Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 24 квітня 2015 року, - Держветфітослужба
Повсюди мінлива погода (коливання нічних та денних температур) з опадами у вигляді дощу та снігу, сприяли поступовому розвитку і розповсюдженню збудників хвороб у посівах озимих зернових та ріпаку, але негативно вплинули на шкідливість фітофагів, розвиток яких сповільнювався через затримування наростання ефективного тепла. Крім того, такі погодні умови залишались несприятливими для цвітіння та запліднення плодових.
Пшенична муха (Phorbia securis Teins.) |
У посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується повільне розселення та шкідливість хлібних блішок, п’явиць, злакових попелиць, цикадок, які в допороговій чисельності пошкодили 3-17, макс. 20% рослин. У теплі сонячні дні на 100 п.с. уловлювалось 8-19, макс. 46 екз. злакових мух (шведські, гессенська, пшенична). Зростання активності фітофагів очікується із встановленням сухої жаркої погоди.
Ячмінна муха |
У Степу відбувається малоактивне переселення клопа шкідливої черепашки у крайові смуги посівів озимих зернових культур. Середня чисельність перезимувалого клопа становить 0,5-1, макс. 2 екз. на кв.м. Надалі фітофаги поступово розселятимуться на всіх площах зернових колосових та завдаватимуть шкоди рослинам, зумовлюючи відставання їх у рості та розвитку, передчасному пожовтінню, білоколосості. За надпорогової чисельності на заселених площах виникатиме необхідність застосування хімічного захисту рослин.
Достатня кількість вологи на фоні позитивних температур повітря сприяли прогресуванню розвитку збудників хвороб у посівах озимих зернових культур. Борошнистою росою уражено 2-10, в осередках Запорізької, Київської областей 30, Львівської до 65% рослин, септоріозом – 2-14, осередково 40-60% рослин у Запорізькій області, гельмінтоспоріозом, сітчастою, темно-бурою, ринхоспоріом (Львівська обл.), піренофорозом (Тернопільська обл.), іншими плямистостями – 1-6, макс. 13% рослин, бурою листковою іржею, кореневими гнилями – 1-10% рослин. Посіви озимих колосових культур оздоровлюють дозволеними до використання фунгіцидами. Вибір препаратів здійснюється з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.
Гесенська муха (Mayetiola destructor S.) |
У посівах зернових культур південних, центральних та східних областей відмічено заляльковування гусениць озимої совки. Повсюди сходи гороху продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, у південних та східних областях піщаний мідляк, осередково південний сірий довгоносик. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2-10% рослин у слабкому ступені. В багаторічних травах рослинами живляться бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий, інші довгоносики, клопи. У Запорізькій області 18-35% рослин конюшини уражено бурою плямистістю.
Продовжується заселення посівів озимого ріпаку ріпаковими квіткоїдом, листкоїдом, прихованохоботниками, які за чисельності 1-5 екз. на рослину пошкодили 5-10, осередково в господарствах Волинської, Запорізької, Тернопільської областей 15-28% рослин у слабкому ступені. У крайових смугах полів культури хрестоцвітими блішками за середньої чисельності 1-4, макс. 10 екз. на кв.м пошкоджено 3-10% рослин у слабкому ступені. Подекуди відмічається шкідливість хрестоцвітих клопів, ріпакового пильщика. У господарствах Закарпатської області спостерігається початок заселення посівів капустяною попелицею.
На 5-80% обстежених площ рослини хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз коренів за ураження 2-7, макс. 10-15%. У господарствах Тернопільської області 1-6% рослин уражені циліндроспоріозом, кореневими гнилями. За перевищення показників ЕПШ проти шкідників та за появи ознак хвороб доцільно провести обробки дозволеними до використання препаратами.
Дротяниками та несправжніми дротяниками пошкоджено 1-3, макс. 5% (Полтавська, Чернігівська обл.) рослин ярих зернових культур. Шкідливість ґрунтоживучих фітофагів обмежується прохолодною погодою, внесенням ґрунтових інсектицидів та обробкою насіння. В сонячні години триває літ оленки волохатої, яку обліковують на узбіччях та садових насадженнях у чисельності 1-2 екз. на дерево.
У Степу та Лісостепу на 13-100% обстежених площ ярих зернових, гороху, соняшнику продовжується розселення піщаного мідляка, який за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м пошкодив 1-2% рослин ярого ячменю, сходів гороху та соняшнику (Дніпропетровська, Запорізька, Одеська обл.), 6% рослин багаторічних трав. Надалі за сонячної посушливої погоди можлива осередкова шкідливість мідляка, здебільшого в посівах ярого ячменю, цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику.
Продовжується малоактивний вихід колорадського жука на поверхню ґрунту, якого за зимовий період вижило 75-92% популяції. За даними перезимівлі чисельність жуків в орному шарі ґрунту коливається в середньому від 2 до 4, макс. 10-14 екз. на кв.м (Вінницька, Сумська обл.). Тому за потепління слід очікувати масового виходу, заселення та пошкодження, насамперед ранніх сходів картоплі фітофагом.
Садові довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд) скрізь у теплі сонячні дні за чисельності 1-9 екз. на дерево пошкодили 3-18% бруньок на 18-31% дерев. У сім’ячкових садах у допороговій чисельності живляться яблуневі попелиці, медяниці, плодові кліщі, листокрутки. Нічні заморозками спричинили загибель 60% особин зеленої яблуневої попелиці (Житомирська обл.). У Степу відмічено живлення гусениць білана жилкуватого, золотогуза.
У Закарпатській області на сприйнятливих сортах яблуні виявлено початок ураження пагонів борошнистою росою. У степових та лісостепових областях набуває поширення моніліоз кісточкових (абрикос, персик), яким охоплено 1-3% дерев та 2-4% пагонів у промислових насадженнях, до 70% дерев у приватному секторі (Херсонська обл.). У Миколаївській області на персику відмічали симптоми кучерявості листків. За утримання прохолодної вологої погоди вищезгадані хвороби набудуть масового розвитку. Плодові насадження до цвітіння (зерняткові) та після цвітіння (кісточкові) проти шкідників і хвороб обприскують сумішами дозволених інсектицидів та фунгіцидів.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.