За матералами Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України
Повсюди відсутність дружніх сходів, пониження та коливання температури повітря, подекуди в південних та західних областях опади різної інтенсивності, дещо стримують на даний час розвиток і розповсюдження злакових мух, попелиць, цикадок, хлібних блішок у посівах озимих культур. Проте, такі погодні умови не вплинули на розвиток і живлення личинок хлібного туруна, які в чисельності 0,5-1, макс. 2 у Харківській області та на зрошуваних посівах у господарствах Мелітопольського району Запорізької області 3 екз. на кв.м пошкодили 2-6% рослин у слабкому ступені. Гусениці озимої совки за чисельності 0,5-2, осередково в господарствах Вінницької області 4 екз. на кв.м пошкодили 3-5% рослин у слабкому ступені. Подекуди в господарствах Житомирської та Львівської областей у посівах жита та пшениці гельмінтоспоріозною кореневою гниллю уражено до 1% рослин.
Проти вищезазначених шкідників за надпорогової чисельності озимі зернові у фази сходи - початок кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскування фосфорорганічними, піритроїдними інсектоакарицидами контактно-кишкової, кишкової дії, за умов денної температури не нижче 12оС, а нічної - не нижче 5оС. Проти хвороб, за необхідності, рослини оздоровлюють дозволеними до використання препаратами.
У посівах озимого ріпаку за рахунок зниження температурного режиму знизилась активність гусениць біланів, озимої совки, ріпакового пильщика, блішок, попелиці, якими пошкоджено 3-15% рослин на 11-58% обстежених площ. У господарствах Волинської та Львівської областей на рослинах культури триває шкідлива діяльність білокрилки, яка за чисельності 6-14 особин на рослину пошкодила 8-35, макс. 60% рослин (Буський, Сокальський р-ни Львівської обл.). На 7-15% площ культури альтернаріозом, пероноспорозом, борошнистою росою, фомозом, бактеріозом коренів охоплено 1-6% рослин. За наявності інфекції та для стримування росту листя і підвищення стійкості до екстремальних погодних умов рекомендовано провести обприскування дозволеними до використання препаратами.
Погодні умови осені сприяють життєдіяльності мишоподібних гризунів. Повсюди на 3-49% площ озимого ріпаку нараховується 1-3 жилих колоній з 2-4 жилими норами в кожній. Переважно у поліських та лісостепових областях на 6-49% обстежених площ озимих колосових культур обліковують 0,5-2 жилих колоній на гектарі з 2-8 жилими норами в кожній. Скрізь на 5-73% обстежених площ з-під просапних культур, стерні та падалиці зернових культур, садах, багаторічних травах виявляють 1-5, осередково у Волинській (200 га), Харківській (190 га), Хмельницькій (90 га) - 6-7 жилих колоній на гектарі з 2-12 жилими норами в кожній. Найвірогідніше, в разі не проведення винищувальних заходів у цих угіддях, гризуни переходитимуть в озимину.
Наявність 3-5 і більше колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу істотних пошкоджень рослин та необхідність їх захисту шляхом розкладання в жилі нори по 2-3 грами зернової принади бактороденциду, по 10 грам в нору препарату смерть щурам №1, брикетів шторму (0,7-1,5 кг/га), інші дозволені до використання родентициди.
У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.