Ефективність електропунктури корів, хворих на післяродовий метрит, залежно від вибору біологічно активних точок

• Юрій Васильович Жук
• Ветеринарне акушерство
• Ветеринарна гінекологія
• Велика рогата худоба
• 07.04.15

Автори: М.М. МИХАЙЛЮК, Ю.В. ЖУК, В.М. СЛЕПЧЕНКО, кандидати ветеринарних наук, доценти, І.І. КУДЕЛЯ, студентка

Питання про підбір біологічно активних точок (БАТ) для акупунктурної або електропунктурної стимуляції у ветеринарній медицині залишається дискусійним.

У класичній чжень-дзю терапії (голковколюванні і припіканні) існує достатньо методик і правил щодо підбору точок для найоптимальнішого впливу на хворий організм. Відомий китайський дослідник Дзян-Лін (1958) вважав, що наявність “рецепта точок” зі знанням давньокитайських концепцій є фундаментом для правильного проведення чжень-дзю терапії. Автор запропонував три правила вибору точок: вибір БАТ на меридіанах; вибір локальних точок; 3) вибір суміжних точок.

Класичними вважаються принципи підбору точок, що були запропоновані Чжу-Лянь (1959) [7]: метод взаємодії симетричних точок; метод одночасного впливу на точки передніх і задніх кінцівок; метод взаємодії точок передньої і задньої сторін з глибоким і поверхневим подразненням; метод взаємодії прямого і безпосереднього подразнення; метод вибору точок, розташованих у зоні хворого органа; метод одночасного вибору симптоматичних точок та ін.

У ветеринарній медицині існує досить багато рекомендацій для лікування корів. Такі рекомендації містять вже готовий перелік БАТ, так званий “акупунктурний рецепт” [1,2,5].

Для наукових досліджень дуже важливо зберегти ідентичність терапевтичних втручань, у цьому випадку однаковий перелік БАТ, на які будуть впливати електричним струмом. Проте такий підхід є досить суперечливим, оскільки етіологія і патогенез післяродового гнійно-катарального метриту у кожної тварини має свої особливості. В одному випадку післяродовий метрит виникає внаслідок несвоєчасного відокремлення посліду, в другому – внаслідок некваліфікованої рододопомоги, в третьому – взагалі після фізіологічних родів.

У кожному з випадків перелік БАТ для електропунктури має бути індивідуальним, оскільки біофізичні зміни у кожної тварини будуть виражені в різних БАТ, що зумовлено причинно-наслідковим зв’язком у розвитку патологічного процесу. Частково запобігти цьому явищу можна використанням загально-зміцнювальних поліпотентних БАТ, через які можна впливати на більшість патологічних процесів в організмі.

Нам найбільше імпонує правило підбору БАТ, що запропонував В.Я. Колесник та спів. (2003) [3]. У середньому за один прийом необхідно впливати на 4–5 акупунктурних точок. Перша точка – обов’язково має знаходитися на енергетичному меридіані (каналі), що забезпечує енергією хворий орган, наприклад, канал печінки – при хворобах печінки, меридіан шлунка – при хворобах шлунково-кишкового тракту. Друга точка може знаходитися на цьому ж каналі, а може і на іншому, проте в будь-якому випадку БАТ повинна знаходитися якомога ближче до хворого органа, можливонавіть в його шкірній проекції. Третя і четверта біологічно активні точки – це точки загально-зміцнювальної дії, причому чим найдалі вони знаходяться, тим інформативніше впливають на патологічний процес.

Метою наших дослідженьбув пошук БАТ, які найбільше  належить до статевої системи корів, і через які можна ефективно лікувати корів, хворих на післяродовий метрит та інші запальні процеси статевих органів

Матеріал та метод. Дослідження проводили у НД АГ “Пуща-Водиця” (СК “Совки”) Києво-Святошинського району Київської області.Післяродові ускладнення виникали у 20–30 % корів після отелення.Діагностували післяродовий метрит загальновідомими клінічними та лабораторними методами  згідно  з  “Методичними  рекомендаціями  щодо  профілактики, діагностики і лікування післяпологового метриту у корів” за В.Й. Любецьким (1998) [4].

Для пошуку БАТ та проведення електропунктури користувалися приладом ПЕРТ-5, виготовленим у 1991 р. на Сумському ВО “Електрон”[1,5].Функціональний стан БАТ визначали за методикою
В.Н. Пушкіна та В.Г. Нікіфорова (1978) [ 6].

Результати досліджень. З тварин, хворих на післяродовий гнійно-катаральний метрит було сформовано дві дослідні групи тварин-аналогів, по 10 голів у кожній.

Тваринам першої дослідної групи проводили електропунктуру БАТ згідно з вже готовим переліком БАТ, запропонованим В.О. Петровим і спів. (1997) ПБАТ.2, ПБАТ.3, ПБАТ.11, ПБАТ.12, XI.16 (рис. 1).  На ці БАТ ми впливали збуджуючим прийомом з чергуванням гальмівного прийому через день до зникнення клінічних симптомів хвороби, згідно з рекомендаціями автора.

Рис. 1. Міотопічна локалізація БАТ, рекомендованих В.О. Петровим (1997) для лікування корів, хворих на метрит

Тваринам другої дослідної групи БАТ підбирали згідно з правилами В.Я. Колесника (2003) (рис.2). На першу і другу БАТ впливали з метою відновлення симетрії різнополярних струмів, а на третю і четверту БАТ впливали збуджуючим прийомом.

Рис.2.Міотопічна локалізація БАТ, підібраних за правилом В.Я. Колесника (2003) для лікування корів, хворих на метрит

У перших двох БАТ були найбільше виражені біофізичні зміни (асиметрія провідності електричного струму від “+” до “–”, “явище падіння стрілки мікроамперметра”). Такі зміни досить важко піддавалися електропунктурній корекції за допомогою приладу ПЕРТ-5. Так, зокрема, щоб відновити провідність різнополярних струмів у певних БАТ, на них доводилося впливати декілька разів.

На третю і четверту БАТ – це згальнозміцнювальні точки, які знаходилися на периферії відносно матки (V60, Е36), ми впливали збуджуючим прийомом з експозицією 2–3 хв. Після сеансу електропунктури кожну БАТ змащували 5 %-м спиртовим розчином йоду, що є своєрідним подразненням та потенціюванням позитивного ефекту. Сеанси електропунктури проводили щодня до клінічного одужання. Аналіз терапевтичної ефективності проведеного лікування (табл.) показав, що терапія проведена в обох дослідних групах виявилася ефективною.

Терапевтична ефективність проведеного лікування у дослідних корів, М±m, n=10

Проте між групами були певні відмінності в деяких показниках. Так, кількість днів лікування на 2,2 дні виявилася меншою у корів другої дослідної групи. Після першого осіменіння було запліднено 30 % корів першої і 40 % корів другої дослідних груп, після другого осіменіння відповідно 20 і 30 %, після третього 10 % у першій дослідній групі.

У корів другої дослідної групи раніше (на 12,2 дні) відновлювалася статева циклічність і кількість днів неплідності була на 12,2 діб менша, порівняно з коровами першої дослідної групи, що пов’язано з індивідуальним підбором БАТ для кожної тварини.

Висновки

1. Лікування корів, хворих на післяродовий метрит доцільно проводити з використанням електропунктурної корекції біологічно активних точок, що є фізіологічним і екологічно безпечним методом лікування.

2. Ефективність електропунктури значно зростає, коли БАТ підбирають індивідуально для кожної тварини, залежно від причинно-наслідкового зв’язку у розвитку післяродового метриту.

3. Індивідуальний підбір БАТ для лікування корів, хворих на післяродовий метрит, не суперечить як давньо-східним уявленням, так і сучасним рекомендаціям щодо підбору БАТ до рецепту, оскільки дозволяє індивідуально підбирати БАТ в кожному дискретному випадку, залежно від прич