Агрокліматичні (перепади добових температур повітря, випадання опадів) умови звітного періоду дещо знизили активність шкідників сільськогосподарських рослин, з іншого боку випадання дощів, підвищення вологості повітря були сприятливими для розвитку хвороб.
Повсюдно озимі та ярі зернові колосові культури заселяють та пошкоджують у допороговій чисельності хлібні блішки, п’явиці, попелиці, цикадки, у південних областях злакова листовійка, відмічено літ хлібних пильщиків. Клоп шкідлива черепашка перелітає у посіви зернових культур Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей Степу та центральних і східних областей Лісостепу, де в крайових смугах озимини враховується 0,5-1, макс. 2, осередково 3-4 екз. на кв.м у господарствах Харківської та Херсонської областей. Ними пошкоджено 1-3% рослин. Шкідник парується, у Херсонській області відмічено початок відкладання яєць фітофагом.
За чисельності 2-4 перезимувалого клопа на кв.м та вищевказаних фітофагів посіви захищають актарою, данадимом стабільним, децисом профі, Бі-58 новим, карате зеоном, штефесином тощо.
За існуючих гідротермічних умов спостерігається прогресування хвороб озимих іярих колосових культур, яке стримується захисними міроприємствами через обприскування посівів фунгіцидами. У посівах озимих найбільшого поширення набули септоріоз, борошниста роса, гельмінтоспоріоз, іншіплямистості, якими на 8-45, макс. 60% обстежених площ уражено 6-20, осередково 28-45 (Запорізька, Миколаївська обл.), макс. 52% рослин (Волинська обл.). Подекуди бурою листковою іржею охоплено 3-8% та кореневими гнилями 2-12, макс. 37% рослин у господарствах Волинської області. На 10-20% обстежених площ ярого ячменю борошнистою росою, сітчастою, темно-бурою плямистістю уражено 1-5, макс. 15% рослин гельмінтоспоріозом у Миколаївській області. У Закарпатській області у посівах вівса проявилась червоно-бура плямистість.
Триває заселення посівів гороху бульбочковими довгоносиками, які за чисельності 1-7 екз. на кв.м слабко пошкодили 2-20, в осередках Київської області 25, Хмельницької 60-80% рослин у слабкому ступені. Осередково заселяють та шкодять горохова попелиця, жуки південного сірого довгоносика, піщаного мідляка. Подекуди 1-5, макс. до 20% (Київська обл.) рослин хворі на кореневі гнилі. За наявності 10-15 довгоносиків на кв.м слід захищати посіви інсектицидами. У Київській області сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики. Ними в слабкому ступені пошкоджено до 39% рослин культури.
Багаторічні трави (конюшину, люцерну, еспарцет)повсюдно продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, конюшиновий насіннєїд-апіон, фітономуси, горохова попелиця, клопи, які пошкодили 3-32, осередково 65-100% (Хмельницька, Черкаська обл.) рослин у слабкому ступені.
У посівах цукрових буряків господарств Вінницької, Волинської, Київської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей відбувається заселення крайових смуг полів звичайним та сірим буряковими довгоносиками в чисельності 0,1-0,5, макс. 1 екз. на кв.м на 1-7% рослин. Буряковими блішками заселено та слабко пошкоджено 3-12% рослин. У господарствах Полтавської області спостерігається літ бурякових мух, подекуди заселення посівів буряковими щитоносками. В усіх бурякосійних областях проводяться захисні обробки для збереження посівів цукрових буряків. У господарствах Вінницької, Чернігівської областей 0,5-2% сходів уражені коренеїдом, які оздоровлюють через розпушування міжрядь.
Погодні умови сприяли розвитку і поширенню шкідників у посівах озимого ріпаку. Скрізь відмічається шкодочинність ріпакових прихованохоботників (насіннєвий, стебловий),квіткоїда, хрестоцвітих блішок, клопів,де ними пошкоджено 4-16, макс. до 30% (Київська обл.) рослин у слабкому ступені. Подекуди посіви культури заселяє та пошкоджує оленка волохата (Житомирська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська обл.), спостерігається літ біланів. В усіх господарствах ріпакосійних областей проведені захисні обробки посівів. У посівах ярого ріпаку в господарствах Сумської, Чернігівської областей на 5-8% рослин шкодять хрестоцвіті блішки, чисельність яких контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами. Альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів, пероноспорозом уражено 2-4, осередково 11-16% (Львівська обл.) рослин озимого ріпаку.
Сходи соняшнику заселяють та пошкоджуютьпіщаний мідляк,південний сірий та сірий буряковий довгоносики, де ними пошкоджено 2-10, осередково піщаним мідляком 19 (Чернівецька обл.) та сірим буряковим довгоносиком до 50% рослин (Київська обл.) у слабкому ступені. Вогнища фітофагів локалізують дозволеними препаратами.
Скрізь ранню капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки, триває літ та відкладання яєцькапустяною, на цибулі – цибулевою мухами. У плантаціях картоплі колорадський жук заселив та живиться 1-20% рослин, у південних областях відкладає яйця.
У Закарпатській та Одеській областях розпочався літ яблуневої плодожерки та вишневої мухи, в Степу - літ американського білого метелика. Продовжують пошкоджувати листковий апарат садові довгоносики, листокрутки, яблунева міль, попелиці, кліщі. Набувають поширенняборошниста роса (5-18% листкових розеток на 10-20% дерев у Вінницькій, Закарпатській, Запорізькій, Чернігівській обл.), кучерявість листків персика (промислові посіви 1-3% дерев, 2-4 у Закарпатській, Одеській, Херсонській, макс. 50% листків Миколаївській обл.), моніліоз (8-25% дерев, 5-7% пагонів у Закарпатській, Одеській, Херсонській, макс. у приватному секторі до 70% пагонів у Миколаївській обл.). На виноградниках спостерігався масовий літ гронової листокрутки. У Степу відмічено заселення та пошкодження молодих листочків виноградним зуднем. У Закарпатській області виявлено заселення виноградників акацієвою та сливовою несправжньощитівками. В Одеської області на виноградниках продовжується розвиток мілдью.
Триває масовий літ травневих хрущів, насамперед у Лісостепу та деяких областях Полісся, де за 10 хв. у полі зору обліковують 18-30, макс. 150 екз. (Вінницька, Черкаська обл.). У лісосмугах середня чисельність хрущів на дерево становила 8-58, макс. 320-472 екз. У Закарпатській, Київській, Черкаській, інших областях ними заселено 10-30% дерев, де пошкоджено 7-15% листя. У Закарпатській області заселено 5% кущів смородини та пошкоджено 2-3% листків.
У Степу та Лісостепу дротяники та несправжні дротяники за чисельності 0,3-2, макс. 4 екз. на кв.м (Вінницька, Сумська обл.) пошкодили 2% сходів кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків. У посівах гороху, кукурудзи, соняшнику піщаний мідляк за чисельності 0,5-1, макс. 4 екз. на кв.м пошкодив 1-10 , макс. 18-19% гороху та бобових трав у Харківській та Тернопільській областях. Південним сірим довгоносиком пошкоджено 1-2% сходів кукурудзи та соняшнику (Дніпропетровська, Одеська обл.).
Скрізь триває літ совки-гамми. У Дніпропетровській, Луганській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях відмічено виплодження личинок нестадних саранових.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.