За матеріалами Держветфітослужби
На переважній більшості території країни погодно-кліматичні умови (позитивні температурні показники, дощі різної інтенсивності, тумани, подекуди мокрий сніг) негативно впливають на стан перезимівлі озимих культур, проте задовільні для розвитку шкідливих об’єктів.
Так, через вищезазначені умови відмічається подальший розвиток, розселення і шкідливість мишоподібних гризунів на посівах озимих зернових та ріпаку, на площах під багаторічними травами. У Степу заселеність мишоподібними гризунами на озимих культурах становить від 7-20% (Одеська, Миколаївська обл.) до 58-83% (Запорізька, Кіровоградська) обстежених площ. Середня щільність гризунів 1-2,5, макс. 4 колонії на гектар, 3-7 жилих нір в кожній, на ріпаку – 5 колоній з 7-10 норами (Миколаївська обл.). На 30-100% обстежених площ багаторічних трав та неорних землях чисельність колоній гризунів на 1 га становить 3-6, макс. 10 (Запорізька, Кіровоградська обл.).
Розповсюдження мишоподібних гризунів у Лісостепу відмічали на 12-67% обстежених площ озимих зернових та 34-100% озимого ріпаку. Середня чисельність на зернових 1-3 колонії на гектар з 2-10 жилими норами в кожній, макс. 5 (Черкаська, Хмельницька обл.). На ріпаку на 1 га обліковували 1-4 колонії з 3-15 норами, осередково 6 в господарствах Хмельницької та до 12 колоній Київської областей. У посівах багаторічних трав, садах та лісосмугах враховували 2-5, макс. 6-10 колоній на га (Черкаська, Сумська, Хмельницька обл.).
Збільшення кількості мишоподібних гризунів спостерігається у поліських областях на зимуючих культурах, де вони поширені на 16-100% обстежених площ. Середня чисельність гризунів у посівах озимих зернових – 1,5-3, макс. 4-5 (Волинська, Рівненська обл.) колоній на га, в кожній по 2-12 жилих нір, осередково в господарствах Житомирської області на озимому житі (80 га) 7-12 жилих колоній на гектарі. На озимому ріпаку в середньому обліковували 1-3, макс. до 6 (Волинська, Житомирська обл.) колонії на гектарі. Багаторічні трави заселені від 43 до 100% площ при чисельності 2-3, макс. на окремих площах 8-10 колонії на гектарі.
Інтенсивність подальшого розвитку та поширення, а також рівень шкідливості гризунів будуть визначатися насамперед, погодними умовами та ефективністю винищувальних заходів, які здійснюють через внесення в жилі нори бактороденциду, шторму та інших родентицидів.
За позитивних температур звітного періоду в південних областях Степу на полях озимих зернових культур, розміщених здебільшого після стерньових попередників, відмічається малоактивне живлення личинок хлібної жужелиці, які щільністю 0,2-1екз. на кв.м в слабкому ступені пошкодили до 2% рослин. Слід відмітити, що за позитивних температур личинки хлібної жужелиці будуть продовжувати пошкоджувати озимину. Критичною межею для розвитку і живлення личинок є зниження температури ґрунту до -5°С.
За вищезазначених агрокліматичних умов у посівах озимих пшениці та ячменю у Степу, подекуди Лісостепу спеціалісти фітосанітарної діагностики відмічають розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, інфекційний запас яких скрізь зберігається на 2-16% рослин. Більш уражені посіви ранніх строків сівби, які знаходяться у фазі кущіння. За температури 3-5°С та 90-100% зволоженості повітря можливий подальший розвиток хвороб.
У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.