Фітосанітарний стансільськогосподарських рослин 7 серпня 2015 року, - Держветфітослужба
Агрокліматичні (підвищена температура повітря та бездощів’я) умови звітного періоду негативно впливають на розвиток і шкідливість гідрофільних фітофагів та збудників хвороб основних сільськогосподарських культур.
У посівахзернової кукурудзи, повсюди на 7-36% обстежених площ, 1-7, осередково 10 (Волинська, Миколаївська обл.), макс. 15% (Донецька, Запорізька обл.) рослин та 1-5% качанів заселено та пошкоджено гусеницями стеблового (кукурудзяного) метелика, 1-5% качанів гусеницямибавовникової совки. Скрізь у посівах культури сільськогосподарських підприємств та індивідуальних господарств гельмінтоспоріозом охоплено4-12, макс. 16% (Закарпатська обл.) рослин, пухирчастою сажкою - 0,5-5, летучою, на сприйнятливих гібридах, 1-3% рослин.
Суха жарка погода звітного періоду та діяльність корисних ентомофагів у посівах соняшнику стримували значний розвиток та поширення геліхризової попелиці. Осередково розвиваються клопи, трипси, цикадки, гусениці совки-гамма, бавовникової, лучного метелика, саранові, якими пошкоджено 3-15% рослин у слабкому та середньому ступенях. Дозріваюче насіння соняшнику пошкоджують гусениці соняшникової вогнівки, які за середньої чисельності 1-3 екз. на кошик пошкодили 4-15% рослин у господарствах Дніпропетровської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Херсонської областей.
На 5-55% обстежених площ, 3-10% рослинуражені пероноспорозом, альтернаріозом, гнилями, септоріозом. Більш інтенсивнішого поширення набув фомоз, яким уражено 2-11, вогнищами 23-36% рослин (Київська, Кіровоградська, Миколаївська обл.). Осередково у господарствах Кіровоградської та Полтавської областей іржею охоплено до 32% рослин.
У посівах цукрових буряків триває шкідливість бурякової листкової попелиці, гусениць совки-гамми, личинок бурякової мінуючої мухи (ІІ покоління), якими пошкоджено 2-16% рослин у слабкому та середньому ступенях. У господарствах Київської області погодні умови сприяли поширенню бурякової кореневої попелиці, яку виявляли на 3% коренів. Ураженість культури церкоспорозом, фомозом, рамуляріозом, борошнистою росою сягає 1-10% рослин за незначного розвитку. Осередково у господарствах Вінницької, Полтавської, Хмельницької областей, через незадовільні ґрунтові умови (перезволоження чи пересушування, різкі зміни вологозабезпеченості рослин), на 0,5-2% коренеплодів, переважно гібриди іноземної селекції, відмічають фузаріозну кореневу та хвостову гнилі, звичайну паршу, дуплистість.
У посівахсої триває розвиток павутинного кліща, попелиці, клопів, трипсів, якими пошкоджено 4-15, макс. до 25% рослин (павутинний кліщ, Закарпатська, Чернівецька обл.). Гусеницями листогризучих совок (бавовникова, совка-гамма), акацієвої вогнівки, чортополохівки пошкоджено 2-9% рослин. Повсюди аскохітозом, церкоспорозом, пероноспорозом, бактеріальним опіком, септоріозом, антракнозом, альтернаріозом охоплено4-16, осередково септоріозом у господарствах Київської області до 35% рослин у слабкому ступені.Комплекс шкідників (довгоносики, листкоїди, попелиці, клопи, насіннєїди) продовжують пошкоджувати поукісні посіви багаторічних бобових трав. Конюшина та люцерна хворіють на буру плямистість.
На плантаціях капусти пізніх строків дозрівання, томатів, баштанних культур суха спекотна погода сприяє розвитку та шкідливості сисних комах, зокрема трипсів, павутинного кліща. Такожнакапусті посилилась шкідливістьхрестоцвітих блішок. Триває літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць капустяної молі, біланів, совок. Разом з тим, дія високих температурних показників значно зменшила інтенсивність подальшого розвитку хвороб овочевих культур.
У плодових насадженнях, на деревах пізніх сортів дозрівання, триває розвиток та шкідливість яблуневої плодожерки, плодових кліщів, зеленої яблуневої попелиці; плоди уражені паршею, плодовою гниллю.
Внезахищенихплантаціях винограду дозріваючомуврожаю істотних пошкоджень завдають виноградний зудень, звичайний павутинний кліщ, гусениці гронової листокрутки другого покоління. Протягом звітного періоду відбувався подальший розвиток хвороб на винограді. Чорною гниллю в господарствах Закарпатської областіна 23% обстежених площ, охоплено 8-15% кущівта грон. Мілдью на молодому прирості та гронах уражено 6-15, макс. 25% (Херсонська обл.) кущів, 6-8% грон. Оїдіумом, в осередках на європейських сортах винограду, уражено 7-25, макс. 40% кущів (Херсонська обл.), 7-12% грон. Захищають плодові та виноградні насадження з урахуванням «періоду очікування».
В ареалі розвитку саранових у неугіддях, біля зрошувальних каналів, у заплавах річок відмічається масове окрилення комах, парування та відкладання самицями яєць у ворочки. Цим закінчується річний цикл розвитку саранових.
Повсюди на стернізернових колосових культур спостерігається живлення мишоподібних гризунів, а також міграція їх у посіви овочевихта просапних культур. Зважаючи на наявність кормової бази, за оптимальних агрокліматичних умов розвитку, передбачається зростання популяції гризунів у вищевказаних стаціях та на падалиці озимих зернових і ріпаку.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.