Скрізь на кукурудзі, соняшнику та інших крупностеблових культурах завершується розвиток І покоління стеблового (кукурудзяного) метелика. У Степу триває слабкий літ, яйцекладка та відродження гусениць ІІ покоління. Гусениці пошкодили 3-16, макс. 20% (Херсонська обл. на зрошенні) рослин, 1-9% качанів та осередково 10% соняшнику (Тернопільська обл.). У Степу та Лісостепу на 10-55% площ гусеницями бавовникової совки пошкоджено 2-8% рослин, качанів кукурудзи та кошиків соняшнику.
На полях кукурудзи пухирчастою та летучою сажками уражено 1-6, гельмінтоспоріозом 2-17% рослин (Волинська, Полтавська обл.), 1-5% - качанів фузаріозом, 1-2% - бактеріозом, осередково у Волинській області на 3% рослин відмічають біль качанів. Низький зріз стебла при збиранні, подрібнення і заорювання післязбиральних решток кукурудзи знизить зимуючий запас шкідників і збудників хвороб.
На полях під озимину, на просапних культурах, триває літ метеликів ІІ-го покоління озимої совки, відкладання ними яєць, відродження та живлення гусениць. У степових та лісостепових областях на падалиці озимої пшениці відмічається малоактивний вихід з літньої діапаузи хлібної жужелиці, жуки відкладають яйця, в південних регіонах відроджуються личинки. Недостатнє зволоження ґрунту стримує життєдіяльність шкідника. При випаданні помірних опадів ймовірне збільшення чисельності та ареалу заселення шкідником. У разі сівби озимих зернових культур, по стерньовим попередникам, збереження сходів від хлібного туруна, гусениць підгризаючих совок, личинок ґрунтоживучих шкідників, які можуть спричинити зрідження рослин, досягається передпосівною обробкою насіння рубіжем, юнта квадро та іншими дозволеними пестицидами.
На сходах падалиці зернових культур повсюди розвиваються шведські, гессенська, інші злакові мухи, цикадки. З появою сходів озимих зернових вищезазначені шкідники завдаватимуть шкоди посівам, за достатніх тепла та вологи можливі осередки значних пошкоджень рослин, де виникатиме необхідність в крайових або суцільних обробках інсектицидами.
Фітосанітарною експертизою посівного матеріалу, зокрема озимих пшениці та ячменю повсюдно виявлено ураження його збудниками фузаріозу, альтернаріозу, бактеріозу, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, різними видами плісені, в межах 1-9, макс. 25% (гельмінтоспоріоз), що потребує обов’язкового протруювання або зволоження його водними суспензіями (10 л/т): вінцитом, вітаваксом 200ФФ, кінто дуо, колфуго супер, іншими рекомендованими препаратами. Ефективність цього заходу в значній мірі залежатиме від правильно підібраного протруйника. Системні протруйники краще використовувати безпосередньо перед сівбою.
У господарствах Дніпропетровської області посіви озимого ріпаку з країв полів заселяють хрестоцвіті блішки, які за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м слабко пошкодили 1-2% рослин. Подекуди відмічається літ ріпакового пильщика. Чисельність фітофага контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами.
Повсюди в посівах сої завершується розвиток павутинного кліща, попелиць, клопів, трипсів, якими заселено та пошкоджено 4-21, макс. 50% рослин. Гусениці акацієвої вогнівки пошкодили 4-6, осередково 20% рослин, 3-10% бобів. Агрокліматичні умови звітного періоду не сприяли розвитку та поширенню аскохітозу, церкоспорозу, пероноспорозу, бактеріального опіку, септоріозу, антракнозу, альтернаріозу, якими охоплено 3-15% рослин, 2-13, макс. 20% (пероноспороз, септоріоз, бактеріоз) бобів.
Подекуди на посівах цукрових буряків триває слабкий розвиток бурякової листкової попелиці, яка заселила та пошкодила 4-15% рослин. У господарствах Вінницької області на 0,1-1% коренеплодів відмічають шкідливість бурякової кореневої попелиці. Також дещо збільшилось поширення бурякової мінуючої молі, якою пошкоджено 2-25% рослин (Вінницька обл.). Переважно на гібридах іноземної селекції 2-9% коренеплодів уражені фузаріозною кореневою, хвостовою гнилями, дуплистістю, паршею звичайною (Полтавська, Хмельницька обл.). Церкоспороз, альтернаріоз, рамуляріоз, фомоз, борошниста роса прояв мали на 1-5, осередково 22% (Житомирська обл.) рослин.
Подекуди в степових областях на пізніх посівах соняшнику продовжується живлення гусениць бавовникової совки, лучного метелика, соняшникових шипоноски, вогнівки, клопів, цикадок, якими пошкоджено 2-10% рослин. З хвороб поширення мають сіра гниль (уражено 3-12% кошиків), іржа (10-25, осередково до 40% рослин, Запорізька, Полтавська обл.), фомоз (2-15, в осередках Запорізької, Миколаївської обл. до 50% рослин), пероноспороз, септоріоз (1-6% рослин).
Саранові переважно нестадні види та поодинокі стадні (італійський прус) у південно-східних областях Степу завершують свій розвиток. Комахи окрилюються (95-100%), паруються і відкладають зимуючі яйця у ворочках. За даними спеціалістів Донецької, Дніпропетровської та Луганської областей у заплавах, неугіддях, пасовищах, луках чисельність ворочок саранових становить 1-7, у крайових смугах кукурудзи, соняшника 0,2-5 екз. на кв.м.
Лучний метелик. У Луганській, Одеській, Херсонській областях триває літ метеликів третього покоління, інтенсивністю 0,5-2 екз. на 10 кроків. На багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзи гусениці фітофага другого покоління обліковували за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м.
В усіх природно-кліматичних зонах відмічається збільшення чисельності мишоподібних гризунів, яка складає 0,5-4 жилих колоній на гектар. У зв’язку з посушливими погодними умовами та недостатньою кормовою базою в неугіддях, мишоподібні гризуни пошкоджують зерна в качанах кукурудзи (Київська, Тернопільська обл.) та коренеплоди буряків.
У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.