ВПЛИВ БІОЕКОНОМІКИ НА ЗМІНИ КЛІМАТУ

  • Віра Бутенко
  • Біоекономіка
  • 19.11.21

У контексті викликів нашого часу, таких як зміна клімату через викиди парникових газів, збереження біорізноманіття, безпека харчових продуктів та наявність матеріалів та енергії, біоекономіка є важливим кроком до нової економічної та промислової революції. Оцінка Міжурядової групи з питань зміни клімату при ООН свідчить, що до середини ХХІ століття середня температура у світі зросте приблизно на 1,5 0С. Перевищення цієї теоретично припустимої норми може спричинити зниження урожайності сільськогосподарських культур і, відповідно, зміни в екологічних системах світу. Тому розвиток біоекономіки: низьковуглецева економіка та збалансоване первинне виробництво енергії, скорочення викидів CO2, підвищення ефективності використання ресурсів і землекористування повинно стати основною метою політики розвитку України на найближчі десятиліття.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоефективність (40%) та відновлювальні джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у запобіганні підвищення глобальної температури більш ніж на 2°С і скорочення викидів СО2 у період до 2050 року. Наприкінці 2020 р. лідери країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення  посилити заходи, спрямовані на скорочення викидів парникових газів в атмосферу для досягнення «вуглецевого нейтралітету» і до 2030 р. скоротити їх на 55% у порівнянні з рівнем 1990 року. Попередній цільовий показник становив 40% [1]. Враховуючи євроінтеграційні наміри України, необхідно забезпечити стабільне скорочення енергоспоживання у довгостроковій перспективі.

У липні 2021 року Уряд України затвердив Оновлений національно визначений внесок України в Паризьку хартію, який визначає нову кліматичну ціль України, що передбачає необхідність до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком [2]. Одним із шляхів досягнення поставлених цілей є розвиток біоекономіки, складовою частиною якої є виробництво енергії з відновлюваних джерел. Частка відновлюваних джерел у виробництві електроенергії сукупно зросла з 7,9% у 2015 році до 11,3% у 2020 році. Для скорочення викидів парникових газів необхідно досягнути радикального прогресу у сфері відновлюваних джерел енергії через збільшення їх частки у кінцевому споживанні до 11% за рахунок проведення стабільної та прогнозованої політики у сфері стимулювання їх розвитку та збільшення обсягів інвестицій. Енергетична стратегія України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» [3] також передбачає дотримання високих екологічних норм виробництва, транспортування, трансформації та споживання енергії; фінансування інвестиційних проектів у рамках Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок відповідно до законодавства України та зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством.

Передбачається стале розширення використання всіх видів відновлюваної енергетики, яка стане одним з інструментів гарантування енергетичної безпеки держави. У коротко- та середньостроковому періоді (до 2025 року) Енергетична стратегія України прогнозує зростання частки відновлюваної енергетики до рівня 12% від загального первинного постачання енергії, та не менше 25% - до 2035 року (включаючи всі гідрогенеруючі потужності та термальну енергію. Економічно обґрунтований потенціал відновлюваних джерел енергії буде зростати через їх подальше здешевлення.

Необхідно забезпечити зростання частки сектору електроенергетичної галузі, який використовує тверду біомасу та біогаз як енергоресурс, що зумовлюється як відносною сталістю виробництва (за наявності ресурсної бази), так і тенденцією до формування локальних генеруючих потужностей. Перевагу потрібно віддавати одночасному виробництву теплової та електричної енергії в когенераційних установках і заміщенню вуглеводневих видів палива [3].

Для запобігання змін клімату необхідно здійснювати такі заходи: реалізовувати стабільну та прогнозовану політику щодо стимулювання будівництва сонячних та вітрових електростанцій; проводити міжнародні комунікаційні кампанії для залучення іноземних інвестицій у сектор відновлюваної енергетики; збільшувати використання біомаси у генерації електро- та теплоенергії шляхом стимулювання її використання як палива на підприємствах, де біомаса є залишковим продуктом; посилити інформування про можливості використання біомаси як палива в індивідуальному теплопостачанні; сприяти створенню конкурентних ринків біомаси; сприяти децентралізації систем енергозабезпечення, використанню місцевих видів палива та відновлюваних джерел енергії.

Таким чином, розвиток біоекономіки сприятиме суттєвому зменшенню використання викопних видів палив в Україні до 2050 року, наслідком чого буде значне скорочення викидів парникових газів, що позитивно вплине на кліматичні зміни.

Література

1.Committing to climate-neutrality by 2050: Commission proposes European Climate Law and consults on the European Climate Pact. 2020. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_20_335.

2. Оновлений національно визначений внесок України до Паризької угоди. URL: https://mepr.gov.ua/files/03082021/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%9D%D0%92%D0%92%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D1%83.pdf

3. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80#Text