Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 25 березня 2016 року, - Держветфітослужба
Агрометеорологічні умови для розвитку озимих культур були задовільними, але зниження температури повітря уповільнили рістрослин та стримували вихід шкідників з місць зимівлі на посіви сільськогосподарських культур.
Проведені повсюди боронування та підживлення зимуючих культур дещо покращили фітосанітарний стан, але черезперезволоження посівів відмічалось подальше поширення хвороб. На озимих пшениці та ячменю борошнистою росою,гельмінтоспоріозом, септоріозом, кореневими гнилями, осередково бурою листковою іржею уражено 1,5-16, макс. 30% (гельмінтоспоріоз, Вінницька обл.) рослин. У господарствах Волинської області на 1% обстежених площ, 1-5% рослин озимоїпшениці уражено сніговою плісенню.
Рішення щодо обробки посівів фунгіцидами приймають диференційовано до кожного поля з урахуванням даних фітосанітарноїдіагностики та з огляду на спектр захисної дії препарату. Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениціможна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту.
Переважно в Степу, подекуди Лісостепу личинки хлібної жужелиці чисельністю 0,5-1, осередково 3 екз. на кв.м пошкодили до 3% рослин. Переважають личинкистаршого віку (60-100%). Подекуди у південних областях відмічають живлення гусениць старших віків озимої совки, за чисельності 0,5-1 екз на кв.м. УБерезанському районі, Миколаївської області в одноосібника на озимій пшениці площею 100 га виявлено шкідливу діяльність гусениць чорнопятнисьтої совки, яказа чисельності 5-10 екз. на кв.м пошкодила до 50% листкової маси рослин. Господарством оперативно проведено захисні заходи на площі 100 га (в т. ч. позамежами поля), ефективність яких склала біля 95%.
У Лісостепу та Степу в посівах озимого ріпаку на 1-14% рослин виявлено розвиток пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу. у Київській області 1-2% рослинуражено бактеріозом коренів, у Черкаській 6-25% рослин білою плямистістю. Підживлення азотними добривами й розпушування міжрядь покращує фізіологічнийстан рослин та підвищує їх стійкість до хвороб та стресових умов. У Лісостепу та Поліссі відмічено вихід з місць зимівлі ріпакового прихованохоботника.
Повсюди на озимих культурах обліковують 0,3-4 колонії на гектар мишоподібних гризунів з 2-6 жилими норами в кожній. На 28-100% обстежених площ неорнихземель, неугідь, багаторічних трав щільність гризунів становить 1-4, макс. 6 (Дніпропетровська, Рівненська обл.) колоній на гектарі з 3-12 норами в кожній.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.