Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 28 серпня 2015 року, - Держветфітослужба
Фітоекспертизою насіння озимих пшениці, ячменю повсюдно виявлено ураження його збудниками хвороб, зокрема альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, різними видами плісені, іншими. Тому партії кондиційного насіннєвого матеріалу необхідно оздоровити шляхом протруювання. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні й ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні й дружні сходи.
На кукурудзі повсюди розвиваються гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика, які за чисельності 1-3 екз. на рослину пошкодили 2-16, макс. 21% (Харківська, Херсонська обл. на зрошенні) рослин та 2-15% качанів. У Степу триває слабкий літ, яйцекладка та живлення гусениць ІІ покоління стеблового метелика (Запорізька, Луганська, Херсонська обл.). У Лісостепу завершується розвиток І покоління, гусінь мігрує в нижню частину стебла кукурудзи. У поліських та лісостепових областях триває шкідлива діяльність злакових попелиць, якими заселено 5-47% рослин на 6-45% обстежених площ. Осередково у Київській області триває живлення павутинного кліща, яким пошкоджено 10-21% рослин. Гусеницями бавовникової совки пошкоджено 2-5, осередково 8% рослин та качанів у господарствах Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської та інших областей.
Пухирчастою сажкою уражено 1-6, летучою 2-4, гельмінтоспоріозом 2-25% рослин (Львівська, Полтавська обл.) культури. У Волинській, Кіровоградській, Полтавській, Тернопільській областях 0,5-4% качанів уражено фузаріозом, до 8% качанів сірою гниллю, 1-3% бактеріозом. Переважно у поліських областях на качанах виявляють біль та череззерницю, які викликані фізіологічним порушенням розвитку культури. У Черкаській області на 0,5 тис. га нігроспоріозом уражено до 1% рослин та качанів з розвитком хвороби 1,5%.
У посівах сої триває розвиток павутинного кліща, попелиці, клопів, трипсів, якими заселено та пошкоджено 6-20, макс. 40-90% рослин (павутинний кліщ, Волинська, Запорізька, Львівська, Херсонська обл.). Гусениці листогризучих совок пошкодили 3-15% рослин, акацієвої вогнівки 1-10, осередково від 20 до 40% рослин (Донецька, Запорізька обл.), 3-5% бобів. Хвороби (аскохітоз, церкоспороз, пероноспороз, бактеріальний опік, септоріоз, антракноз, альтернаріоз, інші) розвиваються на 2-16, макс. 23% рослин, 2-9% (пероноспороз, фузаріоз) бобах за слабкого ступеня. Комплекс шкідників (довгоносики, листкоїди, попелиці, клопи, насіннєїди) продовжують пошкоджувати поукісні посіви багаторічних бобових трав.
Переважно в Лісостепу та Степу 1-4, макс. 12% (Запорізька обл.) рослин соняшника інфіковано білою та сірою гнилями. На 2-16, макс. 20-36% (Запорізька, Київська, Чернігівська обл.) рослин культури має місце фомоз. Пероноспорозом, септоріозом уражено 1-9, макс. 16% рослин, фомопсисом – 7-10% рослин у Рівненській області. Соняшниковий вовчок уразив 7, осередково до 40% рослин у Запорізькій області, на кожній з яких обліковують 7-30 екз. рослин-паразита. Іржею охоплено 3-9, осередково 34 і 42% рослин у Полтавській та Київській областях відповідно. Пізні посіви заселяють та пошкоджують геліхризова попелиця, переважно в степовій та лісостеповій зонах соняшникові вогнівка, шипоноска, клопи, гусениці совок бавовникової, гамми, капустяної, стеблового (кукурудзяного) метелика.
Посіви цукрових буряків Лісостепу та Полісся продовжують хворіти на церкоспороз (4-15, осередково 24 у Київській та 44% рослин у Черкаській обл.), борошнисту росу (1-5, макс. 15% рослин у Київській обл.), альтернаріоз (8-15% рослин у Рівненській обл.), рамуляріоз (3-9%), фомоз (2-16%), осередково вірусні мозаїку та жовтяницю (0,5-8% рослин у Житомирській, Тернопільській обл.). Переважно на гібридах іноземної селекції 2-8% коренеплодів уражено звичайною та поясковою паршею, хвостовою гниллю, дуплистістю. В посівах культури в осередках залишаються шкідливими гусениці підгризаючих (6-8% коренеплодів) та листогризучих совок (3-15% рослин), подекуди шкодять бурякові листкова попелиця, мінуюча муха, клопи (4-10% рослин). У південних районах Київської області кореневою буряковою попелицею заселено та пошкоджено 7-10% коренеплодів.
Лучний метелик. У Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Черкаській областях триває літ метеликів третього покоління, інтенсивністю 0,5-3 екз. на 10 кроків, у Київській області за ніч улову на світло пастку потрапляло 8-14 метеликів другого покоління. На багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзи гусениці фітофага другого покоління обліковували за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м. Високі температури повітря вдень та знижені в нічні години, низька відносна вологість та відсутність опадів спричинили безплідність 85-95% самиць фітофага (Луганська обл.).
У Степу та Лісостепу відмічають масовий літ підгризаючих совок та живлення гусениць листогризучих совок (бавовникова, совка-гамма, капустяна), якими пошкоджено 2-5% плодів томатів (Луганська, Миколаївська, ін. обл.), 1-7% рослин цукрових та кормових буряків, 2-20% капусти.
У більшості областей продовжується заселення площ з-під зернових, багаторічних трав, неугідь, просапних та овочевих культур мишоподібними гризунами, де їх чисельність становить 0,5-3, осередково у Волинській області на 0,6 тис. га - 8 колоній на гектарі. У пошуках зеленого соковитого корму відмічена міграція гризунів на падалицю озимих зернових та ріпаку. В подальшому чисельність та шкідливість гризунів у посівах озимих культур зростатиме за рахунок міграції їх із площ пізніх просапних та інших культур, де після збирання і зяблевої оранки створюються несприятливі для них кормові умови.
Першочерговими заходами в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів є профілактичні заходи: знищення бур’янів, зменшення втрат урожаю при збиранні, своєчасна зяблева оранка, що позбавить гризунів кормової бази та надійного сховища, контроль за розвитком та регулювання чисельності цих шкідників у місцях резервацій з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.