Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 11 вересня 2015 року, - Держветфітослужба
Зниження температурного режиму та випадання опадів протягом звітної декади покращило умови вегетації сільськогосподарських культур повсюди, які потерпали від повітряної та ґрунтової посухи протягом липня-серпня. Випадання дощів підвищило волого забезпечення ґрунту, що сприятиме підготовці ґрунту та посіву озимих культур під урожай 2016 року.
В усіх агрокліматичних зонах на 11-93% обстежених площ кукурудзи 2-16, макс. 26%(Кіровоградська обл.) рослин та 1-9% качанів пошкоджені гусеницями стеблового (кукурудзяного) метелика та бавовникової совки (0,5-3 екз. на рослину). Повсюди триває переміщення гусениць кукурудзяного метелика у нижню частину стебла, де вони залишаться на перезимівлю. Літ, яйцекладка та відродження гусениць ІІ покоління стеблового метелика триває у Степу та Хмельницькій області, але господарської шкоди від них не очікується. У Тернопільській області західний кукурудзяний жук за чисельності 2 імаго на рослину пошкодив 6% рослин культури. З хвороб виявляли пухирчасту сажку, яка мала прояв на 1-5, осередково 8% рослин у господарствах Житомирської області, летючу на 0,5-9% (Кіровоградська обл.) рослин. Також на культурі розвивались гельмінтоспоріоз (пізньостиглі сорти у поліських областях), яким охоплено 5-21% рослин, стеблові гнилі – 3-5% рослин (Кіровоградська, Тернопільська обл.). Хвороби качанів виявляли повсюди: фузаріозом уражено 1-8, бактеріозом 1-2, сірою гниллю 1,5-4% качанів. У Волинській області на 2,1 тис. га обстежених посівів кукурудзи виявлено вірус смугастої мозаїки пшениці.
Низький зріз стебла при збиранні, подрібнення і заорювання післязбиральних решток кукурудзи знизить зимуючий запас шкідників і збудників хвороб. Також для зменшення ураження качанів фузаріозом та іншими хворобами рекомендується збирання урожаювстислі строки, уникання механічного травмування зерна та підсушування його до вологості не вище 16%.
Вищевказані погодні умови звітного періоду сприяли активізації жуків хлібної жужелиці, які відкладають яйця, подекуди відроджуються личинки. Личинки, які відродилися, за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м живляться сходами падалиці. За сівби озимих зернових після стерньових попередників існує загроза істотних пошкоджень посівів за відсутності токсикації насіння культури.
Повсюди на падалиці озимої пшениці та ячменю триває літ злакових мух, розвиток злакових попелиць, цикадок. Переважно в лісостепових та поліських областях на падалиці виявляють ураження рослин борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею, та іншими хворобами, які є джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2016 року. Слід мати на увазі, що вищезгадані збудники хвороб уражуватимуть передусім сходи культури, які потребуватимуть хімічного захисту.
Скрізь фітоекспертизою насіння пшениці, інших озимих зернових культур цьогорічного врожаю виявлено ураження збудниками хвороб альтернаріозу, фузаріозу, гельмінтоспоріозу, бактеріозу, різних видів плісені, якими уражено 2-8, макс. 14% насіння. Тому кондиційне насіння за 1-1,5 тижні до сівби, а системними препаратами в день сівби необхідно оздоровити шляхом протруювання його рекомендованими препаратами.
На ранніх сходах озимого ріпаку розвиваються хрестоцвіті блішки, які за чисельності 3-5, макс. 20 (Херсонська обл.) екз. на кв.м пошкодили 2-8% рослин у слабкому та середньому ступенях. Личинки ріпакового пильщика за чисельності0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м пошкодили 2-6 (Київська, Миколаївська, Хмельницька обл.), макс. 17% (Волинська обл.) рослин. Осередково шкодять гусениці листогризучих та підгризаючих совок, біланів, де ними пошкоджено до 3% рослин (Київська обл.). У Київській області на 100 га посівів озимого ріпаку чорною ніжкою уражено 2% рослин. За наявності 3-5 блішок на кв.м, 3 екз. на кв.м ріпакового трача, 2 гусениці на кв.мкапустяного білана, совок та інших шкідників проводять обприскування дозволеними інсектицидами.
Пізньостиглі сорти сої пошкоджують павутинний кліщ, акацієва вогнівка. Рослини культури хворіють на септоріоз, іржу, пероноспороз, церкоспороз, мозаїки, бактеріальний опік, аскохітоз. За вологості насіння 35-40% за 14 днів до збору врожаю необхідно провести десикацію посівів раундапом макс, везувієм, іншими дозволеними до використання пестицидами.
На пізніх посівах соняшнику із зниженням температур та випаданням опадів спостерігався розвиток та поширення сірої та білої гнилей на кошиках, якими уражено 2-8, макс. 16% рослин. Фомозом, пероноспорозом, іржею, септоріозом уражено 3-8, осередково в Кіровоградській області фомозом 55-85%, іржею 52% органів рослин. На окремих площах виявлено гусениці соняшникової вогнівки, які пошкодили 5-16% (Кіровоградська обл.) кошиків.
На площах цукрових буряків продовжується розвиток і розповсюдження хвороб. Церкоспорозом, борошнистою росою, альтернаріозом, фомозом, рамуляріозом, мозаїкою уражено 3-8, макс. фомозом 16% рослин. Подекуди в лісостепових областях 4-9. макс. 14% коренеплодів уражені звичайною та поясковою паршею, дуплистістю, хвостовою гниллю. У Житомирській області гусеницями озимої совки таличинками хрущів пошкоджено 2 та 30% коренеплодів відповідно. Листогризучими совками слабко пошкоджено 8-15% рослин буряків.
На парах, стерні зернових, посівах озимого ріпаку гусениці озимої, інших підгризаючих совок виявляються за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м (Дніпропетровська, Херсонська обл.), які пошкодили 1-2% рослин. У Лісостепу відмічається літ метеликів другого покоління (2-5екз. на світлопастку за ніч). За наявності зазначеної кількості лускокрилих комах ймовірне виникнення осередків високої чисельності гусениць у посівах озимих зернових і ріпаку, через що існуватиме потреба в хімічному захисті.Культивація парів попередників, випуск трихограми совочної форми під час відкладання яєць ефективно обмежують чисельність совок. Капустяною совкою пошкоджено 1-9% рослин цукрових буряків, капусти та інших овочевих культур. Бавовниковою совкою пошкоджено 1-2% томатів на зрошенні, 3% сої, 8% соняшника. У Дніпропетровській області відбувається відродження гусениць бавовникової совки та совки-гамма на озимому ріпаку. У Миколаївській та Херсонській областях карадринною пошкоджено 1-4% томатів.
У Дніпропетровській, Київській, Луганській, Черкаській, Одеській та Херсонській областях триває літ лучного метелика інтенсивністю 0,5-6 екз. на 10 кроків. Гусениці шкідника в чисельності 1-2 екз. на кв.м заселяли багаторічні трави, соняшник, кукурудзу у степових областях (Луганська, Херсонська обл.).
Повсюди триває розселення мишоподібних гризунів, чисельність жилих колоній яких на гектарі складає1-3, макс. 5 в кожній з яких2-14 жилих нір.УЗапорізькій, Рівненській, Тернопільськійобластях відбувається міграція гризунів у посіви озимого ріпаку. Погодні умови та наявність кормів (падалиця, сходи озимого ріпаку, рослини багаторічних трав) сприяють масовому розмноженню гризунів, що в подальшому уможливлює загрозу пошкоджень посівів озимих культур.
Першочерговим в обмеженні чисельності гризунів – вчасна та якісна зяблева оранка. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту їх через обробки бактором, роденфосом, штормом тощо.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.