Стимуляція відтворної функції корів при гіпофункції яєчників
Автори: Ю.В.ЖУК, М.М.МИХАЙЛЮК, В.М. СЛЕПЧЕНКО, кандидати ветеринарних наук, доценти, В.В.ЗАЄЦЬ, лікар ветеринарної медицини, О.М. БОБОШКО, студент
Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від інтенсивності відтворення стада, яке відчутно впливає як на виробництво молока, так і на темпи генетичного прогресу селекційних ознак і на 15–20% визначає рентабельність галузі. Низька відтворна здатність корів є однією з проблем у сучасному молочному скотарстві.
Неплідність корів обумовлена багатьма причинами, серед яких – неправильне утримання, неповноцінна годівля, порушення технології осіменіння, а також гінекологічні захворювання. Всі ці фактори призводять до порушення балансу гормонів і клінічного прояву їх у вигляді
анафродизії [4-5].
Для стимуляції функції яєчників у корів застосовують гормональні препарати, вітаміни в чистому вигулі та к і в поєднанні з гормональними препаратами, тканинну терапію, аутокров, фізіотерапевтичні методи
тощо [1-3].
Враховуючи зростання і розповсюдження симптоматичної неплідності корів у господарствах України, проблема лікування тварин з гіпофункцією яєчників не може вважатися вирішеною.
Тому розробка та впровадження у виробництво нових високоефективних, комплексних методів лікування корів з цією патологією залишається актуальною.
Метою роботи було вивчити ефективність методів стимуляції відтворної функції корів за гіпофункції яєчників.
Матеріали та методи дослідження.Матеріалом для досліджень були корови чорно-рябої породи, різних вікових груп, що належали ВП НУБіП України “Агрономічна дослідна станція” Васильківського району Київської області.
Для вивчення впливу різних методів лікування корів з гіпофункцією яєчників на показники відтворення за принципом аналогів було сформовано три дослідні і одну контрольну групи. Тварин підбирали з 45-ї до 60-ї доби після отелення з нормальною скоротливою функцією матки. Схему лікування корів з гіпофункцією яєчників подано у таблиці 1.
1.Схема лікування корів з гіпофункцією яєчників, n=5
Група | Препарат, доза і шлях введення | Інтервал між введеннями, діб | Кількість введень |
Дослідна 1 | Препарат тканинний за В.П. Філатовим, 15мл, п/шкірно | 5 | 3 |
Форвіт – 10мл, в/м’язово | 10 | 2 | |
Дослідна 2 | Сурфагон, 50 мкг, внутрішньом’язово | – | 1 |
Тканинний препарат СТП, 5-10 мл | 7 | 3 | |
Дослідна 3 | Тканинний препарат СТП, 5-10 мл | 7 | 4 |
Контрольна | Форвіт – 10мл, внутрішньом’язово Масаж матки та яєчників. | 10 | 2 |
Коровам контрольної групи застосовували препарат тканинний за В.П. Філатовим у дозі 15 мл підшкірно, в ділянці середньої третини шиї, 3 ін’єкції з інтервалом 5 діб та вітамінний препарат Форвіт (розчин вітамінів А, D3, Е, F в олії для ін'єкцій) внутрішьом’язово у дозі 10 мл двічі з інтервалом 10 діб.
Коровам другої дослідної групи ми застосовували внутрішьом’язове введення тканинного препарату СТП (виготовлений на основі гідролізованих тканин рослинного і тваринного походження з додаванням екстрактів лікарських рослин) 1раз/тиждень тричі за схемою: перше введення 5 мл, послідуючі два – 10 мл. Крім цього, додатково одноразово внутрішньом’язово вводили 50 мкг сурфагону.
Коровам третьої дослідної групи ми застосовували внутрішьом’язове введення тканинного препарату СТП 1раз/тиждень чотири рази за схемою: перше введення 5 мл, послідуючі три – 10 мл.
Тваринам контрольної групи застосовували лише внутрішньом’язеве введення Форвіту у дозі 10 мл двічі, з інтервалом 10 діб та ректальний масаж матки та яєчників впродовж 3-5 хвилин.
У журналі акушерської та гінекологічної диспансеризації ввели облік прояву стадії збудження статевого циклу після проведеного лікування, тривалість сервіс-періоду та кількості діб неплідності.
Результати досліджень.Аналізуючи причини виникнення неплідності корів ВП НУБіП України “Агрономічна дослідна станція” впродовж січня-жовтня 2011 р. встановлено, що основною причиною – є симптоматична неплідність. Хвороби яєчників за період дослідження діагностували у 235 корів, що становить 62,5 %, а хвороби матки – 37,5 % від загальної кількості неплідних тварин.
Серед хвороб яєчників (рис.) найбільший відсоток припадає на гіпофункцію ячників 55,74%, персистентне жовте тіло – 24,26% та кісти яєчників – 20 %.
Ефективність методів лікування корів з гіпофункцією яєчників представлено у таблиці 2.
Як видно з результатів дослідження (табл. 2), в контрольній групі тварин, де застосовували Форвіт заплідненість після першого осіменіння становила 20,0 %, після другого та третього – 20 %.
Неплідними залишились 2 корови. За період дослідження запліднилось лише 60% тварин з групи. Тривалість неплідності на одну голову становила в середньому 56,8 діб, а індекс осіменіння становив 3,0.
Рис. Розповсюдженість хвороб яєчників у корів ВП НУБіП України “Агрономічна дослідна станція” у 2011р.
У першій дослідній групі, де для лікування корів використовували підшкірне введення тканинного препарату за В.П. Філатовим та форвіт, заплідненість від першого та другого осіменіння була на 20% вищою ніж у корів контрольної групи. Неплідною за період дослідження залишилась лише одна тварина. Даний метод лікування корів сприяв скороченню тривалості неплідності на одну голову на 10,3 діб порівняно з тваринами контрольної групи.
2.Показники відтворної функції при лікування корів з гіпофункцією яєчників
Групи | Запліднились після осіменіння | Залишилось неплідними | Запліднилось всього корів, % | Кількість днів неплідності однієї корови | Індекс осіменіння | ||||||
першого | другого | третього | |||||||||
n | % | n | % | n | % | n | % | ||||
Дослідна 1 | 2 | 40 | 2 | 40 | – | – | 1 | 20 | 4/80 | 46,3 | 2,0 |
Дослідна 2 | 3 | 60 | 2 | 40 |
|
| – | – | 5/100 | 28,6 | 1,4 |
Дослідна 3 | 3 | 60 | 1 | 20 | 1 | 20 | – | – | 5/100 | 36,2 | 1,6 |
Контрольна | 1 | 20 | 1 | 20 | 1 | 20 | 2 | 40 | 3/60 | 56,8 | 3,0 |
Після використання для лікування корів другої дослідної групи внутрішньом’язового введення 50 мкг сурфагону та трьохразового введення тканинного препарату СТП заплідненість після першого осіменіння становила 60%, що 40 % вище ніж у корів контрольної групи. Після другого осіменіння запліднилось ще 2 голови.
Таким чином, заплідненість корів у даній групі була 100%. Кість діб неплідності на одну корову становила 28,6, що на 28,2 діб менше порівняно з контрольною групою. На одне запліднення використовували на 1,6 спермодоз менше ніж у тварин контрольної групи.
Ефективність стимуляції статевої циклічності у корів третьої дослідної групи, де застосовували чотирикратне внутрішньом’язове введення тканинного препарату СТП заплідненість після першого осіменіння підвищувалась на 40% порівняно з тваринами контрольної групи. Тривалість неплідності на одну корову на 20,6 діб меншим порівняно з контролем. Індекс осіменіння корів по групі становив 1,6, що на 1,4 спермодози менше ніж у корів контрольної групи.
Отже, застосування тканинної терапії (внутрішньом’язове тканинного препарату СТП) та гормональної (внутрішьом’язове введення сурфагону) суттєво підвищує заплідненість корів від першого осіменіння та знижує індекс осіменіння.
Висновки.
1. Гіпофункція яєчників у корів ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» реєструється у 55,7 % корів з гінекологічними хворобами.
2. Введення сурфагону дозі 10 мл у поєднанні з триразовим введенням тканинно