За матеріалами Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України
Агрокліматичні умови та достатня кількість повноцінних кормів на переважній більшості території країни забезпечують задовільну життєдіяльність мишоподібних гризунів. Разом з тим, слід відмітити, що значного підвищення чисельності та активного розселення гризунів не відмічається, оскільки протягом звітного періоду значне потепління, танення снігового покриву, опади у вигляді дощу та мокрого снігу призвели до перезволоження ґрунту, що негативно вплинули на розвиток мишоподібних гризунів. Загибель від затоплення нір становить 10-20%.
В озимих посівах майже усіх регіонів нараховується 1-3, осередково в полях Запорізької, Волинської, Київської, Тернопільської, Хмельницької 5 жилих колоній на гектар, по 5-8, макс. 15 жилих нір в кожній. У заселених гризунами багаторічних травах, садах, неорних землях, полях після просапних культур мають місце 2-5, в осередках Волинської, Київської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Чернівецької 6, подекуди на окремих площах Запорізької, Черкаської областей до 10 жилих колоній на гектарі.
Інтенсивність подальшого розвитку, поширення, а також рівень шкідливості будуть визначатися насамперед, погодними умовами та ефективністю винищувальних заходів, які здійснюють на площах зі щільністю гризунів понад 3-5 колоній на гектарі, через внесення в жилі нори бактороденциду, шторму та інших родентицидів, біологічна ефективність яких становить 80-86%.
Через зазначені погодні умови в посівах озимих зернових продовжувався слабкий розвиток та поширення борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей та пероноспорозу на ріпаку, інфекційний запас яких зберігається скрізь на 2-5, макс. 12% рослин.
У південних та центральних областях у посівах озимих зернових культур продовжується слабке живлення личинок хлібної жужелиці. У разі утримання позитивних температур розвиток і живлення личинок фітофага триватиме.
У господарствах Херсонської області в посівах озимих пшениці та ячменю, розміщених переважно після стерньових попередників, виявили пошкодження 2% рослин зимовим зерновим кліщем за чисельності 1-2 екз. на рослину, які найбільшу активність проявляють вночі або в похмурі дні за температури повітря +4,5-8°С. Характерною ознакою пошкодження фітофагом є утворення на листках сіруватих плям, потемніння прикореневої частини стебла. В результаті чого, в посівах такі рослини, залежно від розвитку, виглядають сріблясто-сірими або жовтуватими. Рослини в'януть і пізніше всихають. Кліщ може харчуватися при тривалих відлигах, а якщо восени поля не оброблялися інсектицидами, то навесні після відновлення вегетації загибель пошкоджених шкідником рослин частіше списують на погану зимівлю.
У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.