Створюємо фермерське господарство: установчі документи, землевідведення, реєстрація
Автор: атерина Гутгарц, Prostopravo.com.ua, 13/03/2013
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене однією або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, згідно із законом.
Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп.
Діє фермерське господарство на підставі Статуту. У Статуті визначають найменування господарства, його місце розташування, адресу, предмет і мету діяльності, порядок формування майна (статутного капіталу), органи управління, порядок ухвалення ними рішень, порядок вступу до господарства і виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
Засновники і члени фермерського господарства
Засновниками фермерського господарства можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку.
Щодо членів фермерського господарства, то тут вікова межа ще нижче, адже членом фермерського господарства можна стати з 14 років. Єдина умова — наявність родинних відносин із засновником фермерського господарства. Зокрема, членами сім’ї та родичами голови фермерського господарства є дружина (чоловік), батьки, діти, бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, онуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні і двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезгаданими членами сім'ї і родичами (батьки такої особи та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти такої особи і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені).
Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.
Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами або їх об’єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди і здійснює інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.
Голова фермерського господарства також може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом
Виділення землі для ведення фермерського господарства
Вочевидь, що повноцінне функціонування фермерського господарства неможливе без наявності у нього земельної ділянки. Порядок виділення земель для ведення фермерського господарства передбачено Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство».
Так, згідно зі ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатне передання їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де розташоване фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано кілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначають як середній по цим підприємствам. За відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначають як середній по району.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначають: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безкоштовне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додають документи, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти, отриманої в аграрному навчальному закладі.
Перелік документів, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві, затверджує Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, забезпечує формування державної аграрної політики.
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельних ділянок розробляють за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.
Проект відведення земельної ділянки погоджують і затверджують відповідно до закону.
У разі відмови органів державної влади і органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішує суд. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладення договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводять після збору врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.
Громадянам України-членам фермерських господарств передають безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованої на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).
Земельні ділянки більшого розміру передають громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод.
Земельні ділянки надають громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами і лісовими угіддями, наближеними до наявних шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватись у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих, до 5 гектарів, ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих, до 3 гектарів, ділянок під закритими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель і будувати закриту
eDorada