Вибираємо корову
В.М.Фичак, директор ПП «Генетика і селекція», за матеріалами "Генетика i селекцiя"
Зібралися три корови: американська, німецька й українська.
Американська: Я найбільш удійна!
Німецька: А я найважча!
Українська: А я... А я... А я на стометрівці першою буду!
Що маємо…
Написати цю статтю мене (авт., - В.М.Фичак) спонукали численні телефонні дзвінки, листи поштою та на електронну адресу, в яких як приватні особи, так і юридичні організації звертаються за допомогою у придбанні корів або телиць. Нібито нормальне явище – бажання завести у себе на подвір’ї чи поповнити власне стадо продуктивними тваринами, здатними прогодувати родину, та для отримання прибутку від реалізованої продукції. Але, виникає низка питань, на які дуже рідко можна отримати відповідь, особливо від тих, хто вже утримує або утримував до недавнього часу тварин у своєму господарстві. Наприклад, де телиці, яких народжували Ваші корови? Чому Ви їх продали одразу після народження? Ви ж чудово розуміли, що тварина, яка залишилася у Вас стане старою або захворіє – і її доведеться колись здати на м’ясо. Але якщо більшість власників худоби (а таких, дійсно, більшість) повторюють ту саму помилку, то де ж взяти тварину на заміну? Ясна річ, що можна купити, витративши немалі гроші й час для пошуку – а в результаті купити «кота в мішку». Звісно, набагато дешевше було б виростити власне теля. Ця тварина виросла б в тій самій мікрофлорі, про її здоров’я теж все відомо, та й батьків Ви знаєте – тому відомо, чого від неї можна очікувати. Часто батьки успішних та здорових дітей з гордістю кажуть: «Моя кров!», тішачись власною генетикою, яку успадкували їх діти. І для передачі генетичної інформації майбутнім дітям довгий час підбирають відповідну пару, дивлячись і на батьків, і на потенційного кандидата – його статуру, розум, красу, працездатність, здоров’я. Але, коли питання стосується тварин, які принесуть своєю продукцією їжу та прибуток для родини (і тих прекрасних телят), а також, що найбільш важливо, здоров’я – дуже мало залишається людей, які замислюються про генетику. І починається «економія»… «Навіщо я буду платити за штучне осіменіння шалені гроші, якщо у сусіда Петра є бугай? Адже мені важливо, щоб моя корова була тільна – тоді буде нова лактація і молоко!» - замислюється псевдоекономний Микола та йде до сусіда з пляшкою по бика. І його зовсім не хвилює, що той бугай скоріш за все – родич Мико- линої корови – все село отримує приплід від одного батька, нащадки якого потім схрещуються між собою, даючи потомству від інбридингу слабке здоров’я, каліцтва, зниження продуктивності. Він також не знає, що Петрів бугай, маючи статеві стосунки з багатьма коровами селища (адже він «працює» без презерватива), дуже успішно може підкинути його годувальниці одну з 40 (!) хвороб, у тому числі, й дуже небезпечні – бруцельоз, лейкоз, трихомоноз. Після цього мова про прибутки вже не йтиме – необхідно захищатися від власної корови через м’ясокомбінат і то, якщо приймуть. Але вже «маємо те, що маємо» і молода високопродуктивна корова конче необхідна на подвір’ї. Який шлях обрати, щоб було не шкода витратити власні сили та кошти для досягнення обраної мети? Добре, що існує кілька шляхів – дорогих чи дешевих, довготривалих чи швидких. Шляхи отримання гарних тварин Почнемо з того, що найдовшим, але й найдешевшим шляхом є вирощування ремонтного молодняку у своєму господарстві. Маючи власних маток, необхідно оцінити їх вади та переваги для підбору достойного партнера (тобто плідника), який через отриманих нащадків може максимально виправити недоліки Вашої корови. Це стосується не тільки продуктивних показників (удій, жир, білок), а й здоров’я тварини, тривалість експлуатації, відтворні якості, легкість отелення, схильність до маститів, тощо. Але таке покращення можливе лише через штучне осіменіння. На щастя, в Україні є досить велика пропозиція сперми бугаїв різних порід та напрямків (молочні чи м’ясні) від вітчизняних та імпортних плідників, з яких можна обрати саме того, який стане поліпшувачем Вашої корови. Препотентність, або здатність передавати свої якості нащадкам у бугаїв дуже висока – від 70 до 100%. Тобто, бугай «робить» стадо. І від того, який буде батько Вашого теляти, таким буде і Ваш прибуток. До речі, погані якості бугая також передаються нащадкам з тією ж імовірністю. А позбутися негативних ознак, які передав бугай своєму потомству надзвичайно важко – тільки в результаті копіткої роботи впродовж 4-5-ти поколінь! Звичайно, що визначення в охоті та проведення штучного осіменіння повинен здійснювати кваліфікований фахівець. Не варто осіменяти корову впродовж перших 40-60 днів після отелення, а також одразу після доїння. Також не варто це робити, якщо з піхви йде мутний чи забарвлений слиз, а також коли корова хворіє на мастит. Отриманий приплід – Вашу майбутню корову – слід починати вирощувати ще тоді, коли її мати перебуває в сухостої. Ну, і далі, відповідно до технології, – приймання отелення, випоювання молозива у першу годину після народження теляти в кількості 3-4 л, згодовування зерна й випоювання води з 3-го дня, а також молока – тобто все, що сприятиме вирощуванню високоефективної корови.
Найкращий в світі бугай Тойсторі 60372887, якого записано до книги рекордів Гінеса за те, що від нього продано найбільше за всю історію штучного осіменіння доз сперми - 2 000 000!
Тким чином, витративши найменше коштів, в 14-15 місяців при живій масі 360-380 кг можна парувати Вашу телицю знову ж таки штучно, але іншим плідником для отримання ще кращого результату в майбутньому. Звичайно, що під час вирощування необхідно зробити ідентифікацію, видалення рогів та зайвих дійок, слідкувати за здоров’ям, проводити необхідні ветеринарні дослідження та щеплення, адже ми хочемо мати дійсно годувальницю для нашої родини. Якщо під час вирощування у телиці було захворювання на диспепсію чи пневмонію – можна сміливо відняти по 1000 кг молока через кожну з цих хвороб у процесі кожної майбутньої лактації. Ну, а вже викохану таким чином корову слід
eDorada