Повсюдно озимі та ярі зернові колосові культури заселяють та пошкоджують у допороговій чисельності хлібні блішки (2-37, макс. 92% площ, 1,5-10, макс. 20%рослин),п’явиці (4-45% площ, 2-18% рослин), попелиці, цикадки, (1-19% площ, 1-18% рослин), у південних областях злакова листовійка, відмічено літ хлібнихпильщиків. Клоп шкідлива черепашка перелітає у посіви зернових культур Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської,Одеської, Херсонської областей Степу та центральних і східних областей Лісостепу. В крайових смугах озимини враховується 0,1-1, макс. 2, осередково 4 екз. накв.м у господарствах Херсонської області, де ним пошкоджено 1-3, макс. 10% рослин. У Одеській області відмічено початок відкладання яєць фітофагом.
За чисельності 2-4 перезимувалого клопа на кв.м та вищевказаних фітофагів посіви захищають дозволеними до використання препаратами.
За існуючих гідротермічних умов спостерігається прогресування хвороб озимих і ярих колосових культур, яке стримується захисними міроприємствами черезобприскування посівів фунгіцидами. У посівах озимих найбільшого поширення набули септоріоз, борошниста роса, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, якими на10-46% обстежених площ уражено 2-20, осередково 30% рослин (Вінницька обл., гельмінтоспоріоз). Подекуди бурою листковою іржею охоплено 1-8% такореневими гнилями 2-9% рослин. На 6-12% обстежених площ ярих ячменю та пшениці борошнистою росою, сітчастою, темно-бурою плямистістю уражено1-3, макс. 20% рослин септоріозом у Черкаській області. У Закарпатській області у посівах вівса до 3% рослин уражено червоно-бурою плямистістю.
Триває заселення посівів гороху бульбочковими довгоносиками, які за чисельності 0,5-4 екз. на кв.м пошкодили 2-15% рослин у слабкому ступені. Осередковозаселяють та шкодять горохова попелиця, жуки південного сірого довгоносика, піщаного мідляка. В Дніпропетровській області відмічено літ гороховогозерноїда. У Тернопільській та Чернігівській областях до 2% рослин уражено кореневими гнилями. За наявності 10-15 довгоносиків на кв.м варто захищати посівиінсектицидами.
Багаторічні трави (конюшину, люцерну, еспарцет) повсюдно продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, конюшиновий насіннєїд-апіон, фітономуси,горохова попелиця, клопи, які пошкодили 3-16% рослин у слабкому ступені.
У посівах цукрових буряків господарств Вінницької, Волинської, Київської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської,Чернігівської областей відбувається заселення крайових смуг полів звичайним та сірим буряковими довгоносиками в чисельності 0,1-0,5, макс. 1 екз. на кв.м на 1-5% рослин. Буряковими блішками заселено та слабко пошкоджено 2-6% рослин. У господарствах Вінницької області спостерігається літ бурякових мух, подекудизаселення посівів буряковими щитоносками. У господарствах Вінницької, Тернопільської, Чернігівської областей 0,5-2% сходів уражені коренеїдом, якіоздоровлюють через розпушування міжрядь.
Погодні умови сприяли розвитку і поширенню шкідників у посівах озимого ріпаку. Скрізь відмічається шкодочинність ріпакових прихованохоботників (насіннєвий,стебловий),квіткоїда, хрестоцвітих блішок, клопів, де ними пошкоджено 1-14, макс. до 25% (Запорізька обл.) рослин у слабкому ступені. Подекуди посіви культуризаселяє та пошкоджує оленка волохата, триває літ біланів. В усіх господарствах ріпакосійних областей проведені захисні обробки посівів.
У посівах ярого ріпаку в господарствах Волинської, Сумської, Херсонської, Чернігівської областей на 3-5% рослин шкодять хрестоцвіті блішки, чисельність якихконтролюють через обробки дозволеними до використання препаратами. Альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів, пероноспорозом уражено 2-4,осередково 2-6% рослин озимого ріпаку.
Сходи соняшнику заселяють та пошкоджують піщаний мідляк, південний сірий та сірий буряковий довгоносики, де ними пошкоджено 2-15% рослин у слабкомуступені. Вогнища фітофагів локалізують дозволеними препаратами.
Скрізь ранню капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки, триває літ та відкладання яєць капустяною, нацибулі – цибулевою мухами. У плантаціях картоплі колорадський жук заселив таживиться 1-10% рослин, у південних та центральних областях відкладає яйця.
У степових областях розпочався літ яблуневої плодожерки та вишневої мухи, в степових та лісостепових областях - літ американського білого метелика.Продовжують пошкоджувати листковий апарат садові довгоносики, листокрутки, яблунева міль, попелиці, кліщі. Набувають поширення борошниста роса (1-6%листкових розеток на 2-6% дерев у Дніпропетровській, Одеській, Тернопільській, Черкаській обл.), кучерявість листків персика (1-12% дерев, 5-4% листків),моніліоз (8-15% дерев, 2-5% пагонів). На виноградниках триває літ гронової листокрутки. У Степу відмічено заселення та пошкодження молодих листочківвиноградним зуднем. У Закарпатській області виявлено заселення виноградників акацієвою та сливовою несправжньощитівками. В Одеської області навиноградниках відмічено розвиток мілдью.
Триває масовий літ травневих хрущів, насамперед у Лісостепу та деяких областях Полісся, де за 10 хв. у полі зору обліковують 18-30, макс. 150 екз. (Вінницька,Черкаська обл.). У лісосмугах середня чисельність хрущів на дерево становила 8-58, макс. 320-472 екз. У Закарпатській, Київській, Черкаській, інших областях нимизаселено 10-30% дерев, де пошкоджено 7-15% листя. У Закарпатській області заселено 5% кущів смородини та пошкоджено 2-3% листків.
Скрізь відмічено літ совки-гамми, с-чорної, садової, городньої, в Луганській області капустяної совок У Луганській та Херсонській областях відміченовиплодження личинок нестадних саранових.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.