Повсюди агрокліматичні (різке коливання добових температур, подекуди дощ, вранішні приморозки) умови звітного періоду стримували активізацію шкідників, розвиток та поширення хвороб у посівах озимих зернових та ріпаку. Зокрема, у степових, подекуди лісостепових областях в озимих зернових після стерньових попередників, за чисельності 0,5-1, макс. 3 екз. на кв.м (в осередках Миколаївської обл.) живляться личинки хлібної жужелиці, які пошкодили 2-8% рослин.У теплі сонячні дні відмічено заселення озимих хлібними блішками, злаковими мухами, цикадками. У Миколаївській області відмічається вихід кравчика-головача та заселення ним крайових смуг озимих зернових.
Захисні заходи рекомендується проводити у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності жужелиці (понад 3-4 і більше личинок на кв.м) та інших фітофагів через обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.
Скрізь на 3-45% площ озимих пшениці, ячменю, жита, 2-8, макс. 20% (Київська обл.) рослин охоплено борошнистою росою, септоріозом, 2-9% рослин - гельмінтоспоріозом, осередковобурою листковою іржею. У господарствах Житомирської та Львівської областей до 6% рослинячменю уражено ринхоспоріозом. Подекуди у посівах зернових культур, зокрема в понижених місцях рельєфу 0,5-8, макс. 15-18% (Волинська, Київська, Харківська обл.) рослин охоплено кореневими гнилями. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.
Відростаючі багаторічні трави заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, які за чисельності 1-3 екз. на кв.м пошкодили до 8% рослин. За чисельності 5-8 жуків на кв.м посіви обприскують актелліком, золоном, іншими дозволеними інсектицидами. У дні підвищення температури повітря відмічено вихід з місць зимівлі жуків бурякової крихітки та концентрація їх на минулорічних рештках коренеплодів цукрових буряків (Вінницька обл.).
Рослини озимого ріпаку заселяють та слабко пошкоджують прихованохоботники (стебловий ріпаковий, чорний стебловий). У господарствах Вінницької та Закарпатської областей спостерігається вихід та початок заселення крайових смуг полів хрестоцвітими блішками, клопами. На 2-38% обстежених площ ріпаку 2-10% рослин хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз коренів.
Стан посівів озимого ріпаку поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь. За встановлення жаркої сухої погоди та чисельності хрестоцвітих блішок понад 3-5 екз. на кв.м посіви рекомендовано обприскувати дозволеними до використання інсектицидами.
У садах відбувається вихід із місць зимівлі садових довгоносиків, відроджуються личинки кліщів, якими заселено до 10% обстежених дерев. Повсюди в господарствах під час набрякання бруньок проводять ранньовесняне обприскування дерев 1% емульсіями препаратів 30В або ПС-30, к.е., 40 л/га, у насадженнях яблуні – адмірал, к.е., 0,6-0,8 л/га.
Мишоподібні гризуниповсюди на 7-40% обстежених площ озимих зернових та ріпаку нараховуються в чисельності 1-3, в багаторічних травах, неугіддях 2-5 жилих колоній на гектар.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами.