Тепла, жарка майже без опадів погода, яка спостерігалася в першій та другій декадах серпня повсюдно, негативно вплинула на ріст і розвиток кукурудзи, соняшника, інших просапних культур, що прискорили розвиток пізніх культур у середньому на 1-1,5 тижня в порівнянні з середніми багаторічними показниками та сприятиме передчасному завершенню їх вегетації. Також погодні умови негативно вплинули на розвиток та поширення гідрофільних фітофагів, хвороб у посівах сільськогосподарських культур. Проте пониження температури, опади які спостерігались в кінці другої декади серпня та наявність рос сприятимуть подальшому розвитку хвороб на сільськогосподарських культурах.
Скрізь у посівах кукурудзи гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика на 15-81% обстежених площ, пошкодили 2-11, макс. 18% (Хмельницька обл.) рослин та 1-4% качанів. У Степу та Лісостепу на 10-55% площ гусеницями бавовникової совки пошкоджено 2-5, осередково 8% рослин та качанів у господарствах Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської областей.
Також на кукурудзі розвиваються та живляться злакові попелиці (20-100% площ, 8-60% рослин), клопи. Пухирчастою та летучою сажками уражено 1-6, у Кіровоградській та Полтавській областях іржею 2-3, гельмінтоспоріозом 6-20% рослин (Закарпатська, Волинська, Полтавська обл.). У Кіровоградській та Полтавській областях 2% качанів уражено фузаріозом, до 8% качанів сірою гниллю.
У посівах сої триває шкідлива діяльність павутинного кліща, яким заселено та пошкоджено 5-20, макс. 25 у Житомирській, Кіровоградській, до 45% рослин у Херсонській областях на 25-72% обстежених площ. Тютюновим трипсом, попелицею заселено 5-12% рослин, гусеницями акацієвої вогнівки, листогризучих совок пошкоджено 2-6% рослин. Аскохітозом, септоріозом, пероноспорозом, церкоспорозом, іржею, бактеріальним опіком, жовтою мозаїкою охоплено 2-8, макс. 16 у Кіровоградській, осередково до 20% (аскохітоз) рослин у Львівській областях.
Подекуди посіви соняшнику пізніх строків посіву пошкоджують соняшникові вогнівка (1-6, макс. 10% рослин Кіровоградська обл.), шипоноска (1-7%), гусениці бавовникової совки та інших листогризучих совок (2-10%). Агрокліматичні умови звітного періоду сприяли розвитку фомозу, аскохітозу, септоріозу, борошнистої роси, пероноспорозу, фузаріозного в’янення, якими уражено 5-16, осередково в господарствах Київської області до 35% рослин (фомоз, септоріоз). Білою та сірою гнилями охоплено 1-6, іржею - 2-5% рослин. У господарствах Кіровоградської області на 18% обстежених площ фомопсисом уражено 4% рослин.
Подекуди відмічається шкідливість бурякової листкової попелиці, осередково совок, якими заселено та пошкоджено 2-16% рослин. У посівах цукрових буряків 4-17, осередково 35% рослин (кормовий, столовий буряки) у Івано-Франківській та Черкаській областях уражені церкоспорозом. 3-15% рослин уражено фомозом, борошнистою росою, рамуляріозом. У Волинській, Житомирській, Черкаській областях вірусними хворобами охоплено 2-5% рослин. Паршею (звичайна, пояскова), гнилями (хвостова, фузаріозна коренева), дуплистістю уражено 1-8% коренеплодів. У Волинській та Житомирській областях на 2-16, макс. 30% рослин проявились ознаки азотного, борного, калійного та фосфорного голодування.
Спекотна погода спричинила всихання бадилля картоплі, що призупинило розвиток личинок колорадського жука та викликало міграцію дорослих жуків у пошуках їжі. За чисельності 5-23 екз. на рослину пошкоджено 5-22% рослин томатів і баклажанів. Гусениці карадрини та бавовникової совки пошкодили 1-5% плодів томатів (Кіровоградська, Одеська, Херсонська обл.). Фітофторозом за повсюдного поширення уражено 8-30, макс. 40% рослин на зрошенні (Херсонська обл.). У переважній більшості областей альтернаріозом уражено 9-28%, септоріозом 4%, чорною бактеріальною плямистістю 5-20% рослин томатів, верхівковою гниллю 2-15% плодів (Вінницька, Житомирська, Чернівецька обл.).
На пізній капусті найчисельнішими повсюди залишаються капустяна попелиця, якою заселено 9-32% рослин, гусеницями біланів, капустяної совки, молі пошкоджено 3-17, макс. 20% рослин (Вінницька, Чернівецька обл.) Судинним та слизовим бактеріозами уражено 1-5, фомозом 4-9% рослин (Дніпропетровська, Житомирська, Луганська, Хмельницька обл.). У Івано-Франківській, Черкаській та інших областях морквяною мухою пошкоджено 2-4% коренеплодів моркви.
В яблуневих садах триває живлення яблуневої плодожерки другого покоління, якими пошкоджено 2-13, в приватному секторі 35-57% плодів. У Одеській області відмічено літ третього покоління яблуневої плодожерки. Серед сисних шкідників повсюди шкодять кліщі (заселено 6-30% листя), попелиці (15-80% дерев та 10-60% листя). У старих насадженнях Дніпропетровської області гусениці білана жилкуватого пошкодили 2-4% листя. У Волинській, Донецькій областях паршею та борошнистою росою уражено 3-10, макс. 30% плодів У Донецькій, Кіровоградській, та інших областях плодовою гниллю охоплено 2-19% плодів.
На виноградниках завдають шкоди виноградний зудень, звичайний павутинний та інші кліщі, які заселили до 10% кущів з чисельністю 8-10 екз. на листок. Гусениці гронової листокрутки заселили 1-2% кущів та пошкодили 1-3% грон винограду (Херсонська обл.). Із хвороб на виноградниках скрізь продовжується розвиток мілдью, оїдіумому, осередково сірої (Одеська обл.) та чорної гнилей (Закарпатська обл.). В даний період проходить збирання врожаю на плодових та виноградних насадженнях, що унеможливлює застосування захисних засобів.
Саранові переважно нестадні види та поодинокі стадні (італійський прус) у південно-східних областях Степу та Харківській, Сумській областях Лісостепу живляться в неугіддях, пасовищах, крайових смугах посівів просапних культур, де вони за чисельності 0,5-5 екз. на кв.м (Дніпропетровська, Донецька обл.) пошкодили 2-6% рослин. Комахи окрилюються, паруються і відкладають зимуючі яйця у ворочках. За даними спеціалістів Луганської області в неугіддях, пасовищах, луках чисельність ворочок саранових становить 1-4, у крайових смугах кукурудзи, соняшника 0,2-1 екз. на кв.м.
Лучний метелик. У Луганській, Миколаївській, Херсонській областях відмічено літ метеликів третього покоління, інтенсивністю 1-2 екз. на 10 кроків. На багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзи гусениці фітофага другого покоління чисельністю 0,5-3 екз. на кв.м, пошкодили 1-8% сільськогосподарських культур.
Повсюди на стерні зернових колосових культур спостерігається живлення мишоподібних гризунів, чисельністю 1-3 колоній на гектарі.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.