Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 24 липня 2015 року, - Держветфітослужба
У західних областях Полісся, подекуди Лісостепу та Степу підвищені вологість та температура середовища у посівах зернових культур сприяли подальшому розвитку хвороб на колосі. На 5-27, макс. 75% обстежених площ озимих і ярих пшениць та ячменів септоріозом охоплено 0,4-6, осередково в господарствах Волинської, Львівської областей до 25% колосків із розвитком хвороби 0,1-2%. У Волинській, Дніпропетровській, Київській, Львівській, Тернопільській областях фузаріозом, альтернаріозом, оливковою плісенню уражено 0,3-5% колосків за розвитку хвороби 0,3-1,3%. Борошнистою росою на 2-3% обстежених площ у господарствах Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей охоплено 1-4% колосків із розвитком хвороби 0,3-1%. У Волинській та Тернопільській областях на 2-9% колосків відмічено бактеріоз.
Окрім хвороб колоса, на дозріваючих хлібах розвиваються збудники борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, червоно-бурої, сітчастої, інших плямистостей, бурої листкової іржі, у посівах вівса – корончастої іржі. Беручи до уваги такий стан захворюваності дозріваючих хлібів, необхідно провести передзбиральне обстеження полів та першочергове збирання уражених хворобами хлібів прямим комбайнуванням за подальшого просушування та сепарування зерна, що сприятиме збереженню здорового та частковому оздоровленню хворого зерна, яке складується і зберігається. Надалі обов’язково провести фітоекспертизу насіння та за переважаючих збудників хвороб прийняти рішення щодо вибору найефективнішого протруйника і своєчасно оздоровити посівний матеріал.
У посівах кукурудзи найпоширенішим шкідником залишається стебловий (кукурудзяний) метелик, який на 10-58% обстежених площ за чисельності 1-2 гусениці на рослину пошкодив 1-10, макс. 15% (Запорізька обл.) рослин. Також на рослинах культури розвиваються та живляться злакові попелиці (20-100% площ, 17-65% рослин), хлібні блішки (9-35% рослин), павутинний кліщ (Київська обл.), трипси, клопи (Закарпатська, Кіровоградська обл.). Гусениці бавовникової совки на 10-25% обстежених площ за чисельності 1-2 екз. на рослину пошкодили 1-4, осередково у Кіровоградській 12, Запорізькій областях до 24% рослин. У Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях триває літ метеликів, відкладання ними яєць, відродження та живлення гусениць бавовникової совки другого покоління. У Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Чернігівській областях пухирчастою та летучою сажками уражено 1-3%, у Кіровоградській області іржею - 2%, у Закарпатській, Рівненській та Чернігівській областях гельмінтоспоріозом - 3-15% рослин.
Посіви сої заселяють та пошкоджують попелиці (на 10-67% обстежених площ, 2-18, макс. 22 у Миколаївській та 32% рослин у Запорізькій обл.), павутинний кліщ (на 3-40, макс. 100% обстежених площ, 2-15, макс. 32% рослин у Запорізькій обл.), трипси (на 12-29% обстежених площ, 2-16% рослин). Гусениці акацієвої вогнівки в господарствах Запорізької області на 10-30% площ, за чисельності 1-3 екз. на кв.м пошкодили 13-36% рослин. У південних областях гусениці листогризучих совок (гамма, бавовникова, інші) за чисельності 1-2 екз. на кв.м пошкодили 3-7% рослин. У Львівській області гусениці чортополохівки пошкодили до 2% рослин. У період формування бобів сої за надпорогової чисельності вищезазначених шкідників посіви обробляють Бі-58 новим, золоном, драгуном.
Погодні умови скрізь сприяли поширенню хвороб на рослинах сої. Так у господарствах Вінницької, Закарпатської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Чернівецької, Чернігівської, інших областей пероноспорозом, аскохітозом уражено 0,5-7, макс. 12-15% рослин, септоріозом – 3-15, макс. 19% рослин (Чернігівська обл.). Церкоспорельоз проявився на 3% рослин у Львівській області. У Кіровоградській області іржею уражено 3-18% рослин. Бактеріальний опік виявляли у Волинській, Рівненській, Сумській та Тернопільській областях на 10-18% обстежених площ, 2-7% рослин. Зморшкуватою мозаїкою охоплено 2-6% (Сумська, Тернопільська обл.) рослин, жовтою - 2-5% рослин (Тернопільська, Чернівецька обл.).
На рослинах соняшнику, переважно в крайових смугах посівів, розвивається геліхризова попелиця, яка заселила 2-30% рослин (Вінницька, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Тернопільська, Харківська, інші обл.). Осередково на 2-10% рослин відмічається шкідливість клопів, цикадок, трипсів, гусениць бавовникової совки, лучного та кукурудзяного (стеблового) метеликів. У господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Полтавської областей в квітках та кошиках культури харчуються гусениці соняшникової вогнівки, які за чисельності 1-2 екз. на кошик пошкодили 1-2% рослин; у стеблах розвиваються та шкодять личинки соняшникових шипоноски та вусача на 3-12, макс. 18% рослин за чисельності 1-3, макс. 7 екз. на кожну.
Переважно на листках нижнього та середнього ярусів соняшнику на 2-18% рослин відмічають фомоз, пероноспороз, септоріоз, іржу, гнилі, фомопсис, аскохітоз, вертицильозне в’янення, вогнищами фомозом охоплено 22-45% рослин (Запорізька, Миколаївська, Харківська обл.). Осередково на 15-33% рослин паразитує соняшниковий вовчок за щільності 7-22 квітконосів на кожному корені (Запорізька обл.). Для призупинення розвитку та шкідливості фітофагів і збудників хвороб проводять захисні обробки дозволеними у «Переліку» препаратами.
В усіх бурякосійних областях у посівах цукрових буряків триває живлення бурякової листкової попелиці, якою заселено 5-20% рослин. У господарствах Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей на 2-15% рослин відмічається шкідливість личинок бурякової мінуючої мухи. Осередково шкодять гусениці листогризучих совок. У посівах буряків Вінницької, Волинської, Львівської, Київської, Тернопільської, Харківської областей на 1-12% рослин прояв мають фомоз, церкоспороз, борошниста роса, рамуляріоз, вірусна жовтяниця. На 1-3% коренеплодів відмічають розвиток звичайної парші, кореневих гнилей (Тернопільська обл.). За надпорогової чисельності шкідників і подальшого прогресування захворювань посіви обприскують препаратами відповідного спектру дії.
Пігризаючі (озима та оклична) совки. У степових та лісостепових областях триває літ метеликів другого покоління інтенсивністю 1-5 екз. на пастку за ніч та відкладання ними яєць. Випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць на парових, інших полях значно обмежує чисельність підгризаючих совок на майбутніх сходах озимини. Гусениці першого покоління, чисельністю 0,5-1 екз. на кв.м пошкодили 5-11% рослин багаторічних трав, овочевих культур.
Саранові (нестадні види – блакитнокрила, чорносмугаста кобилки, мінливий, степовий мінливий звичайний, ін. коники, стадні – італійський прус) у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях Степу та Харківській, Полтавській, Сумській областях Лісостепу живляться в неугіддях пасовищах, луках, крайових смугах посівів просапних культур за чисельності 0,5-11 екз. на кв.м. Комахи масово окрилюються (35-75%), паруються, відмічається початок відкладання яєць. На сільськогосподарських посівах вищезгаданих областей чисельність саранових становить 0,5-3 екз. на кв.м.
Лучний метелик. У Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Чернівецькій областях триває літ метеликів другого покоління, інтенсивністю 1-5 екз. на 10 кроків. У багаторічних травах, забур’янених посівах соняшнику, сої гусениці фітофага чисельністю 0,5-7 екз. на кв.м пошкодили 2-8% рослин.
В яблуневих садах продовжується літ метеликів яблуневої плодожерки другого покоління інтенсивністю 4-10, в осередках Вінницької, Запорізької областей за добу на феромонну пастку потрапляє до 35 екз. Шкідником повсюдно у приватному секторі пошкоджено 4-35% плодів. Сливовою плодожеркою у Закарпатській та Полтавській областях пошкоджено 3-7% плодів. Серед сисних шкідників найпоширеніші кліщі (на 3-32% листків), попелиці (яблунева зелена, сливова обпилена, чорна вишнева), ними скрізь на 18-100% площ плодових насаджень, заселено 12-60% дерев, 6-60% листків. Паршею на 20-100% площ, уражено 15-60% дерев, 2-28% листя та 5% плодів яблук (Чернігівська обл.). У насадженнях груші паршею на 20% дерев, уражено 7-30% листків та плодів (Дніпропетровська, Сумська обл.).
У виноградниках гусеницями гронової листокрутки другого покоління пошкоджено 0,2-2% грон (Закарпатська, Херсонська, Миколаївська обл.). Кліщі (зудень, павутинні) заселили та пошкодили 5-12% кущів, 3-15% листків. Мілдью поширюється на 5-15% обстежених площ, 3-25% кущів, 6% листків. Оїдіумом уражено 14% площ виноградників, 7-30% кущів, 5-30% грон. У приватному секторі Херсонщини виявлено філоксеру. В Закарпатській області на 22% площ, 8% кущів, 2-5% грон уражено чорною гниллю.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.