За матеріалами ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича»ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича»
Система догляду за бджолами полягає у створенні сприятливих умов для їх розвитку та найкращому виконанню функцій бджолиною сім’єю в залежності від пори року. В бджільництві основою успіху є своєчасне та професійне виконання всіх операцій по догляду за бджолиними сім’ями, які при створенні належної кормової бази, виконання профілактично-лікувальних заходів, використанні досягнень селекції сприяють одержанню сильних сімей, підтриманню їх на цьому рівні протягом року та реалізації потенційних можливостей по продуктивності.
Особливості догляду за бджолами по періодах року
Основні роботи на пасіці навесні: Готуючи точок, сніг посипають попелом, притрушують листям, соломою тощо, встановлюють підставки під вулики. Якщо бджоли зимують у зимівнику, то не гаються з їх виставлянням. Бджіл виставляють при температурі в затінку 5–7°С у сонячний погожий день на ті місця, де вони були восени. Стимулюють надранній обліт. Щоб запобігти зльоту бджіл, льотки у вуликах відкривають через один, а після обльоту – у решти вуликів. Уважно стежать за обльотом. По його закінченні швидко оглядають бджолосім’ї і виконують необхідні роботи: видаляють підмор, зайві та опроношені рамки, поповнюють кормові запаси, дають кожній бджолосім’ї по 1,5–2 л теплого підкисленого цукрового сиропу, скорочують і добре утеплюють гнізда. При виявленні безматочних сімей до них приєднують нуклеуси із запасними матками. Слабкі бджолосім’ї для взаємного обігрівання поміщають в один вулик через глуху перегородку. Встановлюють внутрішньовуликові та спільну напувалки. Підмор і сміття закопують у глибокі ями або спалюють. Відбирають бджіл для аналізу на захворювання та надсилають у лабораторії ветеринарної медицини. Намічають план кочівель, здійснюють розвідку до місць майбутніх кочівель, ремонтують вулики та ін.
Із настанням теплої погоди проводять головну весняну ревізію. Створюють необхідні умови для розвитку бджолосімей, стежать за наявністю вуглеводного корму (не менше 10–15 кг на бджолосім’ю), перги, у разі потреби пасіку перевозять до лісу. Стимулюють розвиток сімей регулярними підгодівлями з додаванням фумагіліну, КАС-81 тощо для профілактики та лікування захворювань, добре утеплюють гнізда. Ефективними є підгодівля бджіл медово-перговою сумішшю, цукрово-молочно-дріжжовою пастою та ін. замінниками квіткового пилку. При необхідності гнізда розширюють світло-коричневими стільниками, розпечатують невеликі ділянки стільників із кормом, що активізує відкладання яєць маткою. Зіпсовані стільники перетоплюють на віск, рамки дезінфікують. Висаджують дерева і кущі, висівають рослини-нектароноси на непридатних для сільськогосподарського виробництва ділянках (яри, круті схили та ін..). Збирають соснові бруньки для виготовлення препарату КАС-81, виготовляють та навощують рамки.
Забезпечують надходження у вулик свіжого нектару і пилку, для чого пасіку в разі потреби підвозять до ранніх нектаро- та пилконосів. Максимально завантажують бджолосім’ю роботою по відбудові стільників на штучній вощині, пам’ятаючи, що кращі стільники бджоли відбудовують під час цвітіння садів. У вулик ставлять 1–2 будівельні рамки, відбудовані трутневі стільники вирізають через кожні два тижні. Виводять молодих маток, формують нові відводки. За допомогою пилковлювлювачів заготовляють квітковий пилок. Інтенсивно нарощують бджолосім’ї, готуються до кочівлі на медозбір з білої акації. Підсилюють закритим розплодом слабші бджолині сім’ї. Заготовляють полин у фазі до цвітіння для виготовлення препарату КАС-81.
Основні роботи на пасіці влітку. У цей час продовжують нарощувати бджіл, завантажують їх роботою по відбудові стільників, замінюють старих маток, формують відводки. Вживають протиройових заходів, використовують рої, які вийшли, або вдаються до штучного роїння. Підфарбовують вулики, наводять порядок у зимівнику, регулярно його просушують, при потребі ремонтують. Готуються до відкачування меду: приводять у порядок медогонку, місткості для меду тощо. Відбирають кращі стільники з весняним медом для зимових запасів. Відкачують мед, у вулики підставляють стільники для обсушування.
Продовжують нарощувати бджолині сім’ї, замінюють маток, підставляють невелику кількість вощини для відбудови стільників. Стежать, щоб у вулику була достатня кількість стільників для складання принесеного нектару. Здійснюють протиройові заходи, відкачують зрілий мед. Перевіряють розвиток сформованих відводків. Забезпечують інтенсивний медозбір, підвозячи бджіл до нектароносів. Продовжують замінювати старих маток на молодих.
Одним з основних місяців щодо підготовки пасіки до зимівлі є серпень. Невідкладне завдання пасічника – наростити достатню кількість молодих бджіл, поповнити кормові запаси. Перевіряють наявність маток, попередньо складають гнізда. Після головного медозбору формують гнізда: залишають у них доброякісні стільники відповідно до сили бджолосімей, оскільки після повернення з кочівлі це буде важко робити через напад бджіл. Залежно від умов перевозять пасіку з кочівлі на садибу або розміщують її біля осінніх нектаро- та пилконосів для осіннього нарощування. Поповнюють кормові запаси бджіл у зиму, стежачи за тим, щоб було вільне місце для відкладання маткою яєць. У бджолосім’ї в цей період має бути 5–6 рамок з розплодом. Проводять боротьбу з кліщем варроа та профілактичні заходи проти хвороб. Гнізда скорочують, добре утеплюють, зменшують льотки. Виправляють безматочні бджолосім’ї. Вживають заходів проти бджолиних крадіжок, наводять порядок у стільниковому господарстві (сортують, розміщують на зберігання, непридатні стільники перетоплюють). Готують зимівник: ремонтують, білять, обкурюють сіркою, просушують.
Основні роботи на пасіці восени. У кінці літа – початку осені важливо своєчасно призупинити роботу бджіл, щоб бджолина сім’я не втратила своєї сили. Для цього попередньо формують гніздо, ставлячи по краях по 2–3 медопергових стільники, а посередині – рамки з розплодом. Решту стільників ставлять на край гнізда через діафрагми чи відділяють у другому корпусі через полотнину (нещільно) для обсушування. Своєчасно обробляють бджіл проти кліща.
Закінчують нарощування бджолосімей, поповнюють кормові запаси (до 5–10 вересня), попередньо формують гнізда бджіл, стежачи за тим, щоб у кожному з них було не менше двох медопергових стільників. За заставною дошкою розміщують і розпечатують маломедні стільники для обсушування їх бджолами. Скорочують льотки, проводять у зимівнику профілактичні заходи проти гризунів.
Остаточно формують гнізда, стежачи, щоб у кожній гніздовій рамці було не менше 2–2,5 кг корму. Для кращої зимівлі бджіл у кожній рамці роблять по 2–3 отвори діаметром 12–14 мм на відстані 6–8 см від верхнього бруска рамки, відстань між отворами – аналогічна. Через льоток чи збоку під гніздо бджіл вводять аркуш паперу для контролю за ходом зимівлі. Гнізда добре утеплюють, забезпечують вентиляцію. Вулики захищають від вітру і дощу. Видалені з вуликів рамки очищають від воску і прополісу. Стільники у сховищі періодично обкурюють димом сірки, проводять запобіжні заходи проти молі та гризунів.
Скорочують льотки, обробляють бджіл проти кліща варроа біпіном або в термокамері. Одночасно остаточно перевіряють кормові запаси у гнізді бджіл, які йдуть у зиму. Стимулюють їх до останніх обльотів, уважно стежачи за цим. Перевіряють утеплення вуликів, вентиляцію. Захищають льотки від синиць. Із занесенням вуликів до зимівника не поспішають, але якщо встановиться холодна погода, то їх заносять, очистивши від снігу. Ремонтують і виготовляють нові вулики, рамки, приводять у порядок пасічницький інвентар тощо.
Основні роботи на пасіці взимку. Заносять вулики у зимівник, унизу розміщують сильніші, зверху – слабкіші бджолосім’ї. Проводять профілактичні заходи проти гризунів, забезпечують у приміщенні оптимальний волого-температурний режим. Якщо бджоли зимують надворі – при наявності снігу обсипають ним вулики, льотки зменшують залежно від сили бджолосімей. Періодично контролюють хід зимівлі бджіл. При відвідуванні зимівника, підлогу якого бажано засипати сухим піском (гризуни не можуть рити нори, поглинається шум від ходіння), ходять обережно, не розмовляють голосно, користуються ліхтарем з червоним склом. Нічим не порушують спокій бджіл.
У разі, коли бджоли зимують надворі, їх регулярно прослуховують, видаляють підмор через льоток. У зимівнику забезпечують температуру в межах 0+2°С, відносну вологість повітря – на рівні 75–85%, прослуховують бджіл, ставлять і регулярно перевіряють пастки для гризунів, видаляють підмор бджіл (прочищають льотки). При виявленні відхилень від нормальної зимівлі усувають причини: посилюють вентиляцію, дають бджолам корм і воду. Ремонтують та виготовляють вулики, рамки, оснащують останні дротом тощо. Цікавляться новинами з бджільництва в літературі, відвідують збори пасічників, лекторії.
Як надворі, так і в зимівнику контролюють хід зимівлі, дещо розширюють льотки, оскільки зростає потреба в кисні у результаті початку відкладання яєць маткою. При необхідності зверху клуба кладуть канді. Перевіряють стан стільникового господарства, обмінюють віск на вощину, коли цього не зроблено раніше. Намагаються якомога ретельніше підготувати пасіку до початку активного сезону.
Для початківця важливим є питання про придбання бджолиних сімей. Доцільніше розпочинати пасічникування з двох вуликів—лежаків або українських.Краще розпочинати пасічникування з двох вуликів — лежаків або українських. Чому саме з двох? Бо може трапитись так, що в одному з них з якихось причин загине бджолина матка і якщо не буде відкритого розплоду, бджоли не зможутьвивести собі іншу матку. Цю ваду легко усунути, переставивши у безматочну сім’ю рамку з посівом з вулика, де вона є. Можна також підсилити одну бджолосім’ю за рахунок іншої тощо.
Найкраще придбати бджолину сім’ю навесні, бо бджіл, на відміну від курчат, рахують весною. Сім’я бджіл, придбана восени, може бути погано підготовлена до зимівлі і до весни загинути.
На бджолині сім’ї, які реалізують у вуликах, стільникових та безстільникових пакетах, встановлено державні стандарти. За цими стандартами до бджолиної сім’ї повинні входити плідна матка, бджоли та трутні. Склад бджолиної сім’ї протягом року змінюється залежно від сезону та природно-кліматичних умов. Так, сім’я бджіл, яку реалізують у вулику до 1 травня, повинна мати масу не менше 1,5 кг, матку віком не старше двох років, стільники розплідного гнізда світло-коричневого кольору кількістю 12 шт. розміром 435×300 мм або 20 шт. розміром 435X230 мм (багатокорпусні) з правильно відбудованими бджолиними комірками. Бджолиний розплід різного віку повинен становити 1—2 рамки, мед — 6 кг і перга не менше 0,5 кг.
Бджолосім’я, яку реалізують на 1 липня, повинна мати масу 3 кг, не менше 5 рамок розплоду, 6 кг меду і 1 кг перги. На початок вересня в сім’ї повинно бути не менше 16 кг меду, 1 кг перги і 1 стільник розплоду. Бджолосім’ю старанно оглядають, переконуються в наявності матки, свіжого посіву. Особливу увагу звертають на стільникові рамки, щоб вони були без слідів проносу, із здоровим бджолиним розплодом. Бджоли не повинні мати ніяких ознак захворювань. Купувати сім’ю необхідно тільки із здорової насіки, з відповідною відміткою ветеринарної служби у ветеринарно-санітарному паспорті. Відстань від пасіки, де купують бджолосім’ю, має бути не менше 5 км, бо льотні бджоли злетять на старе місце.
Якщо у Вас є можливість придбати бджолосім’ї у стільникових пакетах на 4 чи 6 рамок, то маса бджіл повинна становити відповідно 1,2 та 1,5 кг, плідна матка бути не старше двох років, розплід займати 1 і 2 рамки, корм для бджіл становити 3 та 4 кг і 15 г медово-цукрового тіста для матки.
У безстільниковому пакеті сім’я бджіл повинна досягати маси 1,3 кг, плідна матка бути не старше двох років, корм для бджіл становити 1,4 кг, відповідно корм для матки— 15 г.
Якщо стан бджолосім’ї задовільний і Ви домовились про умови купівлі-продажу, тоді ввечері, коли всі бджоли зберуться у вулику, його перевозять на свою присадибну ділянку, чи інше вибране місце, дотримуючись певних правил. При цьому обов’язково виконують всі вимоги щодо підготовки бджолосімей до транспортування та дотримують їх під час перевезення (умови транспортування описано в розділі «Утримання бджіл влітку»).
Попередньо готують місце, де будуть розміщені вулики. Їх розміщують, як правило, льотками на південь на підставках чи кілках з таким розрахунком, щоб передні кілки були на 2—3 см нижчі від задніх. Завдяки цьому запобігають потраплянню та нагромадженню дощової води на дні вулика.
Щодо пасічницького інвентаря, який необхідно придбати або виготовити з. самого початку,