Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 3 квітня 2015 року, - Держветфітослужба
За прохолодної погоди звітного періоду злакові блішки, попелиці, цикадки повсюди мляво заселяють та пошкоджують посіви озимих зернових культур. Посіви озимої пшениці в степових та лісостепових областях, заселені хлібною жужелицею, чисельність личинок якої на площах, розміщених після стерньових попередників, становить 0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м (Миколаївська обл.). Ними пошкоджено до 10% рослин. Личинки шкідника перебувають переважно в другому - третьому віках (50-78%) тому період пошкодження посівів триватиме. Живлення гусениць озимої совки чисельністю 0,2-2 екз. на кв.м відмічено на озимій пшениці Дніпропетровської, Кіровоградської та інших південних областей. У Степу триває вихід з місць зимівлі піщаного мідляка і заселення ним посівів озимих зернових, де в крайових смугах нараховується 1 екз. на кв.м.
Захист озимих зернових за надпорогової чисельності хлібної жужелиці (ЕПШ 3-4 екз. на кв.м) та вищевказаних фітофагів здійснюється через обприскування посівів альфагардом, нурелом Д, піринексом супер, нортоном, тощо.
Тепла сонячна погода на початку третьої декади березня сприяла підняттю клопа шкідливої черепашки у верхні шари підстилки. Через погіршення погодних умов, зниження температури та випадання опадів, активність шкідника призупинилася. Чисельність клопа черепашки в місцях зимівлі становить 0,5-3 екз. на кв.м.
На 3-54% обстежених площ озимих пшениці, ячменю, жита відмічено весняний розвиток збудників борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, ринхоспоріозу, кореневих гнилей, бурої листкової іржі. Ними уражено 2-14, макс. 25% (Київська обл.) рослин за розвитку хвороби 0,1-0,5%. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.
Бульбочкові довгоносики, в теплі сонячні години, продовжували живитись на відростаючих рослинах багаторічних трав, де вони за чисельності 0,5-5 екз. на кв.м пошкодили 2-7, макс. 25% рослин у слабкому ступені.
Відмічається слабка заселеність площ (5-10%) та пошкодженість рослин озимого ріпаку ріпаковим стебловим прихованохоботником, хрестоцвітими блішками, ріпаковими пильщиком, квіткоїдом. З хвороб поширення мають пероноспороз (4-6, осередково 12-18% рослин у Львівській, Черкаській обл.), альтернаріоз (3-6, макс. 10%), фомоз (2-4, макс. 10% Черкаська обл.), бактеріоз коренів (1-3, подекуди у східних районах Київської області до 18%).
Стан посівів озимого ріпаку поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь. За встановлення жаркої сухої погоди та чисельності хрестоцвітих блішок понад 3-5 екз. на кв.м посіви рекомендовано обприскувати дозволеними до використання інсектицидами.
Личинки хрущів, дротяники та несправжні дротяники скрізь переміщуються у верхні шари ґрунту за чисельності 0,2-1, макс. 2-5 екз. на кв.м (Львівська обл.), однак прохолодні погодні умови дещо стримують їх активність.
У садах триває вихід і живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд), які скрізь пошкодили 1-12, макс. 30% бруньок у Запорізькій області. Активізувались плодові кліщі, попелиці, листоблішки, які за стабільного потепління пошкоджуватимуть бруньки, захист яких доцільний під час розпускання бруньок.
Погодні умови були несприятливими для життєдіяльності мишоподібних гризунів. Опади в кінці березня (в північних областях 150-240% від норми за місяць) спричинили затоплення їх нір. У посівах озимих культур колонії гризунів зустрічались переважно в поодинокій кількості, а у Дніпроперовській, Закарпатській, Львівській, Харківській областях в середньому обліковували 2-3 жилих колонії на гектарі. На багаторічних травах та неорних землях скрізь заселено 38-100% площ з чисельністю в межах 3-5 жилих колоній на гектарі. За видовим складом переважають полівки.
У господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.