Рубрики
Роль мікробного фактора в етіології маститу у корів
Любецький В.Й., доктор ветеринарних наук, професор, Вальчук О.А., асистент, Слепченко В.М., кандидат ветеринарних наук, доцент, Бородиня В.І., кандидат ветеринарних наук, доцент Оскільки Україна стала членом СОТ, слід приділяти особливу увагу забезпеченню конкурентоспроможності вітчизняних молока й молокопродуктів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Молоко є важливим продуктом у харчуванні людей. Однак воно залишається цінним і цілющим продуктом лише тоді, коли має високу санітарну якість і відповідає вимогам державного стандарту.

Любецький В.Й., доктор ветеринарних наук, професор, Вальчук О.А., асистент, Слепченко В.М., кандидат ветеринарних наук, доцент, Бородиня В.І., кандидат ветеринарних наук, доцент

Оскільки Україна стала членом СОТ, слід приділяти особливу увагу забезпеченню конкурентоспроможності вітчизняних молока й молокопродуктів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Молоко є важливим продуктом у харчуванні людей. Однак воно залишається цінним і цілющим продуктом лише тоді, коли має високу санітарну якість і відповідає вимогам державного стандарту.

Першочерговою вимогою до країн-членів СОТ щодо продовольчої сировини і продуктів харчування є запорука їх якості та безпеки.

Молокоцінний продукт харчування, який містить у собі всі необхідні для життя людини і тварин речовини׃ білки, жири, вуглеводи, макро- і мікроелементи та вітаміни (всього близько 120 речовин). В той же час молоко є досить сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів і не тільки сапрофітів, але й збудників інфекційних хвороб та харчових отруєнь людей і тварин [1, 7, 12].

У нормі молоко, що знаходиться у молочній залозі здорових тварин, не містить бактерій – є стерильним. Вони потрапляють сюди ззовні (при доїнні зі стаканів та шлангів доїльного апарата, із пилом, з шматочками шкіри дійок та вим’я, задніх кінцівок і хвоста тварини, з рук доярки, посуду, санітарного інвентарю, повітря тощо) [2, 4, 5, 6, 7]. Ця стерильність підтримується бактерицидними і бактеріостатичними властивостями молока [11]. Проте механізми захисту молочної залози не є абсолютними. За даними багатьох авторів, біологічному етіологічному фактору (бактерії, дріжджі, віруси, мікоплазми та хламідії) належить найбільша часткадо 85 % усіх випадків маститу. Найчастіше збудниками маститу є стрепто- та стафілококи, рідшеентеробактерії, здебільшого кишкова паличка [2, 7, 8, 9, 10].

Метою нашої роботибуло вивчення поширення маститу впродовж року (чотири пори року), аналіз видового спектру мікроорганізмів секрету вим’я хворих корів і його сезонна динаміка.

Матеріали і методи дослідження.

Дослідження проводили на коровах голштинської чорно-рябої породи канадської селекції, на базі ПП АФ «Данилівська» Київської області.

Діагностику і диференціальну діагностику клінічного маститу проводили на підставі анамнезу, загального клінічного дослідження і клінічного дослідження молочної залози з пробним здоюванням і візуальним оглядом секрету. Діагностику субклінічного маститу проводили шляхом дослідження молока (секрету) за допомогою швидкого діагностичного маститного тесту з 2,5 % розчином мастоприму на молочно-контрольних пластинках.

Для мікробіологічних досліджень щоквартально брали проби молока з хворих часток вим’я від 16 корів (8 субклінічний, 8 клінічний мастит), по чотири з кожного корівника. А в літню пору – по 8 з кожного доїльного залу.  Під час бактеріологічного дослідження взятий матеріал висівався на МПБ, МПА, МПБ (сольовий.), МСА, середовище Ендо.

Результати власних досліджень та обговорення

Моніторингові дослідження захворюваності високопродуктивних корів на субклінічну і клінічні форми маститу засвідчують розвиток запалення упродовж року: восенисубклінічний мастит діагностували у 42,0 %, а клінічні форми – у 30,2 % випадків; взимку – субклінічний – 43,5 %, клінічні – 20,6 %; навесні – субклінічний – 48,8 %, клінічні – 24,4 %; влітку – субклінічний – 43,6 %, клінічні – 12,7 % випадків [2].

У результаті проведених мікробіологічних досліджень за весь період було обстежено 64 проби секрету вим’я, з яких виділено мікроорганізми, що належать до 3 родин. Більш поширеною була родина Micrococaceaе, представлена стафілококами шести видів (Staph. aureus, Staph. xylosus, Staph. cochnii, Staph. intermedius, Staph. sciurii, Staph. simulans). Із родини Streptococaceaе виділяли два види стрептококів, це Str. pyogenes, Str. agalactiae. Серед мікроорганізмів родини Enterobacteriaceaе висівалися представники трьох родів Escherichia coli, Proteus vulgaris і Cytrobacter freundii.

З досліджуваних проб виділяли мікроорганізми як в асоціаціях, так і в монокультурах (табл. 1). Зокрема, один вид бактерій частіше висівався при субклінічному маститі – 19 (59,4 %) випадків, в той час як при клінічному маститі це спостерігалося лише у двох (6,3 %) випадках. Два види мікроорганізмів при клінічному маститі висівалися у 28 (87,5 %) випадках,  а при субклінічному – в 11 (34,4 %) випадках. Також слід зазначити, що асоціація з трьох мікроорганізмів спостерігалася досить рідко, а саме у двох (6,3 %) випадках при субклінічному та в одному (3,1 %) – при клінічному маститі. Один випадок з клінічною формою маститу вирізнився відсутністю росту мікроорганізмів.

Таблиця 1 – Наявність мікроорганізмів та їх асоціацій в пробах секрету вим’я корів при субклінічному та клінічному маститі

Наявність мікроорганізмів та їх асоціацій в пробах секрету вим’я корів при субклінічному та клінічному маститі

За весь період досліджень з проб секрету вим’я корів, хворих на субклінічну та клінічну форму маститу, виділено 108 штамів мікроорганізмів (рис. 1), які висівалися у такому співвідношенні: Staph. xylosus – 21,0 %, Staph. cochnii – 14,0 %, E. coli – 13,0 %, Staph. aureus – 12,0 %, Str. agalactiae – 12,0 %, Str. pyogenes – 6,0 %,  Staph. intermedius – 6,0 %, Proteus  vulgaris –  6,0 %, Cytrobacter freundii – 4,0 %, Staph. sciurii – 3,0 %, Staph. simulans –     3,0 %.

Бактерії, виділені із проб секрету вимені корів, хворих на мастит, (n=64)
Рис. 1.  Бактерії, виділені із проб секрету вимені корів, хворих на мастит, (n=64)

Порівнюючи співвідношення мікроорганізмів при субклінічній та клінічній формах маститу (рис. 2), можназазначити, що при клінічному маститі виділено 61 культурамікроорганізмів і серед них максимальне розповсюдження мали Staph. aureus – 19,0 %, Str. agalactiae – 18,0 %, Staph. xylosus – 16,0 %, Staph. intermedius – 10,0 %, Staph. cochnii – 10,0 %, E. coli – 8,0 %, Str. pyogenes – 8,0 %. Значно рідше виділяли Proteus vulgaris – 3,0 %, Staph. simulans – 3,0 %, Staph. sciurii – 3,0 %, Cytrobacter freundii – 2,0 %.

У свою чергу за умов субклінічного маститу(рис. 3),найбільше розповсюдження поміж виділених 47 видів бактерій мали Staph. xylosus – 27,0 %, Staph. cochnii – 19,0 %, E. coli – 19,0 %, Proteus vulgaris – 11,0 %, Cytrobacter freundii – 6,0 %. Рідше висівалися Staph. aureus – 4,0 %,              Str. agalactiae – 4,0 %, Str. pyogenes – 4,0 %, Staph. intermedius – 2,0 %, Staph. simulans – 2,0 %, Staph. sciurii – 2,0 %.

Бактерії, виділені із проб секрету вимені корів, хворих на клінічну форму маститу, (n=32)

Рис. 2.  Бактерії, виділені із проб молока корів, хворих на клінічну форму маститу, (n=32).

 

Бактерії, виділені із проб секрету вименікорів, хворих на субклінічну форму маститу, (n=32)

Рис. 3.  Бактерії, виділені із проб молока корів, хворих на субклінічну форму маститу, (n=32).

Аналізуючи сезонні зміни мікробного пейзажу посівів з секрету вим’я корів, хворих на субклінічну та клінічну форми маститу, можна зазначити, що осінь була сезоном максимального поширення клінічної форми маститу (рис. 4). Так, восени з досліджуваних проб секрету вим’я було виділено сім видів мікроорганізмів. Зокрема при субклінічному маститі переважали Staph. xylosus, Staph. cochnii, E. coli, Pr. vulgaris відповідно – по 20,0 % кожний, Str. pyogenes виділено у – 8,0 % випадків, а Str. agalactiae – в 7,0 % випадків. Клінічна форма маститу характеризувалася максимальним розповсюдженням Staph. aureus – 28,0 %, Str. pyogenes і E. coli – по 18,0 %, Str. agalactiae і Staph. xylosus – по 12,0 %, Staph. cochnii і Pr. vulgaris – по 6,0 %.

Мікробний пейзаж проб секрету вим’я корів, хворих на мастит  (осінь, n=16)

Рис. 4.  Мікробний пейзаж проб секрету вим’я корів, хворих на мастит (осінь, n=16).

Зимою(рис. 5) з секрету вим’я корів хворих на мастит виділено п’ять видів бактерій, при цьому при субклінічному маститі однаково часто виростали Staph. xylosus, Staph. cochnii і E. coli – по 30,0 % випадків, Staph. aureus висівався лише в 10,0 % випадків. А при клінічному Str. agalactiae виділено у 27,0 % випадків, Staph. xylosus в 26,0 %, Staph. aureus і Staph. cochnii – 10,0 % і E. coli в 7,0 % посівів.

Мікробний пейзаж проб секрету вим’я корів, хворих на мастит  (зима, n=16)

Рис. 5.  Мікробний пейзаж проб секрету вим’я корів, хворих на мастит (зима, n=16).

Весноювиділено вісім видів мікроорганізмів. З них при субклінічному маститі (рис. 6) найбільшу питому вагу мали E. coli – 25,0 %, Staph. cochnii, Staph. xylosus, Pr. vulgaris – відповідно по 17,0 %, а Staph. aureus, Str. agalactiae і Staph. intermedius – по 8,0 %. При клінічному маститі найбільший відсоток мав Staph. aureus – 28,0 %, Str. pyogenes і E. coli – по 18,0 %, Str. agalactiae і Staph. xylosus – по 12,0 %, і Staph. cochnii та Pr. vulgaris мали по 6,0 %.

У літню пору (рис. 7) у досліджуваних пробах секрету молочної залози було виділено сім видів мікроорганізмів. Зокрема, при субклінічному маститі влітку переважали Staph. xylosus – 40,0 % та Cytr. freundii – 30,0 %, а Staph. cochnii, Staph. sciurii і Staph. simulans мали відповідно по 10,0 %. Клінічна форма маститу вирізнялася максимальним розповсюдженням Staph. intermedius – 31,0 %, і Str. agalactiae – 25,0 %, Staph. sciurii і Staph. simulans – по 13,0 % кожен, Staph. xylosus, Staph. cochnii та Cytr. freundii – по 6,0 % відповідно.

Мікробний пейзаж проб секрету вим’я корів, хворих на мастит  (весна, n=16)

Рис. 6.  Мікробний пейзаж проб секрету вим’я корів, хворих на мастит (весна, n=16).

 

Мікробний пейзаж проб секрету вим’я корів, хворих на мастит (літо, n=16)

Рис. 7.  Мікробний пейзаж проб секрету вим’я корів, хворих на мастит (літо, n=16).

 

Висновки:

1.          Виділені мікроорганізми від хворих на мастит високопродуктивних корів належали до трьох родин. Родина Micrococaceaе була представлена стафілококами шести видів – Staph. aureus, Staph. xylosus, Staph. cochnii, Staph. intermedius, Staph. sciurii, Staph. simulans. Родина Streptococaceaе – Str. pyogenes, Str. agalactiae. Родина Enterobacteriaceaе – E. coli, Pr. vulgaris і Cytr. freundii, які висівалися як в асоціаціях, так і в монокультурах.

2.          Один вид бактерій частіше висівався при субклінічному маститі        (59,4 %), два види мікроорганізмів – при клінічному маститі (87,5 %), а асоціація з трьох мікроорганізмів спостерігалася досить рідко (6,3 % при субклінічному і 3,1 % при клінічному маститі).

3.     При клінічному маститі у секреті уражених часток вим’я переважали патогенні види мікроорганізмів Staph. aureus – 20–28 %, Staph. intermedius – 31 %, Str. agalactiae – 12–25 %, Str. pyogenes – 18 %, тоді як умовно-патогенні мікроорганізми виявлялися приблизно однаковою мірою при субклінічному та клінічному маститі.

4.     Наявність у секреті вим’я бактерій родини Enterobacteriaceae вказує на порушення санітарних норм експлуатації молочного обладнання.

Список використаної літератури у авторів.

опубліковано: Олександр Вальчук    2014-06-19 16:06