Про посуху в Україні у 2015 р. та її наслідки, - Укргідрометеоцентр
За матеріалами Укргідрометеоцентру
На відміну від інших небезпечних явищ погоди, посуха є поступовим процесом із довгостроковими наслідками, який визначається тривалим дефіцитом або відсутністю опадів та підвищеними температурами повітря. За кліматичними особливостями території, посуха в Україні може спостерігатися в будь-який час року з відповідними наслідками для різних секторів економіки.
Особливістю посухи 2015 р. є поєднання 3-х її видів - метеорологічної (повітряної), сільськогосподарської (ґрунтової) та гідрологічної, що надалі може мати негативні соціально - економічні наслідки. Виникнення такої ситуації було обумовлено синоптичними процесами, що формували підвищений температурний фон упродовж усього року, особливо теплого періоду, дефіцит опадів на більшій частині території та нехарактерний їх просторовий розподіл.
Найбільший дефіцит опадів відмічався в областях традиційно достатнього та нестійкого зволоження - західний Лісостеп та Полісся. Найбільш посушливими стали Житомирська, Волинська, Рівненська, Тернопільська, Київська, Хмельницька, Вінницька та Закарпатська області, де за період квітень-серпень середня кількість опадів склала лише 37-60% норми. В областях східного Лісостепу та Степу за цей період кількість опадів виявилася близькою до норми - 80-120 %.
Дані про середню кількість опадів літнього періоду (червень-серпень) в областях наведено на рис. 1.
Ситуація значно погіршилася у липні – серпні, коли на фоні майже сухої погоди відмічалися тривалі хвилі тепла із температурами повітря +34-39° по всій території країни, як на півночі, так і на півдні упродовж 10- 20 днів . Спостерігалася велика кількість днів із суховіями різної інтенсивності не тільки у традиційних для цього явища південно-східних областях, а й у західних та північних, де це явище відмічається дуже рідко.
Такі умови призвели до виникнення спочатку повітряної посухи, надалі до небезпечного поєднання її із ґрунтовою. На рис. 2 наведену оцінку посухи за критерієм ГТК (відношення кількості опадів до суми температур вище +10°).
Зважаючи на період настання, найбільш негативний вплив повітряно - ґрунтової посухи в аграрному секторі проявився у наступному:
1. На період посилення та поширення посухи урожай ранніх зернових культур вже був сформований та зібраний. Тому негативний вплив посилення посухи мало на пізні культури – кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, сою, які внаслідок теплового стресу передчасно завершили вегетацію, при цьому відбулося зниження урожайності, особливо у західних та північних областях.
2. Станом на 25 серпня на 80% площ, призначених під сівбу озимих урожаю наступного року, верхній шар ґрунту сухий, що не дозволить здійснити вчасні посіви. Зважаючи на те, що за рахунок опадів липня – серпня створюється запас вологи для майбутнього урожаю озимих культур, масова сівба яких у північних та західних областях повинна розпочатися вже у першій декаді вересня, ймовірна значна затримка (або недоцільність) проведення посівної компанії в оптимальні строки. Схожі для сівби озимини погодні умови у другій половині літа спостерігалися у 1999, 2005, 2010, 2011 рр.
3. Упродовж червня - серпня відбувалося невпинне значне зниження запасів ґрунтових вод, місцями до повного висихання свердловин та колодязів.
Тривалий період сухої та жаркої погоди призвів до виникнення гідрологічної посухи: у липні-серпні сформувалася низька (за рівнями і витратами води) літня межінь, яка наразі на більшості річок Правобережжя (крім Дунаю) і північного сходу України набула ознак небезпечної ситуації природного характеру чи наближається до неї.