Автори: ЖУК Ю.В., МИХАЙЛЮК М.М., кандидати ветеринарних наук, доценти, ЛЮБЕЦЬКИЙ В.Й., доктор ветеринарних наук, професор
Сформовані в процесі еволюції генетичні та імунологічні механізми збереження життєдіяльності організму внаслідок постійного гомеостазу часто виявляються неспроможними виконувати ці функції внаслідок неповноцінної годівлі, незадовільних умов утримання та дії стрес- і багатьох імунодепресивних факторів [1, 8, 16]. В кінцевому рахунку це призводить до виникнення імунної патології, в більшості випадків до імунодефіцитів [2, 3, 4, 5, 13].
Однією з центральних проблем імунології є підвищення неспецифічної резистентності організму до несприятливих чинників довкілля шляхом цілеспрямованою селекцією та удосконаленням технологій вирощування тварин з урахуванням їх фізіологічних особливостей та застосування біологічно активних речовин [6, 14, 18].
Матеріал і методика дослідження. Дослідження проводили у ДСП ”Чайка” філія ”Дударків” Бориспільського району Київської області у зимово-весняний період на коровах чорно-рябої голштинської породи європейської селекції другої і третьої лактації, із продуктивністю 6,5–7 тис. кг молока. Тварин утримували в типовому чотирирядному корівнику на прив’язі.
Для досліду за принципом аналогів (жива маса, вік, кількість отелень) було сформовано 4 групи тварин (контрольна і три дослідні), по 10 тварин у кожній
Контрольна група тварин у сухостійний та післяродовий періоди отримувала основний раціон, запроваджений у господарстві.
Тваринам дослідних груп, щоденно, впродовж останніх 60 діб до очікуваного отелення до складу основного раціону додавали в дозі 100 г, 200 г та 300 г вітамінно-мінеральний премікс „Баланс”, СП ТОВ “Вітамекс Лтд” такого складу:
Кальцій, г/кг | 153,00 | Вітамін В6, мг/кг | 15,00 |
Фосфор,г/кг | 96,00 | Вітамін В12, мкг/кг | 60.00 |
Натрій,г/кг | 40,00 | Вітамін В5, мг/кг | 110,00 |
Магній,г/кг | 25,00 | Вітамін В9, мг/кг | 5,00 |
Вітамін А, МО/г | 1000,00 | Купрум, мг/кг | 700,00 |
Вітамін D3, МО/г | 130,00 | Цинк, мг/кг | 9000,00 |
Вітамін Е, мг/кг | 1000,00 | Марганець, мг/кг | 3000,00 |
Вітамін К, мг/кг | 3,00 | Йод, мг/кг | 100,00 |
Вітамін В1, мг/кг | 25,00 | Кобальт, мг/кг | 24,00 |
Вітамін В2, мг/кг | 20,00 | Селен, мг/кг | 30,00 |
Вітамін В3, мг/кг | 80,00 |
|
|
Результати досліджень. Аналіз результатів досліджень засвідчив, що в корів контрольної групи в кінці сухостійного періоду, порівняно з його початковими показниками, збільшувалася кількість лімфоцитів – на 8% (р<0,05), а вони, як відомо є головними клітинними елементами імунної системи (табл. 1). Найважливіша їх функція полягає у розпізнаванні сторонніх антигенів і участь в адекватній імунологічний реакції [7,11]. Не менш інформативною була і зміна впродовж сухостійного періоду кількості Т-лімфоцитів, оскільки вони відповідають за показники клітинного імунітету і реалізують імунологічний нагляд за антигенним гомеостазом в організмі. Нами встановлено підвищення кількості Т-лімфоцитів на 1,12% та
В-лімфоцитів – на 1,42%. Як відомо, вони відповідають за синтез антитіл [10]. Кількість ТФР-лімфоцитів збільшилась на 1,34%, ІРІ – на 7% (р<0,05), Такт.-лімфоцитів – на 0,85%, ФА – на 2,4%, ФІ – на 19,6% (р<0,001) і зменшувалася кількість О-лімфоцитів на 2,54% та ТФЧ-лімфоцитів на 0,22%. Збільшення кількості Т-хелперів є ознакою підвищення рівня імунітету [10], а зменшення кількості ТФЧ-лімфоцитів бажане, оскільки надлишкова активність їх призводить до швидкого пригнічення імунної відповіді, і навіть, імунологічної толерантності [12,15].
У наших дослідженнях введення до раціону високопродуктивних корів у сухостійний період вітамінно-мінерального преміксу “Баланс” у різних дозах суттєво вплинуло на показники клітинних та гуморальних факторів резистентності. Так, введення до основного раціону 100 г преміксу (перша дослідна група), 200 г (друга група) та 300 г (третя група) сприяло у кінці сухостійного періоду, порівняно з початковими показниками, вірогідному збільшенню загальної кількості лімфоцитів відповідно на 14,1%; 22,8 і 21,8%, Т-лімфоцитів – на 1,6%; 6,92 і 6,79%, В-лімфоцитів – на 2,23%; 4,34 і 3,74%, ТФР-лімфоцитів – на 3,6%; 8,79 і 8,46%, ІРІ – на 44,9%; 66 і 60%,Такт.-лімфоцитів – на 1,18%; 2,34 і 2,21%, ФА – на 7,2%; 9,7 і 9,8%, ФІ – на 27%; 48,9 і 48,2% та зменшенню О-лімфоцитів – на 3,84%; 11,26 і 10,53%, ТФЧ-лімфоцитів – на 1,99%; 1,87 і 1,67%.
Порівнюючи показники крові у корів контрольної групи з показниками тварин першої, другої і третьої дослідних груп, встановили, що за цей період у крові в останніх зросла загальна кількість лімфоцитів, відповідно, на 5,6%; 13,6 (р<0,01) і 12,7 (р<0,01), Т-лімфоцитів – на 0,49%; 5,8 і 5,67 (р<0,05), В-лімфоцитів – на 0,81%; 3,02 і 2,32 (р<0,001), ТФР-лімфоцитів на 2,26%; 7,45 і 7,12 (р<0,01), Такт.-лімфоцитів – на 0,33%, 1,49 і 1,36% (р<0,001), ФА – на 4,8%; 7,3 і 7,4 (р<0,01), ФІ – на 6,2%; 24,5 і 23,8% (р<0,001) та зменшилася кількість ТФЧ-лімфоцитів – на 1,77%; 1,65 і 1,45%, О-лімфоцитів – на 1,3%; 8,72 і 7,99% (р<0,01) відповідно.
Клітинні та гуморальні показники резистентності корів у сухостійний період, M±m
Показник | На початку сухостійного періоду | За 3–5 діб до отелення | |||
Група | |||||
контрольна, n=10 | дослідна 1, n=10 | дослідна 2, n=10 | дослідна 3, n=10 | ||
Загальна кількість лімфоцитів, Г/л | 3,11±0,02 | 3,36±0,07 | 3,55±0,04* | 3,82±0,03**♦ | 3,79±0,04*♦ |
Т-лімфоцити, % | 36,75±0,42 | 37,87±0,31 | 38,36±0,55* | 43,67±0,39**♦♦ | 43,54±0,54**♦♦ |
В-лімфоцити, % | 17,25±0,19 | 18,67±0,14 | 19,48±0,13*♦ | 21,59±0,17**♦♦♦ | 20,99±0,15**♦♦♦ |
О-лімфоцити, % | 46,0±0,7 | 43,46±0,92 | 42,16±0,83* | 34,37±0,97***♦♦♦ | 35,47±1,02***♦♦ |
ТФР-лімфоцити, % | 27,73±0,22 | 29,07±0,29 | 31,33±0,31** | 36,52±0,33***♦♦ | 36,19±0,27***♦♦ |
ТФЧ-лімфоцити, % | 9,02±0,04 | 8,80±0,12 | 7,03±0,07*** | 7,15±0,06**♦ | 7,35±0,07***♦ |
ІРІ | 3,07±0,05 | 3,30±0,07 | 4,45±0,06***♦♦♦ | 5,10±0,05***♦♦♦ | 4,92±0,06***♦♦♦ |
Такт-лімфоцити, % | 4,01±0,03 | 4,86±0,03 | 5,19±0,07* | 6,35±0,09**♦♦ | 6,22±0,08**♦♦ |
ФА, % | 36,5±0,6 | 38,9±0,5 | 43,7±0,7*♦ | 46,2±0,9**♦♦ | 46,3±0,8**♦♦ |
ФІ, мк. кл./кл | 6,72±0,13 | 8,04±0,11*** | 8,54±0,13***♦ | 10,01±0,15***♦♦♦ | 9,96±0,12***♦♦♦ |
Примітки: * р<0,05; **р<0,01; *** р<0,001 порівняно з початком сухостійного періоду;
♦ р<0,05; ♦♦ р<0,01; ♦♦♦ р<0,001 порівняно з контрольною групою
Більшість клініцистів провідне значення при оцінці стану імунної системи та отриманих результатів надають імуннорегуляторному індексу (ІРІ) – (співвідношення Т-хелперів до Т-супресорів). У межах фізіологічних коливань цитотоксичних клітин і антитіл має вироблятися стільки, скільки потрібно для виведення того чи іншого антигену [9, 15,17].
Результати наших досліджень засвідчили, що ІРІ у корів дослідних груп вірогідно зростав порівняно з тваринами контрольної групи відповідно на ІРІ на 34,8%; 54,5 і 49% (р<0,001), за 3–5 діб до отелення.
Висновки
Введення вітамінно-мінерального преміксу “Баланс” до раціону сухостійних корів підвищувало рівень імунокомпетентних клітин і фагоцитарної активності нейтрофілів крові і сприяло активації імунних процесів, внаслідок забезпечення їх організму необхідними біологічно активними речовинами.
Список літератури
1. Алещенко І.Є. Внутрішньоутробна гіпотрофія і стан В-клітинної системи імунітету новонародженого / І.Є. Алещенко // Актуальні питання клінічної інсектології : матеріали V з’їзду інфекціоністів України, 7–9 жовтня 1998 р., м. Тернопіль / Терноп. мед. акад. ім. І. Я. Горбачевського. – Тернопіль : Укрмедкнига, 1998. – С. 82–83.
2. Борисова А.М. Патогенетические аспекты иммунодефицитных состояний с преимущественным нарушением гуморального звена иммунитета (обзор) / А.М. Борисова, Е.В. Малашенкова // Терап. архив. – 1997. – Т. 69,
№ 10. – С. 24–27.
3. Бычкова Н.Г. Критерии оценки иммунного статуса и степени иммунных расстройств / Н.Г. Бычкова, В.Е. Казимирчук // Реабилитация иммунной системы: тезисы II Межд. симп., Дагомыс, 9–11 окт. 1990 г. – Цхалтубо, 1990. – С. 47.
4. Земсков А.М. Дополнительные методы оценки иммунного статуса / А.М. Земсков, В.М. Земсков // Клиническая лабораторная диагностика. – 1994. – № 3. – С. 34–35.
5. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений / [В.Г. Передерий, А.М. Земсков, Н.Г. Бычкова, В. М. Земсков]. – К. : Здоровье, 1995. – 211 с.
6. Иммунологическая реактивность у сельскохозяйственных животных и возможности ее использования в селекции на повышение устойчивости к заболеваниям / Ю.В. Силин, Г.Н. Сердюк, Т.П. Сторожилова [и др.]// Соврем. методы повышения продуктивности с.-х. животных. – СПб, 2001. – С. 195–197.
7. Клинико-диагностическое значение лабораторных показателей /
[В. Долгов, В. Морозова, Р. Марцишевская и др.]– М. : Лабинформ. центр, 1995. – 224 с.
8. Криштофорова Б.В. Морфофункциональные особенности иммунной системы / Б.В. Криштофорова, П.Н. Гаврилин, Т.Р. Кораблева. – Симферополь, 1993. – 74 с.
9. Любецький В.Й. Імунний статус корів при метритах /
В.Й. Любецький // Праці наук.-практ. конф. “Неінфекційна патологія тварин”. – Біла Церква, 1995. – С. 63–64.
10. Методические рекомендации по количественному и качественному определению и функциональной оценке Т- и В-лимфоцитов в периферической крови крупного рогатого скота // A.M. Цымбал,
Н.И. Корчан, К.Е. Конаржевский [и др.].– Харьков, 1983. – 18 с.
11. Морозова В.Т. Клиническое значение гематологических исследований / В.Т. Морозова // Лаб. дело. – 1993. – № 1. – С. 20–25.
12. Назаренко Г.И. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований / Г.И. Назаренко, А.А. Кишкун. –2-е изд., стереотипное. - М. : Медицина, 2002. – 544 с.
13. Новий підхід до діагностики імунних порушень при критичних станах / В.П. Шано, Г.М. Дранник, О.В. Зоркова [та ін.] // Методичні перспективи. – 1997. – Т. ІІ, № 4. – С. 25–29.
14. Плецитый К.Д. Влияние витамина Е на содержание Т- и В-лимфоцитов в периферичес