Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2015 року, - Держветфітослужба
За матеріалами Управління захисту рослин Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України
За даними Гідрометцентру України середня місячна температура повітря очікується в межах 19-24°С (в гірських районах 16-18°С), що 1,5-2,9°С вище за норму. Абсолютний максимум температури становитиме 35-42°С, в гірських районах 26-34°С. Місячна кількість опадів очікується 35-95 мм, в гірських районах - 110-130 мм, лише у Сумській, Луганській, Миколаївській, Одеській областях нижче 41-73%.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У незібраних посівах зернових колосових культур північного Лісостепу, подекуди Полісся дохарчовуватимуться хлібні клопи, зокрема шкідлива черепашка, пересилятимуться у місця зимівлі, що відбувається й продовжуватиметься протягом місяця в Степу та південному Лісостепу, де основна (80-100%) маса шкідника вже знаходиться в лісах і лісосмугах за чисельності 0,5-2, макс. 6 в Херсонській області. За попередніми даними шкідником пошкоджено 0,3-1,5, макс. в окремих партіях зерна, які були зібрані з необроблених площ у Дніпропетровській, Запорізькій областях, до 5%.
Хлібні жуки закінчуватимуть живлення в незібраних посівах колосових культур та злакових бур’янах, спарюватимуться, відкладатимуть яйця. Хлібна жужелиця (турун), яка знаходиться в літній діапаузі, наприкінці серпня за випадання дощів виходитиме на поверхню ґрунту, спарюватиметься й відкладатиме яйця, зосереджуючись поблизу скирд, у купках рослинних решток, полови з зерном, де з’являються ранні сходи падалиці. Надалі з появою сходів озимих зернових жужелиця мігруватиме на посіви, де продовжуватиме відкладати яйця. Відродження личинок туруна відбуватиметься в кінці серпня - на початку вересня.
Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури, насамперед в степових та лісостепових, подекуди в західних областях Полісся. В разі сівби озимих зернових культур в ареалі поширення шкідника, по стерньовим попередникам, для збереження сходів від хлібного туруна, гусениць підгризаючих совок, інших ґрунтових шкідників досягається передпосівною обробкою насіння круізером, т.к.с., 0,4-0,5 л/га, рубіжем, к.е., 2 л/т, Юнта Квадро 1,4-1,6 л/т, нупрідом макс, ТН, 2 л/т, та іншими дозволеними пестицидами.
Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична, інші), цикадки, попелиці, хлібні блішки, інші спеціалізовані фітофаги зернових культур розвиватимуться на падалиці, злакових бур’янах та кукурудзі. Надалі з появою сходів озимини заселятимуть посіви, які пошкоджуватимуть до настання стійких похолодань.
Повсюди насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражене фузаріозом, септоріозом, оливковою плісенню, сажкою, бактеріозом, альтернаріозом, борошнистою росою, іншими хворобами. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні та ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні і дружні сходи.
Протруювати насіння можна як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Застосовують вінцит, к.с., 2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т, кінто дуо, КС, 2-2,5 л/т, колфуго супер, в.с., 3 л/т, селест топ 312,5 FS, ТН 1-2 л/т, сертікор, т.к.с., 0,75-1 л/т тощо.
Протягом серпня в кукурудзі продовжуватимуть харчуватися злакові попелиці, гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика, бавовникової та інших листогризучих совок. У західних областях Полісся у посівах розвиватиметься і шкодитиме карантинний західний кукурудзяний жук (діабротика). За умов вологої й теплої погоди у посівах культури поширюватимуться пухирчаста та летуча сажки, гельмінтоспоріоз, на качанах, пошкоджених гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки, ймовірний розвиток фузаріозу.
За наявності в 1 кг насінні гороха 10 і більше горохового зерноїда, після очищення, сушіння, сортування, до виходу жука з горошини проводять знезараження алтоксом, фостоксином, магтоксином, дегеш плейтсом, іншими.
У посівах сої у період формування-дозрівання бобів розвиватимуться та завдаватимуть шкоди попелиця (2-27, макс. 70% рослин у Запорізькій обл.), павутинний кліщ (2-15, макс. 70% рослин у Запорізькій обл.), трипси (2-10% рослин), гусениці листогризучих совок, акацієвої вогнівки (2-13% рослин), осередково лучного метелика, чортополохівки (2-4% рослин). Шкідливість комах зростатиме за посушливої погоди.
За умов підвищеної вологості рослини сої хворітимуть на сіру (t°С +15+20°С) і білу гнилі (t°С +21+22°С), альтернаріоз, фомопсис (t°С +20+25°С, мінімальна t°С +10°С, макс. +36°С), пероноспороз (t°С +15+17°С), церкоспороз, бактеріоз, вірусні та інші хвороби, якими охоплено 2-15, осередково до 25% рослин (Вінницька, Закарпатська, Львівська, Чернігівська обл.).
Під час формування бобів, за надпорогової чисельності шкідників (акацієва вогнівка 1-2, листогризучі совки 1-3, лучний метелик 4-5 гусениць на кв.м, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, павутинний кліщ (10% заселених рослин) проводять обприскування посівів золоном, к.е., 2,5-3 л/га, драгуном, КЕ, 0,8-1,2 л/га. За вологості насіння 35-40% проти білої та сірої гнилей, фомопсису проводять десикацію посівів сої за 14 днів до збирання урожаю везувієм, в.р.к., 2-3 л/га, гефестом, ВР, 3 л/га, клініком ікстрим, РК, 2-3 л/га, раундапом Макс, в.р., 2,4 л/га, реглоном Ейр 200 SL, PK, 1,5-2 л/га, іншими.
У багаторічних бобових травах (люцерна, конюшина, еспарцет), зокрема насінниках, протягом серпня розмножуватимуться та пошкоджуватимуть культури довгоносики (тихіус, апіон, бульбочкові), клопи, трипси, попелиці, товстоніжка, совки, у південних областях – сарана. У Поліссі та Лісостепу трави хворітимуть на буру та жовту плямистості, антракноз, аскохітоз, іржу. Хімічний захист насіннєвих ділянок трав та їх оздоровлення здійснюється диференційовано до кожного поля.
Технічні культури
У серпні в усіх бурякосійних областях за помірного температурного режиму та періодичних опадів рослини цукрових буряків хворітимуть на церкоспороз, пероноспороз, фомоз, рамуляріоз, якими уражено 4-11% рослин, у західних областях ймовірний розвиток вірусної жовтяниці. В лісостепових та поліських областях спостерігатиметься ураження коренеплодів паршею, кореневими гнилями, дуплистістю. Шкідливість листкової бурякової попелиці, якою заселено 6-16% рослин буряків, обмежуватимуть погодні умови та корисна діяльність ентомофагів. За допорогової чисельності у посівах культури розвиватимуться бурякові щитоноски, мінуючі мухи. Осредково розвиватимуться та шкодитимуть гусениці листогризучих і підгризаючих совок.
Посіви цукрових буряків оздоровлюють за появи ознак пероноспорозу абакусом, мк.е., 1,25-1,5 л/га, аканто плюс 28, КС, 0,5-0,75 л/га; окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин - ліндером Топ, КЕ, 1,0-2,0 л/га, скальпелем 250, к.с., 0,25 л/га; за ураження борошнистою росою 5-10% рослин та іншими хворобами листків - колфуго Супер, в.с.,