Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 19 травня 2017 року,- Держпродспоживслужба
За матеріалами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
У степових, південних і центральних лісостепових областях 20-66% обстежених площ зернових колосових культур заселені клопом шкідливою черепашкою за чисельності 0,5-1, макс. в крайових смугах 2-3 екз. на кв.м. Ним пошкоджено 1-4% рослин. У Степу відмічається відкладання яєць (0,5-1 екз. на кв.м). У Поліссі та північних областях Лісостепу посіви зернових колосових культур заселяють переважно австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів.
Погодні умови другої половини звітного періоду сприяли інтенсивному розвитку та поширенню в посівах зернових культур хлібних блішок, п’явиць, пшеничного трипса, злакових мух, попелиць, цикадок, подекуди в степових областях злакової листовійки, хлібних пильщиків. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 5-15, осередково в Київській та Харківській областях 19-23% рослин ярих культур.
Помірне тепло, подекуди дощова погода повсюдно сприяли розвитку збудників хвороб зернових колосових культур, розповсюдження яких стримували обробки фунгіцидами. Так, на 5-70% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, сітчастоою, смугастою, темно-бурою, іншими плямистостями уражено 8-30, осередково 38-61% рослин (борошниста роса, септоріоз) у господарствах Запорізької, Київської областей.
Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують дозволеними для використання фунгіцидами згідно «Переліку - 2016 рік».
На сходах сої розвиваються і шкодять бульбочкові довгоносики, осередково південний сірий довгоносик, які пошкодили до 6% рослин. У Полтавській області виявлено розвиток сім’ядольного бактеріозу, яким уражено до 3% рослин. У Рівненській області фузаріозом охоплено 1-4% рослин.
У посівах гороху триває заселення та розвиток бульбочкових довгоносиків, піщаного мідляка, попелиць, осередково південного сірого довгоносика, горохового трипса. Ними пошкоджено 1-18, макс. до 35% (Харківська обл.) рослин культури. У південних та центральних областях аскохітозом та іржею уражено 1-3% рослин, кореневими гнилями 1-3, макс. 12% у Київській області.
В посівах багаторічних трав розвиваються бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий довгоносики, клопи-сліпняки, горохова попелиця, піщаний мідяк, які пошкодили 2-20% рослин. Бурою плямистістю у Полтавській області охоплено 9-14% рослин люцерни.
У посівах цукрових буряків звичайний та сірий бурякові довгоносики за чисельності 0,1-0,5, макс. 1 екз. на кв.м у слабкому ступені пошкодили 1-7, осередково в Київській області до 20% рослин. Також у посівах в допороговій чисельності розвиваються та шкодять бурякові блішки, щитоноски, подекуди піщаний мідляк, дротяники, відмічено відкладання яєць буряковою мінуючою мухою. На 1-3% рослин поширення має коренеїд. Токсикація насіння, наземні оборобки і швидкий ріст буряків (II-III пара листків) стримували шкодочинність спеціалізованих фітофагів цукрових буряків. Розвиток коренеїда обмежують через міжрядні рихлення.
У плантаціях соняшнику на 6-20% рослин харчуються сірий буряковий, південний східний, чорний довгоносики, піщаний мідяк. На окремих посівах у Миколаївській та Одеській областях відмічена шкодочинність підгризаючих совок (дика). Гусеницями совки за чисельності 1-1,5 екз. на кв.м у крайових смугах пошкоджено 2-5% рослин у слабкому ступені.
У посівах озимого та ярого ріпаків розвиваються та шкодять ріпакові квіткоїд, пильщик, прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, оленка волохата. Альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом охоплено 4-15% рослин.
У степових, лісостепових, подекуди поліських областеях у плодових насадженнях триває літ яблуневої плодожерки І-го покоління, в південних - відкладання яєць. Продовжують пошкоджувати листковий апарат садові довгоносики, листокрутки, яблунева міль, попелиці, кліщі. Набувають поширення борошниста роса, парша, кучерявість листків персика, моніліоз. У виноградних насадженнях триває літ гронової листокрутки І-го покоління та відкладання ними яєць. Триває заселення молодих листочків виноградним зуднем (1-20% кущів, 5-7% листків). У Закарпатській області на площах біля лісів спостерігається незначне пошкодження листків травневими хрущами, а також заселення несправжньощитівками, чорною плямистістю охоплено до 5% кущів.
Скрізь ранню капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури масово заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки, розвиваються личинки капустяної мухи, на цибулі – цибулевої мухи. У плантаціях картоплі колорадський жук живиться на 5-15, макс. 52% заселених рослин, відкладає яйця, в Одеській області відроджуються личинки.
Повсюди триває літ метеликів підгризаючих (озима) та листогризучих (капустяна, гамма) совок. У Київській, Одеській, Черкаській, Херсонській областях відмічено літ лучного метелика, інтенсивністю 1-2 метелика на 10 кроків. Через небезпеку виникнення осередків надпорогової чисельності та шкідливості лучного метелика необхідно встановити постійний контроль за розвитком фітофага.
У Дніпропетровській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях у неугіддях виплоджуються личинки нестадних видів саранових. В подальшому високі температурні показники сприятимуть розвитку та живленню личинок, проте короткочасні опади можуть дещо стримувати інтенсивність виплодження.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.