Зниження температур повітря, приморозки вночі та ранкові години значно знизили активність шкідників у посівахозимих культур. Однак, у Степу, осередково Лісостепу триває малоактивне живлення личинок (І-ІІ віку)хлібного туруна та гусениць підгризаючих совок, які за чисельності 0,3-1, макс. 2 екз на кв.м пошкодили 1-5, осередково до 10% рослин озимої пшениці посіяної в оптимальні строки.
За існуючих гідротермічних умов у посівах озимих колосових культур повільно розвиваються фітопатогени. Переважно в лісостепових та поліських областях на 7-34% обстежених площ озимої пшениці борошнистою росою, септоріозом,осередковокореневими гнилями уражено 0,5-7% рослин у слабкому ступені. В господарствах Кіровоградської та Київської областей відмічено розвиток бурої листкової іржі, якою охоплено до 2% рослин. У господарствах Тернопільської області в посівах озимого ячменюдо 1% рослин уражено борошнистою росою та гельмінтоспоріозом. У Київській області на ячмені відмічено розвиток кореневих гнилей.
У посівах озимого ріпаку, завдяки наявному коливанню температурних показників та запасу інфекції, прогресують збудники пероноспорозу, альтернаріозу, осередково фомозу, якими охоплено 1-8% рослин. У господарствах Вінницької та Дніпропетровської областей відмічено прояв циліндроспоріозу (біла плямистість). Триває живленняріпакового пильщика, капустяних попелиць, якими пошкоджено 1-8% рослин. Гусениці озимої совки за чисельності 0,2-1 екз. на кв.м та пошкодили до 5% рослин ріпаку.
Повсюди спостерігається уповільнена міграціямишоподібних гризунів з місць їх постійної резервації. Так на 9-52% обстежених площ озимих колосових та ріпаку враховують 0,5-3 жилих колоній на гектарі з 2-8 жилими норами в кожній. У садах, багаторічних травах та неугіддях виявляють 1-4, осередково в господарствах Вінницької, Запорізької, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької областей 6-8 жилих колоній на гектарі з 2-12 жилими норами в кожній.
Осередки надпорогової чисельності гризунів (ЕПШ 3-5 жилих колоній на гектар) локалізовані шляхом внесення в нори отруєних принад бактороденциду, ізоцину, шторму, інших дозволених родентицидів. Надалі загроза пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди, що вимагає проведення моніторингу їх чисельності та при потребі – проведення захисних заходів.
У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.