Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 10 липня 2015 року, - Держветфітослужба України
У посівах дозріваючих озимих та ярих зернових колосових культур лісостепових та поліських областей триває шкідлива діяльність личинок старших віків та молодих клопів шкідливої черепашки. У Степу в незібраних посівах хлібів клопи доживлюються (окрилилось 18-80%). Колоскам зернових культур (1-8%) також завдають шкоди хлібні жуки та жужелиця (0,2-2 екз. на кв.м), в дозріваючих посівах зернових культур у Лісостепу та Поліссі живляться злакова попелиця, пшеничний трипс, інші фітофаги. З огрубінням зерна попелиці перелітають на злакові бур’яни.
Повсюди агрокліматичні (підвищена температура та низька відносна вологість повітря) умови звітного періоду в посівах озимих та ярих колосових культур стримували розвиток та поширення хвороб на колосі. Зокрема, фузаріозом уражено 0,3-5, макс. 10 у Запорізькій, до 18% колоса у Львівській областях, септоріозом - 0,5-7, макс. 12% колосків, осередково оливковою плісенню, альтернаріозом – 1-3, макс. 10-15% колосків, бактеріозом – 1-3% колосків. У Волинській області у посівах жита на 1% колосків виявлено ріжки. Летючою й твердою сажками подекуди охоплено 0,01-0,5, макс. 2% колосків пшениці та ячменю. В західних та північних областях Полісся на вівсі виявлено червоно-буру плямистість та корончасту іржу.
Повсюди у посівах кукурудзи розвивається та шкодить стебловий (кукурудзяний) метелик, яким заселено 3-20% площ, пошкоджено 2-6% рослин за чисельності 1-3 гусениці на кожну. В Степу гусеницями бавовникової совки першого покоління пошкоджено 3-11, макс. 16% (Запорізька обл.) рослин за чисельності 1-2 гусениця на кожну. Злаковими попелицями заселено 32-73, макс. 100% площ кукурудзи (Львівська, Хмельницька обл.), 4-31% рослин за чисельності 7-36 екз. на кожну. За наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки І-ІІ віків посіви обприскують карате зеоном, драгуном, рубіном, децисом ф-Люкс, кораген тощо.
У посівах кукурудзи 2-14% рослин уражені гельмінтоспоріозом, пухирчастою та летючою сажками уражено 1% рослин. У Кіровоградській області відмічено розвиток іржі. При перших симптомах і профілактично від гельмінтоспоріозу та іржі посіви кукурудзи обприскують абакусом, аканто плюс, амістаром екстра 280, коронетом, ретенго.
Достигаючі боби гороху пошкоджують личинки горохового зерноїда, галиці, гусениці плодожерки, попелиця, набувають поширення антракноз, аскохітоз, осередково пероноспороз, іржа, кореневі гнилі. Відростаючі багаторічні трави заселяють клопи, совки, бульбочкові довгоносики, попелиці. Рослини хворіють на буру плямистість.
Повсюди у посівах сої на 3-20, макс. 45-78% (Запорізька обл.) рослин розвиваються та шкодять попелиці, трипси, павутинний кліщ. 2-10% рослин пошкоджено акацієвою вогнівкою, лучним метеликом та листогризучими совками. У посівах культури антракнозом уражено 3-5% рослин, аскохітозом - 3-18%, пероноспороз - 2-10%, септоріозом – 4-18, макс. 20 (Київська, Чернігівська обл.). У господарствах Вінницької області церкоспорозом осередково охоплено до 24% рослин. У Тернопільській області на 1% рослин виявлено жовту мозаїку та бактеріальний опік. У Волинській області бактеріальним опіком охоплено 7% рослин.
У посівах цукрових буряків продовжується розвиток бурякової листкової попелиці, де нею заселено 4-15% рослин. Подекуди чисельність фітофага корегується погодними умовами та діяльністю корисних ентомофагів. У господарствах Волинської області на 1% рослин відмічають бурякову кореневу попелицю. Також у посівах культури шкодять бурякові щитоноски, мінуюча муха, совки (озима, гамма), якими заселено та пошкоджено 2-6% рослин. На церкоспороз, фомоз, кореневі гнилі, борошнисту росу хворіє 2-5% рослин. У господарствах Черкаської області на 2% рослин відмічають дуплистість коренеплодів. Розвиток фітопатогенів контролюють через профілактичні обробки дозволеними препаратами відповідного спектру дії.
На соняшнику триває живлення геліхризової попелиці, де нею заселено та пошкоджено 6-15, осередково з країв полів до 40% (Запорізька, Київська, Чернівецька обл.) рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди у посівах культури шкодять польові клопи, цикадки, трипси, павутинний кліщ, осередково гусениці бавовникової совки, лучного метелика, соняшникові вогнівка, саранові. З хвороб мають поширення фомоз, пероноспороз, альтернаріоз, біла та сіра гнилі, іржа, септоріоз, вертицильозне в’янення, фомопсис, якими охоплено 2-12, осередково фомозом 30% (Миколаївська обл.) рослин. У господарствах Запорізької, Кіровоградської областей виявляли вовчок соняшниковий, який уразив 2-10% рослин за середньої чисельності 1-3, макс. 14 паразитів на кожну.
Скрізь на картоплі та пасльонових культурах шкодить колорадський жук літнього покоління. Фітофагом заселено 14-100% рослин з чисельністю 1-4 імаго та 8-20 личинок на кущ. Овочеві культури пошкоджують совки, білани, молі, попелиці, трипси. Із хвороб на картоплі виявляють фітофтороз, альтернаріоз, на овочевих - антракноз, пероноспороз, судинний бактеріоз, верхівкова гниль, фітофтороз, інші. Захист овочевих культур проводять дозволеними препаратами у відповідності з санітарними вимогами.
Саранові, переважно нестадні (блакитнокрила, чорносмугаста, білосмугаста кобилки, мала хрестовичка, білолобий коник, ін.) та стадні (італійський прус) розвиваються здебільшого на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах, у плавнях річок, на багаторічних травах та суміжних посівах просапних культур степових, та на неугіддях лісостепових областей. Чисельність нестадних видів становить 0,5-5, макс. 12 екз. на кв.м в осередках Запорізької області, італійського пруса 0,5-3 екз. на кв.м. У Дніпропетровській області відмічено окрилення саранових (20%).
У Степу та Лісостепу триває літ другого покоління лучного метелика, інтенсивністю 1-4, макс. 8 екз. на 10 кроків. Подекуди у Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях гусеницями фітофага другого покоління за чисельності 0,5-4 екз. на кв.м пошкоджено 1-7% кукурудзи, соняшнику, сої.
У плодових насадженнях гусеницями яблуневої плодожерки першого покоління пошкоджено 3-15% плодів. У Степу та Лісостепу відмічено літ метеликів ІІ-го покоління. Листковий апарат дерев пошкоджують яблунева міль, попелиці, кліщі. З хвороб найпоширеніші парша, борошниста роса, плодова гниль, клястероспоріоз, моніліоз. У плантаціях винограду шкодять гусениці гронової листокрутки ІІ-го покоління, у Миколаївській області відмічено літ метеликів третього покоління. Із хвороб розвиваються оїдіум, мілдью, на Закарпатті чорна гниль.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.