Повсюди спостерігалася тепла для цієї пори року з опадами погода, які випадали у вигляді дощу, мряки та мокрого снігу. Зимуючі культури знаходяться в стані спокою, лише в окремі дні в Степу, коли температура повітря становила 8-100С рослини вегетували.
Коливання добових температур, подекуди перезволоження ґрунту негативно вплинуло на життєдіяльність мишоподібних гризунів. Зокрема, на 12-80% обстежених площ озимої пшениці та ріпаку, 33-100% жита та озимого ячменю чисельність гризунів становить 0,5-3, осередково до 4 (Волинська, Запорізька, Херсонська обл.) жилих колоній на гектарі з 2-6 норами.
У багаторічних травах, неорних землях, садах обліковують 2-5, подекуди у господарствах Волинської, Київської, Рівненської областей 7 жилих колоній на гектарі з 3-10 жилими норами. Осередки надпорогової чисельності гризунів (ЕПШ 3-5 жилих колоній на гектарі) локалізовані.
Інтенсивність подальшого розвитку та поширення, а також рівень їх шкідливості будуть визначатися насамперед, погодними умовами та ефективністю винищувальних заходів, які здійснюють через внесення в жилі нори бактороденциду, роденфосу, шторму та інших родентицидів.
У посівах озимої пшениці припинилось живлення личинок хлібної жужелиці та розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, темно-бурої плямистості, інфекційний запас яких скрізь зберігається на 1-14% рослин. За температури 3-5°С та 90-100% зволоженості повітря можливий подальший розвиток хвороб.
У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.