиватимуться хрестоцвіті клоп, прихованохоботник, бариди, скрізь – гусениці першого покоління біланів, капустяної молі.

В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: дельтаметрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, мелатіон.

Плодові та виноградні насадження

 У плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, які за чисельності 1-5 екз. на дерево пошкодили 3-20% бруньок на 12-30% дерев. Заляльковуватимуться личинки яблуневого квіткоїда, а в період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть у бутонах дірки і виходитимуть назовні.

В занедбаних насадженнях у період утворення зав’язі яблуні заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчування гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. Скрізь у незахищених садах і лісопаркових насадженнях гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів об’їдатимуть листки, квітки та зав’язі. Повсюди молоді листки та пагони продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжньощитівки).

Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні.

Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якою створюватимуться за tо 18-25оС і значному насиченні повітря вологою. Розвитку моніліального опіку сприятимуть прохолодна (tо 12-16оС) дощова погода, тумани в період цвітіння, яким охоплено 1-3% дерев та 2-4, макс. 15-20% пагонів у промислових насадженнях, до 70% дерев у приватному секторі (Херсонська обл.). Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода з приморозками та значних опадів, у зерняткових насадженнях за температури 18-20оС розвиватиметься парша.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, диметоат, імідаклоприд, при наявності кліщів застосовують спіродиклофен або феназахін із додаванням проти хвороб дифеноконазол, крезоксил-метил, піраклостробін + дитіанон. Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів.

При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: феноксикарб + люфенурон, люфенурон, тефлубензурон, новалурон з додаванням проти парші та інших хвороб каптану, метираму, манкоцебу, сірки.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, інших обприскують комплексними препаратами на основі однієї із діючих речовин: тіофанат-метил, 500 г/л; ципродиніл, 750 г/кг; алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л; дитіанон, 700 г/кг з додаванням фенітротіон, 500 г/л, на сливі – імідаклоприду, 200 г/л або мелатіону, 570 г/л. Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, 350 г/л, на сливі - імідаклоприд, 200 г/л з додаванням ципродинілу, 750 г/кг або тіофанат-метил, 700 г/кг.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, 350 г/л; фенітротіон, 500 г/л; піриміфос-метил, 500 г/л з додаванням тіофанат-метил, 700 г/кг чи алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л.

У плодоносних насадженнях винограду у всіх зонах вирощування культури масово розвиватимуться та завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний і садовий павутинні, виноградний повстяний, бруньковий, інші). Літ метеликів І-го покоління гронової листокрутки та відкладання нею яєць очікується за настання стійких середньодобових температур вище 14оС, а через кілька діб відроджуватимуться гусениці, які харчуватимуться бутонами і зав’яззю винограду. За дощової погоди у виноградниках можливий розвиток оїдіуму, мілдью, чорної плямистості, сірої гнилі.

За наявності 3-5 листків у плодоносних насадженнях винограду вогнища ураження чорною плямистістю, інфекційним засиханням, мілдью, антракнозом, іншими обприскують дозволеними препаратами. У період розрихлення суцвіть (перед цвітінням) проти гусениць І-го покоління гронової листокрутки виноградні насадження обприскують дозволеними препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, 2016 рік».

Багатоїдні шкідники

Саранові. За результатами весняних контрольних обстежень у степових та лісостепових областях загибель ворочок саранових становить 5-15, макс. 45% у Одеській області. Незважаючи на значну загибель ворочок за зиму, необхідно відмітити, що у місцях зимівлі збереглося 0,3-1,4, макс. 2-5 ворочків у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській та Херсонській областях. У травні за встановлення температури повітря tº 15-18°С протягом двох тижнів, в ареалі поширення фітофагів (Степ, східна частина Лісостепу) розпочнеться відродження личинок саранових. Масовий вихід на поверхню ґрунту відбудеться за температури 23°С на глибині залягання ворочок. Передусім вони з’являться у посівах багаторічних трав, зернових, інших сільськогосподарських культур, які прилягають до місць резервації сарани в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, де знаходяться осередки розвитку шкідника і можливо виникатиме потреба у хімічних обробках.

У більшості областей переважатимуть нестадні види. За умов жаркої посушливої погоди (tº 25-30°С і низька вологозабезпеченість) ймовірне збільшення осередків підвищеної чисельності саранових, шкідливість яких зростатиме в разі передчасного загрубіння та вигорання рослинності в місцях їх резервацій. У пошуках соковитої рослинності личинки переселятимуться в посіви зернових культур, овочевих, кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав, виноградники.

Беручи до уваги, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, за високої щільності ворочок найбільш ефективним агротехнічним прийомом є проведення боронування, оранки або дискування всієї площі в залежності від характеру її використання. За щільності 1-2 і більше ворочок на кв.м та високої чисельності саранових в період вегетації проводять суцільні обробки. Осередки личинок першого віку слід локалізовувати дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: альфа-циперметрин, 100 г/л; зета-циперметрин, 100 г/л; лямбда-цигалотрин, 50 г/л; хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л; дифлубензурон, 250 г/кг; лямбда-цигалотрин, 106 г/л + тіаметоксам, 141 г/л; ацетаміприд, 200 г/кг; фенітротіон, 500 г/л.

Лучний метелик. Навесні кокони із живими гусеницями шкідника за чисельності 0,2-0,7, макс. 2-3 коконів на кв.м виявлені у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, інших областях. У травні відбуватиметься їх заляльковування та у Степу розпочнеться виліт метеликів за середньодобової температури понад 15°С і суми ефективних температур (більше 10°) близько 80°. Масовий літ – за температури вище 17°С, коли СЕТ 150-200°С. За несприятливих умов (періодичне похолодання, посуха) сума ефективних температур до початку масового льоту може становить 350°С, тому початок льоту метеликів і їх масовий літ можуть бути розтягнутими.

Зокрема, сприятливі умови під час льоту та відкладання яєць (t +22-25°С, роси, опади, квітучі рослини) можуть створити оптимальні умови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика, передусім у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах, інших культурах вищезазначених областей. При проведенні обстежень на виявлення лучного метелика необхідно звернути увагу на те, що основна маса метеликів концентрується в балках, лісопосадках, галявина лісів, посівах багаторічних трав. Така міграційна діяльність пов’язана з пошуком квітучої рослинності для додаткового живлення або сприятливих стацій для відкладання яєць.

На початку та під час масового відкладання яєць після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ (цукрові, кормові, столові буряки - 4-5 екз. на кв.м у фазі 2-10 справжніх листків; соняшник - 8-10 екз. на кв.м у фазі 4-6 листків; овочеві культури - 8-10 екз. на кв.м – перше покоління; багаторічні трави (насінники, отава) - 10 екз. на кв.м – перше покоління; кукурудза - 5-10 екз. на кв.м - сходи – 4-6 листків), проводять захисні обробки дозволеними препаратами.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. Взимку від хвороб і ентомофагів загинуло 9-20, макс. 25 у Сумській, 34-35 у Запорізькій та Рівненській, 42 Черкаській та до 62% у Одеській областях. Щільність їх навесні (5-20% заселених рослинних решток кукурудзи з 0,3-2, макс. 4 гусеницями на кожну) достатня для масового розвитку і шкідливості у посівах кукурудзи, хмелю, соняшнику, проса, конопель, інших культур, зокрема за умов помірно теплого літа та вологої погоди в період відкладання яєць та виплодження гусениць. У травні гусениці заляльковуватимуться за середньодобової температури 15-16°С. У південних областях країни наприкінці місяця очікуватиметься літ метеликів.

Підгризаючі (озима, оклична) совки. Взимку загибель гусениць озимої та окличної совок становить 2-15, макс. 17-20% (Закарпатська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська обл.). Високу щільність перезимувалих гусениць V-VI віків - 1-3 екз. на кв.м виявлено в озимині вищезазначених та Вінницької, Волинської, Житомирської, Сумської, Хмельницької, Харківської, Черкаської, Чернівецької та інших областей, де існує ймовірність осередкового збільшення чисельності й шкідливості фітофага, зокрема у посівах озимих, просапних та овочевих культур, де слід передбачити випуск трихограми совочної форми.

В травні відбуватиметься масове заляльковування гусениць, літ та відкладання яєць метеликами 1-го покоління. За утворення осередків надпорогової чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур, 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) застосовують дозволені інсектициди, які доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого віку їх, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими.

Літ метеликів 1-го покоління капустяної, городньої, у степових областях – помідорної, бавовникової, люцернової, інших листогризучих совок відбуватиметься за температури 18-20°С. Обмежує чисельність та шкідливість совок в цей час застосування совочної форми трихограми, яку випускають на початку та в кінці масового відкладання метеликами яєць.

Ґрунтові шкідники. Дротяники та несправжні дротяники (0,3-2, макс. 3-6 в осередках Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Львівської, Миколаївської, Рівненської, Харківської, Чернівецької обл.) та личинки хрущів (0,5-2, макс. 3-6 екз. на кв.м подекуди у Вінницькій, Волинській, Сумській, Харківській та Хмельницькій обл.) завдаватимуть осередкової шкоди в більшості областей, насамперед Лісостепу та Полісся, озимим та ярим зерновим, сходам буряків, кукурудзи, соняшнику, овочевих та інших культур. Наприкінці третьої декади травня у Вінницькій та Київській областях відмічено літ хрущів.

Ефективно регулює чисельність ґрунтових шкідників у просапних культурах міжрядний обробіток ґрунту, якщо він співпадає з найвразливішими стадіями розвитку шкідників (яйця, личинки). Захист сходів просапних культур від ґрунтових шкідників уможливлюється заводською токсикацією насіння культур. Для захисту овочевих культур корені рослин перед висаджуванням розсади у відкритий ґрунт замочують у суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин при 18-23°С та експозиції 1,5- 2 години.

Повсюди у кісточкових, яблуневих садах відмічається шкідлива діяльність жуків оленки волохатої, які за чисельності 1-7 екз. на дерево у Закарпатській, Черкаській, Херсонській та інших областях пошкодили до 10% квіток плодових дерев у різному ступені. У посівах На 7-38, макс. 82% обстежених площ озимого ріпаку оленкою волохатою за чисельності 1-3, макс. 10 екз. на кв.м (Одеська, Херсонська обл.) пошкоджено 1,5-10% рослин культури.  Протягом місяця шкідник заселятиме всі квітучі сільськогосподарські та декоративні рослини.

В сільськогосподарських угіддях Лісостепу та Степу, де відмічається надпорогова чисельність піщаного мідляка (2-3 екз. на кв.м), можливе виникнення вогнищ підвищеної чисельності та пошкодження сходів просапних культур. В осередках Вінницької, Дніпропетровської, Одеської та інших областей ймовірне зростання шкідливості південного сірого довгоносика.

Мишоподібні гризуни повсюди розвиватимуться та шкодитимуть у посівах озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав тощо. Після виходу озимих в трубку шкідливість гризунів може осередково зрости. Тому доцільний подальший моніторинг посівів і за потреби розкладання дозволених отруєних зернових принад.

опубліковано: Сергій Петрович Саяпін    2017-05-22 10:05